Рішення № 77481706, 24.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/14180/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області – ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області – ОСОБА_4,

третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_5, його представника – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_5, про скасування постанови про накладення штрафу від 24.05.2018 р.,

в с т а н о в и в:

11.06.2018 р. до суду з позовною заявою звернулося ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_5, про скасування постанови про накладення штрафу від 24.05.2018 р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.05.2018 р. позивач отримав постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 про накладення штрафу на ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.05.2018 р. в розмірі 5100,00 грн., винесену у виконавчому провадженні №56301143.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 ВП 56061562 від 03.05.2018 р. відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №127/26936/17, виданого 27.03.2018 р. Вінницьким міським судом Вінницької області про зобов’язання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №15798 з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 23.12.2015 р. №900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та надано відповідачу строк – 10 робочих днів для надання відповіді та документального підтвердження щодо виконання рішення суду.

Позивачем, на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2018 р. донараховано кошти ОСОБА_5 за період з січня 2016 р. по березень 2018 р. в сумі 58883,49 грн. та здійснено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. в сумі 6542,61 грн., тобто рішення суду виконано добровільно 13.03.2018 р., до відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області з наданням доказів проведеного перерахунку пенсії та вказано на необхідність закриття виконавчого провадження №56301143.

Виплату перерахованих коштів за період з січня 2016 р. по грудень 2017 р. в розмірі 52340,88 грн. буде забезпечено з 01.01.2019 р., що узгоджується з положенням ст. 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріям осіб».

Спірні правовідносини у справі №127/26936/17 вирішувались судом у правовому полі, що існувало у період з 01.01.2016 р. по 29.01.2018 р., тому до зобов’язань, покладених цим рішенням, застосовуються нормативно-правові акти, що діяли у зазначений період.

Відповідно до подій, що відбулися з 24.02.2018 р. – дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріям осіб», застосовуються той закон або інший нормативно - правовий акт, що діє у цей час. Отже, виникнення у ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов’язань з проведення перерахунку пенсії ОСОБА_5 на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, пов’язане саме з датою набрання нею чинності, тому позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 про накладення штрафу на ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №56301143 від 24.05.2018 р. в сумі 5100 грн. 00 коп. (а.с. 2-4)

З підстав зазначених вище позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

27.06.2018 р. у даній справі відкрито провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення суду виконано частково, оскільки здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., але виплату проведено лише з 01.01.2018 р., посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. Таким чином, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р., позивачем проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виходячи з розмірів грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2016 р. за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. з подальшою виплатою перерахованих сум пенсії. Разом з цим, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідач у відзиві зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. передбачено поточний перерахунок та виплату пенсії військовим пенсіонерам, а не виплату перерахованої пенсії, відповідно до рішення суду. Оскільки закон зворотної сили не має, а державний виконавець зобов’язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, в тому числі шляхом накладання штрафів на боржника, відповідач вважає, що постанова про накладення штрафу від 24.05.2018 р. скасуванню не підлягає. (а.с. 38-40)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області – ОСОБА_2 вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовільнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області – ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_5, його представник – ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення даного адміністративного позову.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 від 03.05.2018 р. відкрито виконавче провадження ВП № 56301143 щодо виконання виконавчого листа №127/26936/17, виданого 27.03.2018 р. Вінницьким міським судом Вінницької області про зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_5 з 01.01.2016 відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України У Вінницькій області №15798.

Листом від 14.05.2018 р. №3581/09-47/07 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило відповідача про те, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області виконано 13.03.2018 р., тобто ОСОБА_5 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки №15798. Згідно розрахунку на доплату пенсії за період з січня 2016 р. по березень 2018 р. головним управлінням донараховано кошти в сумі 58883,49 грн. (а.с. 10) У зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань та змінами в діючому законодавстві зазначені кошти не були виплачені. ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. з урахуванням судового рішення, в сумі 6542,61 грн. додатковою відомістю від 15.03.2018 р. (а.с. 11) Даним листом повідомлено, що донарахована сума за період з січня 2016 р. по грудень 2017 р. в розмірі 52340,88 грн. (доручення з відкладеною виплатою згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. – на а.с. 12) підлягає виплаті у порядку, визначеному п. 3 Постанови №103, після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України. (а.с. 9)

24.05.2018 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову, якою на позивача накладено штраф в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. (а.с. 7-8).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного вище Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Згідно з положеннями п.п. 4, 5 п. 4 Положення про ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, ОСОБА_7 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, виплати пенсій здійснюються ОСОБА_7 управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, визначено, що Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.

Дану підставу не виконання рішення суду, суд вважає поважною, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_5, не власність позивача та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Разом з тим, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 21-5118а15, від 22.11.2016.

Враховуючи зазначені вище обставини не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» врегульовано порядок виплати коштів за період з 01.06.2016 та в подальшому.

Тому, станом на 24.05.2018 р. у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на позивача штрафу, оскільки відповідачем частково виконано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2018 р. (справа №127/26936/17) про зобов’язання ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_5 та здійснено доплату до пенсії ОСОБА_5 за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. в сумі 6542,61 грн., а виплата донарахованих коштів за період з січня 2016 р. по грудень 2017 р. в розмірі 52340,88 грн. буде забезпечена відповідачем з 01.01.2019 р.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, законодавець передбачив можливість відшкодування та оплати судових витрат лише у випадку задоволення позову саме на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Натомість, позивач є органом державної виконавчої влади, а відповідно правові підстави для розподілу судових витрат з огляду на задоволення позову останнього відсутні, оскільки доказів наявності судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 255, 286 КАС України,

ст ст. 23,116 Бюджетного кодексу України,

ст. ст. 1,5, 26, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження»,

ст. 8 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей",

Постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. №103,

Положенням про ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2,

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/201, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – ОСОБА_5, про скасування постанови про накладення штрафу від 24.05.2018 р., задовільнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про накладення штрафу на ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №56301143 від 24.05.2018 р. в сумі 5100 (п’ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

позивач ОСОБА_7 управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 13322403;

відповідач ОСОБА_3 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Вінницькій області; місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 34939304;

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя Ю.В. Медяна