Ухвала суду № 77484217, 18.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10078/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння за набувальною давністю та визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння за набувальною давністю та визнання правочину недійсним.

Позивач подала до суду заяву про забезпечення позову.

У підготовчому судовому засіданні позивач просила суд задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову та накласти арешт на будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району, мотивуючи заяву тим, що у неї є достатні підстави побоюватись, що донька із зятем мають намір продати будинок, оскільки вони погрожують їй, що виженуть її з сином з будинку і продадуть його, крім того вже був факт того, що невідомі громадяни під»їхавши на автомобілі до їхнього будинку цікавилися його продажею.

Представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6 – залишила вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149,150 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов’язковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району за набувальною давністю та визнання недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району від 01.07.2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яке згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_4, на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу, та в якому також проживають ОСОБА_1 та її син ОСОБА_7

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, наявності ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову як обґрунтована підлягає до задоволення.

А тому, враховуючи вищенаведене, виходячи з вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України, та з вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України, слід забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на будинковолодіння № 84 по вул. Центральній в с. Підгорб Ужгородського району.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Суддя: О.А. Придачук