Рішення № 77489653, 24.10.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3876/18

Провадження № 2/577/1466/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі :

головуючого-судді Семенюк І.М.

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_2 про стягнення 12473 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача 12473 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивує тим, що відповідно до підписаної позивачем заяви б/н від 06.02.2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання заяви є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.2 Умов та Правил надання банківських послуг. ОСОБА_3 п. 3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_2 надала право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Своєю заявою відповідач підтвердила свою згоду на те, що повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ КБ “ПриватБанк”, які були надані їй у письмовій формі. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “Тарифами Банку”, які викладені на банківському сайті, а позичальник на підставі п. 6.5 договору зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала і станом на 31.07.2018 року сума заборгованості становить 12473 грн. 49 коп. Також, просять стягнути з відповідача 1762 грн. судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. .

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з”явилася та не повідомила про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи була належно повідомлена у встановленому законом порядку. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили, тому суд ухвалює рішення про заочний розгляд даної справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

В зв”язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 06.02.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредитний ліміт 500 грн. з базовою процентною ставкою за кредитом 2,5% на місяць на залишок заборгованості. Своїм підписом ОСОБА_4 підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.8). Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк .

Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором

При укладанні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України , згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Сторони не ставили питання про розірвання договору від 06.02.2009 року .

Таким чином між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обовязки, які вони врегулювали договором від 06.02.2009 року .

ПАТ КБ «ПриватБанк» умови кредитного договору виконав та надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 6400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується анкетою-заявою від 06.02.2011 року, довідкою про умови кредитування з використанням карти «Універсальна, 55 днів пильгового періоду» (а.с.9).

Відповідач не виконала належним чином зобовязання з погашення кредиту.

ОСОБА_3 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 гл.71 ЦК України щодо позики.

ОСОБА_3 з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

В справі відсутні докази, що відповідач оспорював договір позики, укладений між ним та ПАТ КБ “ПриватБанк», або, кредитний договір укладений відповідачем проти його справжньої волі.

Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 06.02.2009 року станом на 31.07.2018 року, згідно з яким сума заборгованості становить 12473 грн. 49 коп., з якої: 6089 грн. 18 коп. заборгованість по кредиту, 5114 грн. 14 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 200 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 570 грн. 17 коп. - процентна складова штрафу. (а.с. 4-7).

З наданого розрахунку вбачається, що відповідач не сплатила отриманий нею кредит, відсотків та комісії, а тому, відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства, ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Щодо стягнення з відповідача неустойки штрафу (фіксована частина та процентна складова) за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_3 з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів нараховується пеня. Окрім того, при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, передбачених договором, нараховується також штраф в сумі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15)

ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеного висновку Верховного Суду України, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.

За таких обставин, неустойка у вигляді штрафів (фіксована частина та процентна складова), стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи викладене, наявність простроченої заборгованості у ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором без номера від 06.02.2009 року, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 11403 грн. 32 коп. , з якої : 6089 грн. 18 коп. заборгованість по кредиту, 5114 грн. 14 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 200 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі, пов”язані зі сплатою судового збору при подачі ним позову до суду в сумі 1762 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 549-551,629,1048-1050,1054 ЦК України , керуючись ст.ст. 12,81, 141, 263-265, 282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 28 грудня 1999 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК”( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 06 лютого 2009 року станом на 31 липня 2018 року в розмірі 11403 (одинадцять тисяч чотириста три) грн. 32 коп., а також 1762 грн. 00 коп. судового збору, а загалом 13165 (тринадцять тисяч сто шістдесят п»ять) грн. 32 коп.

В задоволенні вимог про стягнення штрафу в розмірі 1070 гривень 17 копійок відмовити. Заочне рішення може бути переглянуто Конотопським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення , заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку , встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення виготовлений 30 жовтня 2018 року

Суддя Семенюк І. М.