Постанова № 77490598, 29.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2018 Справа №607/15866/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Осів І.В., позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 097812 від 10 серпня 2018 року, винесеної інспектором СРПП № 2 Тлумацького відділення поліції Павлюком В.М., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за вимог правил обгону.

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 10 серпня 2018 року керуючи автомобілем порушив вимогу Правил дорожнього руху, а саме здійснив обгін транспортного засобу в попутному напрямку на дорожній розмітці 1.1. Притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необгрунтованим, а дії інспектора СРПП № 2 Тлумацького ВП Павлюка В.М. такими, що суперечать чинному законодавству України. Зазначає, що вищевказана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки в його діях не було ознак адміністратвиного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП. Крім того, інспектором було порушено процедуру розгляду справи, зокрема, не було роз'яснено його права згідно ст. 268 та ст. 63 Конституції України, та не встановлено всіх обставин даного правопорушення. З наведених підстав, позивач просить скасувати дану постанову.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, зазначив, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки він об'їжджав поодинокий транспортний засіб, який рухався зі швидкістю до 30 км/год та не створив будь-якої небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. При зупинці його транспортного засобу він визнав, що перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, однак, не визнав, що ним порушено правила дорожнього руху.

У судове засідання відповідач (його представник) повторно не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позов та будь-яких інших письмових заперечень від відповідача не надходило.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 097812 від 10 серпня 2018 року, винесеної інспектором СРПП № 2 Тлумацького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Павлюком В.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він керуючи транспортним засобом FORD TRANCIT CONNECT, д.н.з. НОМЕР_1 10 серпня 2018 року о 11 год. 10 хв. на автодорозі Івано-Франківськ - Тернопіль км 16 + 600 м порушив правила обгону, а саме здійснив обгін транспортного засобу в попутному напрямку на дорожній розмітці 1.1.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задовольнити позов з наступних мотивів.

В силу вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 8.5.1 Правил дорожнього руху передбачено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Пунктом 34 Правил передбачена дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів за порушення правил обгону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомленим належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в яких йому надсилалася копія ухвали про відкриття провадження у справі з копіями позовної заяви і доданих до неї документів, а також після відкладення судового засідання, яке було призначено на 15 год. 30 хв. 10 жовтня 2018 року, у зв'язку з неявкою учасників, - повістка про виклик на 11 год. 00 хв. 29 жовтня 2018 року, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень отримано відповідачем 19 жовтня 2018 року, тобто, завчасно до судового засідання. Однак, у судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, ніяких доказів щодо правомірності оскаржуваної постанови, в тому числі відеозаписів, не надав. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як ствердив позивач, вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки він перетнув, не створюючи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, для обгону поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який жодних доказів правомірності оскаржуваної постанови, в тому числі відеоматеріалів, в судове засідання не надав, крім того, не подав відзиву на позов, а позивач наявність порушення ПДР в його діях заперечив, ніяких доказів на підтвердження його вини у правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові немає, зокрема, не надано доказів, що перетнувши вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, позивач створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, що свідчить про недоведеність інспектором СРПП № 2 Тлумацького ВП Павлюком В.М., яким було винесено оскаржувану постанову наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Тому, на підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем Правил дорожнього руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242-246, 250, 255, 286, 295, 297, п.п. 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 37951998, вул. Винниченка, 9, м. Тлумач Івано-Франківської області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 097812 від 10 серпня 2018 року, винесену інспектором СРПП № 2 Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Позняк