Ухвала суду № 77484898, 30.10.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5744/18

Провадження № 2/333/2806/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Правекс-Банк”, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк», третя особа: Міністерство юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.

В тексті позовної заяви міститься клопотання про звільнення Позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», однак вичерпний перелік даних, що повинні міститись в позовній заяві вказаний в ст. 175 ЦПК України, та не передбачає включення клопотань в позовну заяву. Зі змісту п. 3 ст. 177 ЦПК України вбачаються, що заяви про звільнення від сплати судового збору додаються до позовної заяви окремим письмовим процесуальним документом.

Також у порушення п. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Позивач у позовній заяві посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення від сплати судового збору

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Предметом спору у позовній заяві - є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи вищенаведене на дані правовідносини, норми ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовийзбір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позовна заява ОСОБА_1 містить позовну вимогу немайнового характеру за, яку передбачено Законом сплату судового збору.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Правекс-Банк”, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, якщо у визначений строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява на підставі ст. 185 ч. 3 ЦПК України вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова