Рішення № 77485629, 30.10.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5006/18

Провадження №2-а/461/324/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Городецької Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Остапчук М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до ЛМ ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Оскаржуваною постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 687072,36 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята без врахування всіх обставин справи. Вказує, що у його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відповідно відсутній і склад такого порушення. Факт посилання на інформацію з митних органів не доводить його винуватості в інкримінованому порушенні митних правил та не є достатнім свідченням того, що він мав намір ухилитися від сплати митних платежів. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 12 червня 2018 року №3008/20900/18, винесену відносно директора ТОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» ОСОБА_1.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 10 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, однак від представника надійшло клопотання про проведення розгляду справи без їх участі.

Представник ЛМ ДФС також не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

У поданому до суду клопотанні представник Львівської митниці ДФС Рибак Н.Р. просив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду з посиланням на пропуск останнім десятиденного строку на оскарження постанови у справі про адміністративне порушення, який передбачений ст. 289 КУпАП. Також, одночасно представник митниці посилається на положення ч. 2 ст. 286 КАС України, якою також передбачено десятиденний строк для оскарження рішень суб'єктів владних повноважень. Вказує, що оскільки поштове відправлення (постанова від 12.06.2018 року про накладення штрафу) вручене адресату 19.06.2018 року, що підтверджує інформацією з Укрпошти, то подавши адміністративний позов 09.07.2018 року ОСОБА_1 пропустив строк для подачі позовної заяви.

Поряд з тим, надав відзив на позовну заяву (а.с.33-34).

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 7 МК України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.

Переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (п. 28 ч.1 ст.4 МК України).

Особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у МК України; за порушення (недотримання) цих правил у МК України передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; у випадках, визначених цим Кодексом та ПК України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення тематичної перевірки, призначеної наказом Львівської митниці ДФС від 19.10.2017 № 576 (зі змінами внесеними наказом від 10.11.2017 № 636), щодо можливого ухилення від сплати податків у повному обсязі при здійсненні митного оформлення товарів - транспортних засобів товарної позиції 8704 за УКТ ЗЕД, на підставі листа Департаменту організації протидії митним правопорушенням від 11.10.2017 № 27480/7/99-99-20-01-01-17 (вх. №2367/8/13-70-08 від 11.10.2017) встановлено, що за Митною декларацією 20915000/2015/006207, що є об'єктом перевірки вбачається несплата митних платежів.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що класифікуються у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, оподатковуються акцизним податком.

Ставка податку, в залежності від товарної підкатегорії, коливається в межах від 0,016 до 0,033 ЄВРО/смЗ.

При цьому, ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років, з коефіцієнтом «40», для автомобілів, що використовувалися понад 8 років, з коефіцієнтом «50».

За інформацією наданою Департаментом боротьби з митними правопорушеннями щодо транспортних засобів в зоні діяльності Львівської митниці ДФС було розмитнено з порушенням митного законодавства транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Atego 1223», VIN № WDB9702571K992841, який згідно митної декларації ІМ 40 ДЕ № 209150000/2015/006207 від 01.07.2015 року та інших товаросупровідних документів вироблено - 2010 року.

Відповідно до граф 8, 9 митної декларації IM 40 ДЕ № 209150000/2015/006207 від 01.07.2015 року відповідальні за фінансове врегулювання та одержувач даного транспортного засобу - ТзОВ " ЗАХІДНАФТОХІМ код ЄДРПОУ 37942303, керівником якої згідно контракту № 01/15 від 02,04.15 на момент поставки даного транспортного засобу є ОСОБА_1, а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 121366,95 грн.

На запит Львівської митниці ДФС (вих. №8830/10/13-70-19 від 07.11.2017р.) до офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області TOB «Західно-Український Автомобільний дім», отримано відгювідь (вх.№18307/10/13-70-19 від 22.1.2017р.), згідно якої автомобіль марки «Mercedes-Benz Atego 1223», VIN № WDB9702571K992841 виготовлений 06.01.2005 року, а датою першої реєстрації є дата 20.02.2006 р.

Разом з тим, листом Державної фіскальної служби України №9182/7/99-99-20-02-01-17 від 28.03.2018(вх. № 1155/8/13-70 від 05.04.2018р.) надано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина від 30.01.2018р. № Z4663-2016.UA.800106 - DVIII.A22 яким підтверджено, що дата першої реєстрації транспортного засобу є 20.02.2006 року,

Відповідно до службової записки УАМП Львівської митниці ДФС від 19.0.2018 року № 1156/13-70-19/46 сума несплачених митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України автомобіля марки «Mercedes-Benz Atego 1223», VIN № WDB9702571K992841 виготовлений 06.01.2005 року, з урахуванням різниці вже сплачених митних платежів ТзОВ "ЗАХІДНАФТОХІМ", код ЄДРПОУ 37942303, станом на дату розмитнення 01.07.2015 року становить 229 024,12 гривень.

Постановою у справі про порушення митних правил №3008/20900/18 від 12 червня 2018 року, винесеною заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Я.І., позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України на накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 687 072, 36 грн.

У зазначеній постанові відповідно до ст. 459 МК України, дії позивача як посадової особи ТОВ «Західнафтохім» кваліфіковані за ст. 485 МК України, як дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, шляхом надання органу доходів і зборів документів (інвойсів), що містять неправдиві відомості стосовно вартості транспортних засобів, внаслідок чого занижено розмір митних платежів на загальну суму 229024,12 грн.

Згідно зі ст. 485 МК України, порушенням вважається заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору(контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, а значить усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів(у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.

Тобто, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини(встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Однак, надані відповідачем матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою(письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені ч.3 ст.335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені у встановленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

На момент винесення оскаржуваної постанови та існування провадження у даній справі про порушення митних правил не існувало юридичної особи ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ», як вбачається з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Юридична особа ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» припинила діяльність із 15.05.2017 р. Про що до державного реєстру внесено запис за номером 1103117001904197.

На адресу Львівської митниці ДФС позивачем двічі було надіслано пояснення, у яких він наголошував, що юридична особа ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» є припиненою, а відтак учасником будь-яких правовідносин в тому числі, й пов'язаних з адміністративною відповідальністю бути не може.

Натомість в оскаржуваній постанові вказані вище пояснення жодним чином не відображені, будь-якої аргументації стосовно можливості накладення стягнення на керівника юридичної особи, яка станом на день розгляду справи є припиненою, посадовою особою Львівської митниці ДФС не наведено. Вся мотивація зводиться до того, що станом на 01.07.2015 року позивач обіймав посаду керівника ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ».

Матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_1 подавав до ЛМ ДФС документи для митного оформлення особисто та вносив дані у митну декларацію.

Так, між ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» (Замовник) та ТзОВ «Західброксервіс» (Виконавець) було укладено договір про надання митно-брокерських послуг у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується представляти інтереси Замовника в митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать Замовнику, чи якими Замовник має право розпорядження.

У відповідності до п.2.1. вказаного Договору виконавець в межах своєї компетенції за дорученням Замовника представляє інтереси Замовника в митних органах та виконує всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою ВМД, пред'явлення митному органу документів та вантажу для проведення митного оформлення.

Тобто, за митне оформлення в даному випадку був відповідальний митний брокер на підставі договору про надання митно-брокерських послуг. Тобто, брокер в даному випадку був особою, відповідальною за митне оформлення та, відповідно, достовірність внесених до декларації даних.

У відповідності ч.5 ст.266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права та несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Також, транспортний засіб, про який йдеться в оскаржуваній постанові, був оглянутий експертом, що видав сертифікати відповідності, поданий посадовій особі органу доходів та зборів. Саме фахівець у даній сфері (експерт) підтвередив відповідність даних щодо транспортного засобу, в тому числі й дату виготовлення.

При винесенні оскаржуваної постанови, працівники митниці не з'ясували усіх фактичних обставин справи, та не перевірили їх.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ», керівником якої був позивач певний період часу, є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Між ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» та іноземною Компанією «PRIMEKRAFTINDASTRIAL» було укладено міжнародний контракт від 02.04.2015 року у відповідності до умов якого іноземна компанія поставляла українському покупцю (Підприємству, на якому я обіймав посаду Директора) різного роду транспортні засоби та автозапчастини.

Саме на виконання умов довгострокового міжнародного контракту на адресу українського підприємства ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» здійснювалась доставка вказаного в оскаржуваній постанові транспортного засобу, що підтверджується відповідними інвойсами та довіреностями на доставку транспортних засобів на адресу української компанії.

Відправником транспортних засобів є іноземна компанія, яка здійснювала оформлення інвойсів, де первинно були вказані усі характеристики товару, в тому числі й дата виготовлення автомобілів. Саме іноземний контрагент володів правовстановлюючими документами на транспортні засоби, які згідно умов міжнародного контракту (п.2.5.) передаються підприємству-покупцю разом із вантажем.

Відтак, позивач, як керівник підприємства, що отримувало товар, придбавши в іноземної компанії транспортні засоби саме з такими характеристиками, що згодом були підтверджені експертом. не вчинив жодних дій, що містять у собі склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України.

Отже, в даному випадку не доведено саме вини позивача, як директора ТзОВ «ЗАХІДНАФТОХІМ» у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Разом з тим статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст. 55 цього Кодексу.

Як встановлено з матеріалів справи, письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці прийнято не було.

Відповідно до частини другої ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як передбачено ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 529 МК України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 289 КУаАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову львівської митниці ДФС від 12 червня 2018 р. позивачем було отримано 19 червня 2018 року.

Відтак, починаючи з 19 червня 2018 року йому потрібно було мінімальний період часи, аби звернутись до фахівця в галузі права, сформувати правову позицію у справі, підготувати даний адміністративний позов.

На думку суду, вказана вище обставина є поважною.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, який слід поновити.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на основі викладеного суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого ст. 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що згідно ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 20, 121, 243-246 КАС України, ст.ст. 458, 485, 486, 489, 495, 498, 529, 531 МК України, ст.289 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3008/20900/18 від 12.06.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 687 072,36 грн.

Провадження в справі про порушення митних правил №3008/20900/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.10.2018 року.

Суддя Л.М.Городецька