Рішення № 77484856, 26.10.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/1234/2018

Справа № 331/4184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. № 137, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 79 «а») до ОСОБА_1 (місце реєстрації: 69000, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2018 р. до Жовтневого районногосуду м. Запоріжжя надійшла позовназаява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2009р. по 30.06.2013р. в розмірі 2110,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11.07.2011 р. Концерн « МТМ» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн.

12.08.2011 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн.

03.02.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 12.08.2011 р. по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн., скасовано.

25.06.2014 р. Концерн « МТМ» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн.

25.06.2014 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн.

06.02.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 12.08.2011 р. по справі про стягнення з з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн., скасовано.

На підставі ч. 3 ст. 171 ЦПК України Концерн «МТМ» звернувся до суду з цим позовом, в якому зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 р. «Про визначення виконавців житлово-господарських послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 р. виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну « МТМ».

Позивач у період з січня 2009 р. по червень 2013 р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення у приміщення, розташоване за адресою : АДРЕСА_2 на загальну суму 7469,37 грн.

Відповідач здійснив оплату за отримані у зазначений період послуги на суму 5359,29 грн. Загальна сума заборгованості складає 2110,08 грн.

На підставі викладеного та посилаючись на статті 162 ЖК України, статті 322, 509, 526 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 31.07.2005 р., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2013 р. в розмірі 2110,08 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 22-23)

20 серпня 2018 року на адресу суду від ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що на думку сторони відповідача по зазначеним вимогам позивача сплив строк позовної давності, передбачений ст. 261 ЦК України, який вони просять суд застосувати та у задоволенрні позову відмовити. Крім цього, зазначено, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини зобов’язального характеру, оскільки письмовий договір між ними не укладався. (а.с. 30-39).

Ухвалою суду від 21 серпня 2018 року відкладено розгляд зазначеної справи. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 26 жовтня 2018 року без виклику сторін. Встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. (а.с. 85-86)

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, а також взявши до уваги відзив відповідача на позовну заяву, приходить до наступного.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, яка підключена до централізованого опалення та постачання гарячої води. (а.с. 21)

Централізоване опалення будинку № 43 по вулиці Франка в м. Запоріжжі здійснюється на підставі договору, укладеного з Концерном «Мііські теплові мережі».

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг” у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.09 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн „МТМ” в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ”” (п. 1.2. Рішення). (а.с. 17)

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг” у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву гарячої води визначено Концерн „МТМ” в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ”” (п. 1.2. Рішення). (а.с. 18)

Зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року та № 200 від 28.04.2011 року було офіційно надруковано у офіційному засобі масової інформації Запорізької міської ради - газеті „Запорізька січ”.

Відповідно до пункту 2.1. Статуту Концерну „Міські теплові мережі", затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови № 1589 р. від 26.07.2002 року, зазначено, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Правовідносини щодо прав та обов’язків між виконавцем з надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов’язків регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 3 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі за текстом Правила), послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 18 Правил, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.

Тарифи за послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення встановлені додатком № 2 до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 192 від 28.04.2010 року.

За період з січня 2009 року по червень 2013 року відповідач ОСОБА_1 спожила надані позивачем послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у приміщенні квартири АДРЕСА_4, на загальну суму 7469,37 грн. ОСОБА_1 здійснила оплату за отримані у зазначений період послуги на суму 5359,29 грн. Загальна сума заборгованості складає 2110,08 грн. (а.с. 6-7)

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири – споживач послуг зобов’язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов”язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім’ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов»язків між сторонами по справі є акти органів місцевого самоврядування: рішення Запорізької обласної ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов”язку сплачувати комунальні послуги, пов’язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності або користуванні.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості ОСОБА_1 складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачем централізованого опалення, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачем не надано.

Щодо заяв відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 про застосування судом позовної давності до позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до положеньстатті 253 Цивільного кодексу Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно достатті 256 Цивільного кодексу Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина1статті 261 Цивільного кодексу України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 3статті 267 Цивільного кодексу Українивизначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач скористалася своїм правом та просила суд застосувати до позовних вимогпозовну давність у три роки.

Відповідно до частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також тоді, коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно з частиною 1 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161цього Кодексу.

Матеріалами справи з приводу застосування строку позовної давності встановлено наступне.

11.07.2011 р. Концерн « МТМ» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн. (а.с. 44-45)

12.08.2011 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн.

03.02.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 12.08.2011 р. по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. в розмірі 1278,54 грн., скасовано. (а.с. 49)

25.06.2014 р. Концерн « МТМ» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн. (а.с. 51-53)

25.06.2014 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн.

06.02.2017 р. ухвалою того ж суду судовий наказ від 12.08.2011 р. по справі про стягнення з з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з липня 2011 р. по квітень 2014 р. в розмірі 831,58 грн., скасовано. (а.с. 57)

Враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності (правова позиція, висловлена у Постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14).

З даним позовом до суду концерн «Міські теплові мережі» звернувся 09.07.2018 року, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. (а.с. 3)

Беручи до уваги, той факт, що позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу у липні 2011 року та у червні 2014 року, позовну давність щодо стягнення заборгованості з відповідача слід вважати перерваною у липні 2011 року та у червні 2014 року, а отже, перебіг строку починається спочатку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується, відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за період з 01.01.2009 року по 30.06.2014 року заявлена в межах строку позовної давності, оскільки він був перерваний поданням заяв про видачу судових наказів, які були скасовані судом за заявами боржника.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобовязання щодо оплати отриманих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.01.2009 року по 30.06.2014 року на загальну суму 2110,08 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі Концерн «МТМ» сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1762,00 грн. (а.с. 14), а тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн..

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, ст. ст. 67-68 Житлового кодексу України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 509, 526 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. № 137, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. № 79 «а») задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_5, ІПН: НОМЕР_1, на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р зі спеціальним режимом використанням № 26031300042813, установа банку: Філія – Запорізьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2009р. по 30.06.2013р. року в сумі 2110 (дві тисячі сто десять) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_5, ІПН: НОМЕР_1, на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р № 26007301001951, установа банку: Філія – Запорізьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН: 321214508249) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Особам, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

26.10.2018