Постанова № 7747922, 21.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.10Справа №2а-2318/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

Судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І,

за участю: представника позивача Петрова В.Ю. (дов. № 128 від 02.11.09 р.) представників відповідача Луговської А.В. (дов. № 330/10-004 від 19.12.08 р.), Шульга К.В. (дов. № 7110/9/10-0 від 17.11.2009 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Крим-Петрол” до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Україна-Крим-Петрол” звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009. Вказує, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2009. За результатами перевірки складено акт № 61/23-1/20684963/2653/10 від 01.06.2009 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно акту встановлені порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, на підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000800231/0 .

Позивач вважає, зазначені дії відповідача протиправними, та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 10 листопада 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 11 листопада 2009 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять задовольнити. Вказують, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2009. За результатами перевірки складено акт № 61/23-1/20684963/2653/10 від 01.06.2009 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно акту встановлені порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, на підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009 року. Вважають, що при проведенні перевірки співробітники ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя без належного обґрунтування та вимог діючого законодавства України зробили невірні висновки відповідно визначення додаткового податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємства, які слугували причиною винесення помилкового податкового повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009 року.

Представники відповідача з адміністративним позовом не згодні у повному обсязі, просять у задоволенні відмовити. Обґрунтовують свої вимоги тим, що при виникненні питання оподаткування операції з надання запозичень, з огляду на відсутність у законодавстві чіткого механізму оподаткування позики, яка є фінансовою послугою, але надається не фінансовою установою, слід виходити з істотних умов того чи іншого договору, якиї становлять зазвичай: предмет, ціна та строк. Істотні умови договору процентної позики між ТОВ „Україна-Крим-Петрол” та фізичною особою щодо визначення ціни договору є подібними договорам про надання фінансового кредиту (стосовно обов’язкової відсоткової платності за користування отриманими коштами), а ні договорам надання повторної фінансової допомоги (які не передбачать нарахування процентів за користування коштами). Тому оподаткування процентної позики, на думку представників відповідача, повинно здійснюватися в тому ж порядку, що й оподаткування фінансового кредиту, оскільки процентна позика ототожнюється з терміном «фінансовий кредит»наведене в п. п. 1.11.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування підприємств». Також вказує, що оскільки повернення платником податку запозичених коштів або майна іншим особам –кредиторам не пов’язано з компенсацією вартості придбаних товарів (робіт, послуг), то немає підстав для збільшення валових витрат платника податку на суму запозичених коштів (вартість майна), що повертаються кредитору.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Крим-Петрол»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 08.07.1992 року та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському району м. Севастополя як платних податків і зборів.

23.04.2009 року по 25.05.2009 року співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському району м. Севастополя була проведена планова виїзні перевірка ТОВ «Україна-Крим-Петрол»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами перевірки було складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 61/23-1/20684963/2653/10 від 01.06.2009 року (арк. с. 16-40).

Перевіркою встановлено порушення п. 3.1, пп. 5.5, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірявся, на загальну суму сумі 107642,52 грн., у тому числі за 2006 рік у сумі 107642,52 грн., та завищення від’ємного об’єкту оподаткування за 1 квартал 2006 року у сумі 107 814,39 грн., 1 півріччя 2006 року у сумі 190 814,39 грн., 9 місяців 2006 року у сумі 502000,00 грн., 9 місяців 2007 року у сумі 51979,00 грн., 2007 рік у сумі 51979,00 грн., 1 квартал 2008 року у сумі 51979,00 грн., 1 півріччя 2008 року у сумі 51979 грн., 9 місяців 2008 року у сумі 51979,00 грн., 2008 рік у сумі 51979,00 грн.

На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009 рік (арк. с. 42). Відповідно до якого ТОВ «Україна-Крим-Петрол»було донараховано податок на прибуток в розмірі 107642,52 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 53821,26 грн., а разом 161463,78 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до довідки Управління статистики в м. Севастополі з Єдиного державного реєстру підприємств тв. Організацій України № 22-366-3994 від 19.10.2005 року у ТОВ «Україна-Крим-Петрол» зареєстровані наступні види діяльності по КВЕД: 63.12.0- складування; 50.50.0 –роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; 51.51.0 –оптова торгівля паливом; 55.30.1 –ресторани; 55.40.0- бари (арк. с. 15).

Згідно з пп. 5.5.1. пп. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя посилається на порушення позивачем вимог п.п. 5.5.1. п.п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року), а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна-Крим-Петрол” занижені валові витрати по рядку 04.13 в декларації про прибуток підприємств за 9 місяців 2006 року у сумі 25000,00 грн., 2006 рік у сумі 44450,92 грн., у частині не віднесення до складу валових витрат нарахованих відсотків за користування позикою, наданими нерезидентом, який не має права видавати кошти у кредит юридичним та фізичним особам під проценти, так як не є банківською або небанківською фінансовою установою, що суперечить вимогам пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону.

28.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Крим-Петрол»та фізичною особою –нерезидентом Вахітовим Ростиславом Хадійовичем було укладено договір позики (арк. с. 43), посвідчений нотаріально. Відповідно до п. 1 договору, Вахітов Ростислав Хадійович (позикодавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Крим-Петрол»(позичальник) прийняло у власність 527000,00 грн. (п’ятсот двадцять сім тисяч грн.. 00 коп.), що складає 104356,44 доларів США (сто чотири тисячі триста п’ятдесят шість доларів США 44 цента) за курсом Національного Банку України, встановленому на день укладення цього договору. Зазначену суму грошей Позичальник бере у позику на споживчі цілі. Своїми підписами під договором сторони підтверджують факт передачі грошей від позикодавця позичальнику на момент укладення цього договору. Позичальник щомісячно (до першого числа кожного місяця) сплачує позикодавцю проценти від залишку суми позики виходячи з 15 (п’ятнадцять) відсотків річних до дня повернення позики. Згідно з п. 2 договору, зазначену вище суму грошей Позичальник зобов’язується повернути Позикодавцю в строк до 28 (двадцять восьмого) листопада 2006 року з додержанням умов еквівалентності, тобто за офіційним курсом долара США, встановленому Національним Банком України на повернення грошей.

На виконання умов договору позивач сплатив кредитору - нерезиденту відсотки за користування коштами, в бухгалтерському обліку виплата відсотків відображена проводкою Дт 37.7. Кт 30, але до складу валових витрат виплачені відсотки не віднесено.

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що відносини, які виникли за договором позики від 28.11.2005 року за своїм характером є фінансовим кредитом, а відтак, виплата процентів за користування кредитними коштами, наданими нерезидентом повинні бути включені до складу валових витрат.

Підпунктами 1.10., 1.11. пункту першого Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) визначено, що проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Згідно з підпунктом 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 1.22.2 п. 1.22. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Судом встановлено, що кошти, які отримав позивач за умовами договору від 28.11.2005 року були використані ним у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Витрати по сплаті відсотків є витратами платника податку у грошовій формі, які здійснені внаслідок отримання і використання зазначених коштів у власній господарській діяльності.

За своєю правовою природою сплачені позивачем нерезиденту - кредитору відсотки за користування грошима не можуть визнаватися процентами, оскільки сплачені товариством суми є платежами за надання можливості використати кошти у власній господарській діяльності в межах цивільно-правової угоди, тобто це є платою за користування коштами, отже на них не можуть бути поширені особливості визначення складу витрат платника податку, які зазначено у п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року), в якому мова йдеться про сплату відсотків за борговими зобов'язаннями. Правильність висновку суду щодо надання оцінки правовідносин за кредитним договором підтверджено також Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2008, № К-9334/06 "Про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення".

Як вбачається з переліку витрат, визначених п. 5.3 цього Закону як витрати, що не включаються до складу валових, витрати платника податку у грошовій формі за користування коштами законодавцем до цього пункту не віднесено, а відповідно до п. 5.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже суд дійшов висновку про безпідставність донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням товариству податку на прибуток, не можна вважати законним застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 161463,78 грн. на підставі пп. 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Крим-Петрол” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Постанову складено у повному обсязі 26 січня 2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000800231/0 від 15.06.2009 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Крим-Петрол»сум основного платежу по податку на прибуток в розмірі 107642,52 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53821,26 грн.

3.          Стягнути з Державного Бюджету України (ЕДРПОУ:24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Крим-Петрол» (99011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 26, код ЄДРПОУ 20684963, р/р 26008301336292 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

                    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак