Ухвала суду № 77484927, 30.08.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.08.2018

Справа № 334/6334/18

Провадження № 1-кс/334/2520/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю слідчого Четиріна О.Ю.

прокурора Міхальчук В.П.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Дем»янова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Старший слідчий Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області капітана поліції Четиріна Олександра Юрійовича розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050002589 від 30.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України про застосування запобіжного заходу підозрюваному:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, циган, громадянин України, уродженець міста Шахта, Ростовської області, Російська Федерація, офіційно не працевлаштований, який має не повну середню освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий.

у скоєні кримінального правопорушення за ч.3 ст.309 КК України

встановив

28.08.2018 року, у денний час доби при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_1 незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, який у подальшому, поклавши до полімерного пакету, незаконно зберігаючи при собі, переніс до власного автомобілю GEELY EMGRAND 8, реєстраційний номер НОМЕР_1, у кузові білого кольору, незаконно перевіз до перехрестя вул. 8 Березня та вул. Тімірязєва у м.Запоріжжя.

Цього ж дня, у період часу з 14 години 20 хвилини до 15 годину 26 хвилин, під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля GEELY EMGRAND 8, реєстраційний номер НОМЕР_1, у кузові білого кольору, який перебував під керуванням ОСОБА_1, на передньому правому пасажирському кріслі, працівниками поліції виявлено та вилучено, згідно висновку експерта №7-1676 від 29.08.2018 наркотичний засіб - МЕТАДОН, масою 65,665 грамів в перерахунку на основу, що відповідно до Наказу міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром, який він діючи умисно, незаконно зберігав, без мети збуту.

Своїми умисними діями, які полягали у незаконному придбані, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів, в особливо великих розмірах, без мети збуту, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України.

28.08.2018 року о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України. (фактично був затриманий о 14 годині 20 хвилин)

29.08.2018 року пред'явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, на підставі ст. 42, п. 3 ч. 1 ст. 276, ст.277, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вина ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами (копії матеріалів додані до клопотання).

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить відсутність стійких соціальних зв'язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити м. Запоріжжя.

Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілої; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж взяття під варту, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.

Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 оскільки підозрюваний має реальну можливість сховатися від слідства або суду, чинити тиск на свідків, таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_1 просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, а застосувати більш м'який запобіжний захід. Суду пояснив, що вилучений у нього наркотичний засіб він знайшов у себе в автомобілі після того, як підвіз незнайомого йому чоловіка.

Крім того підозрюваний пояснив, що він має соціальні зв'язки, проживає разом з дружиною у неї в будинку та не має наміру переховуватися від слідства або суду.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Дем»янов В.О. просив суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від слідства або суду. Він має постійне місце проживання, проживає разом зі своєю сім'єю. До того ж, ОСОБА_1 має ряд захворювань та потребує постійного лікування.

Захисник просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме: особисту поруку, де поручителем має виступити дружина підозрюваного або його діти або він сам, як його захисник.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.309 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію ЄСПЛ, відображену, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

В наявності є обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Також, у судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності в останнього стійких соціальних зв'язків, тому є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та про неможливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Суд критично оцінив доводи захисника стосовно захворювань підозрюваного ОСОБА_1, оскільки виписки з медичних документів зроблені протягом 2013-2014 року. Крім того, наявність родинних зв'язків не було підтверджено в ході судового розгляду, разом з тим фактом, що підозрюваний ОСОБА_1 має пенсійне посвідчення з приводу захворювання.

Не взяв суд до уваги вимогу захисника щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме: особисту поруку, де поручителем має виступити дружина підозрюваного або його діти або він сам, як його захисник, оскільки вимоги ст..180 КПК України не доведені захисником.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст.194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України встановлено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 ст.202 КПК України виходить, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 ст.182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до наведених статей, слідчий суддя вважає за необхідне, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 142160 гривень, яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області капітан поліції Четирін Олександр Юрійович розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050002589 від 30.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 30 серпня 2018 року до 29 жовтня 2018 року.

Визначити розмір застави визначити у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 142 160 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 провадження по справі № 1-кс/334/2520/18, 334/6334.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова