Рішення № 77490411, 27.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2018 Справа №607/5163/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Буцик О.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним умов кредитного договору та графіку погашення кредиту , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», у якому просить визнати недійсним Кредитний договір №50008675 від 15.05.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до статті 1.3. Загальних умов кредитування; визнати недійсним Графік погашення кредиту, як додаток до кредитного договору №50008675 від 15.05.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»; визнати недійсним пункт 1.3.1 додатку до кредитного договору №50008675 від 15.05.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті».

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 15 травня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір №50008675 від 15.05.2013р. згідно до якого відповідачем надано позивачу в кредит грошові кошти в сумі 32 957,25 доларів США на умовах забезпеченості, повернення та строковості. Умови даного кредитного договору виконувались ОСОБА_3 шляхом здійснення щомісячних платежів. 28 травня 2013 року між сторонами укладено Договір застави №50008675, згідно якого позивач передає в заставу відповідачу в рахунок забезпечення виконання зобов’язань за вказаним Кредитним договором автомобіль марки VW, модель СС, автомобіль марки VOLKSWAGEN, 2013 року виписку, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Позивач вважає, що Кредитний договір №50008675 від 15.05.2013 р. укладений між ОСОБА_3 та TOB «Порше Мобіліті» є недійсним в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування, а також графік погашення кредиту, як додаток до кредитного договору №50008675 від 15.05.2013 р., пункт 1.3.1, додатку до кредитного договору №50008675 від 15.05.2013 р., укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3, під заголовком «Загальні умови кредитування» слід визнати недійсним. Умовами вказаного кредитного договору передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплаченні в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному відповідно до ст.1.3. Загальних умов кредитування. Оскільки, кредит було надано відповідачем ОСОБА_3 для придбання продукції, правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України та іншими нормативно - правовими актами України, що містять положення про захист прав споживачів. Позивачем в силу статусу слабкої сторони, було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» договір споживчого кредитування, до якого всупереч принципу добросовісності, було включено умови про визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до ст.1.3 Загальних умов кредитування, які є несправедливими, оскільки мають своїм наслідком істотний дисбаланс прав та обов’язків на шкоду споживача. умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по - перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 ч.1 ст.3, частина 3 статті 509 ЦК України); по - друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по - третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в судовому засіданні позовних вимог не визнала, проти їх задоволення заперечила, подавши суду письмові заперечення, згідно яких вказує на те, що відповідно до умов кредитного договору сума кредиту була надана шляхом перерахування на рахунок дилера суми коштів еквіваленту 32 957,25 дол. США в українській гривні. Позивачу була надана сума кредиту, погоджена сторонами. Отже, поверненню підлягає сума в гривні, що становить еквівалент 32 957,25 дол. США за Основним кредитом. Крім того, у договорі чітко зазначається, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривні і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному відповідно до ст. 1.3 Загальних умов кредитування. Твердження позивача про те, що застосування еквіваленту іноземної валюти в оскаржуваному Кредитному договорі є неправомірним та суперечить ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було зроблено внаслідок невірного тлумачення норм чинного законодавства України, а отже, жодних підстав вважати неправомірним укладений Кредитний договір в іноземній валюті немає, адже сума кредиту, розмір платежів та розрахунки за Кредитним договором визначаються та здійснюються в гривні. Відповідно до п. 1.1. Загальних умов кредитування Відповідач зобов’язався надати Позивачу кредит у сумі визначеній в Кредитному договорі, в українських гривнях. Згідно п. 1.3. Договору Сторони погодили, що кошти у повернення Кредиту відображають справедливу вартість Кредиту та Додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання Відповідачем очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено Сторонами у Кредитному договорі. При цьому, у першому рядку Графіку погашення вкотре чітко зазначено, що усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і обчислюються за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у доларах США, відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування. При укладанні кредитного договору від 15.05.2013 р., сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, на момент укладання правочину Позивач не заявляв додатковим вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови. Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Таким чином, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не скріплена, а отже укладаючи Договір в еквіваленті іноземної валюти, сторони приймали і себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. При цьому незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, а тому, укладаючи кредитний договір в еквіваленті до іноземної валюти, сторона приймає на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу. Факт досягнення згоди між Сторонами стосовно всіх умов Договору, з якими позивач був попередньо ознайомлений, підтверджується підписанням Договору, а отже при укладанні Договору ОСОБА_3 вільно та свідомо погодилася виконувати усі зазначені в ньому зобов’язання. У Графіку погашення кредиту передбачено розмір платежів в еквіваленті доларів США, який при сплаті відповідного щомісячного платежу відповідатиме певній сумі у гривні та містить детальний розпис сукупної вартості кредиту на весь період дії Кредитного договору, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Наприкінці Графіку погашення встановлено вартість послуг, пов’язаних з одержанням кредиту та укладенням Кредитного договору та орієнтована сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом у еквіваленті долара США та гривні на день укладання Договору.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року у даній справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив

15 травня 2013 року між ТОВ «Порше мобіліті» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №50008675, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 268 700 грн. 46 коп., що еквівалентно на дату укладання договору 32 957,25 доларів США, строком на 60 місяців, зі сплатою 9,90 %, змінна ставка відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування, цільове призначення - для придбання автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель СС, 2013 року виписку, кузов № НОМЕР_1. Договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту.

Згідно з п.1.6 Загальних умов кредитування, виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором забезпечується заставою майна - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель СС, 2013 року виписку, кузов № НОМЕР_1 , відповідно до Договору застави транспортного засобу № 50008675 від 28.05.2013 р.

При укладанні кредитного договору сторонами погоджено загальні умови кредитування, згідно п.1.3 яких сторони дійшли згоди, що кошти у повернення кредиту відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.

Так, п.1.3.1 загальних умов передбачено, що розмір платежів, які підлягають сплаті позичальником у день повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

В подальшому позичальник сплачує платежі з повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту.

Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшився більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Пунктом 2.4 Загальних умов кредитування передбачено, що нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360», відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент сум кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту.

Виходячи з наведених розрахунків, які зазначені в графіку погашення кредиту, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до п.1.3 загальних умов кредитування, із зазначенням у графіку еквіваленту щомісячного платежу в доларах США.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст.628, ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ст.ст.1049, 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою, шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку починається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто або через уповноважену особу або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані за договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.

Позивач, фактично отримавши грошові кошти на придбання автомобіля, приступила до виконання договору, на протязі тривалого часу частково його виконувала.

Спірний Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі і щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, в договорі та загальних умовах, в графіку погашення кредиту, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

Тому, в даному випадку відсутні правові підстави для визнання недійсним договору споживчого кредиту згідно положень статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дійсно, за правилами ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і порядку, встановлених законом.

Згідно статті 524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч.1, 3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України № 6-79цс від 02.07.2014 р., відповідно до ч.1ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня, як національна валюта, є єдиним платіжним засобом на території України. Разом з тим, ч.2ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається у гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Отже, визначення в договорі еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті відповідає вимогам ст.533 ЦК України. При цьому сплата за таким зобов’язанням має здійснюватися в гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати.

При цьому, виходячи із загальних умов укладеного між сторонами зазначеного кредитного договору, сторонами досягнуто домовленість про істотні умови договору даного виду, серед іншого, договір містить положення про сплату всіх платежів за кредитним договором у гривнях з перерахунком за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначених у Графіку погашення кредиту.

Крім того, відповідно до п.9.5 Загальних умов кредитування, що є невід’ємною частиною Кредитного договору, ОСОБА_3 своїм підписом підтвердила, що ТОВ «Порше мобіліті» належним чином ознайомило її, зокрема, з інформацією, передбаченою ст.11 Законом України «Про захист прав споживачів», з правилами надання фінансових послуг (кредитів), затверджених компанією, а згідно п.9.6 цих умов, позивач підтвердила, що їй надано вичерпну інформацію про умови надання послуги фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладені обставини та докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Порше Мобіліті» задоволенню не підлягають, оскільки на думку суду відсутні правові підстави для визнання положень Загальних умов кредитування та Графіку погашення кредиту, що є додатками договору недійсними, а істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та ріст боргу, що необхідно сплатити, не є підставою для скасування оспорюваних умов кредитного договору. Положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов’язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов’язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті.

Оскільки при подачі цього позову позивач була звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позовних вимог суд відмовляє, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 82, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215, 1046 Цивільного кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним умов кредитного договору та графіку погашення кредиту, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_4