Вирок № 77478668, 30.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1177/18

Номер провадження 1-кп/623/190/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Павленко М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/190/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капітолівка, Ізюмського району Харківської обл., громадянина України, українця, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлучений, офіційно не працюючого, раніше судимого: 1) 08.12.1999 Ізюмським районним судом за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, за ст.46-1 КК України відтерміновано виконання вироку на 1 рік; 2) 10.08.2000 Ізюмським районним судом за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.2, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 13.05.2002 Ізюмським районним судом за ст.ст. 185 ч. 2, 71, 107 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 22.06.2007 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі; 5) 26.11.2009 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 187 ч.2, 69, 395, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 6) 29.03.2018 Ізюмським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки; який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 11 квітня 2018 року близько 11 години 30 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2, через вікно, проникли до промислової споруди, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, звідки таємно викрали металеве перило вагою 65 кг, вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 1196/18 від 19.04.2018 складає 427 грн. 70 коп., яке належить ПП «Ізюмський оптико - механічний завод», чим спричинив останньому майнову шкоду на вищезазначену суму.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнали повністю, не заперечували факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаялись.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорили їх та підтвердили в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинувачених, суд приходить до висновку:

ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочинів.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

ОСОБА_2 офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, судимий 1) 08.12.1999 Ізюмським районним судом за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, за ст.46-1 КК України відтерміновано виконання вироку на 1 рік; 2) 10.08.2000 Ізюмським районним судом за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.2, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 13.05.2002 Ізюмським районним судом за ст.ст. 185 ч. 2, 71, 107 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 22.06.2007 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі; 5) 26.11.2009 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 187 ч.2, 69, 395, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 6) 29.03.2018 Ізюмським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як дуже високі.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім, а також наявність судимостей.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_1 та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, наявність судимостей, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_2 та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинувачених солідарно.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі;

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк два роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

За сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді одного року позбавлення волі, приєднати не відбуте покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду від 29.03.2018 року і остаточно ухвалити до відбування чотири роки і шість місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу фактичного затримання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно, судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 1196/18 від 19.04.2018 в сумі 300 грн. 00 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Скасувати арешт накладений на речові докази та вважати їх повернутими власнику, а саме металеве перило вагою 65 кг.

Вирок може бути оскаржений в Харківській апеляційний суд через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов