Рішення № 77478642, 30.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20027/18

н/п 2-о/640/321/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді: Зуб Г.А.,

за участю секретаря: Шаповал Є.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту народження дитини,-

встановив:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Луганськ, а також встановити дані про його батьків: ОСОБА_1 та мати: ОСОБА_2 В обгрунтування вказаних вимог посилається на наступне. Заявник є батьком ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Луганську. Дружина заявника ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в м. Харкові, та знаходилась на обліку в с. Мала Рогань Харківського р-ну. Але, у зв'язку з тим, що в м. Луганську залишилась нерухомість дружина заявника, вона змушена туди була виїхати, але повернутися до місця проживання у м. Харкові не встигла, оскільки почались пологи, тому її дитина народилась на тимчасово окупованій території, на якій неможливо отримати документ, що може бути підставою для здійснення народження дитини відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». 23.10.2018 року заявник звернувся до ВДРАЦС по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові, але отримав відмову у проведенні державної реєстрації народження своєї дитини, тому вимушена звернутись до суду з вказаною заявою, оскільки встановлення даного факту заявнику потрібно для проведення державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження загальнодержавного зразка.

Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, заяву підтримав, та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ВДРАЦС по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові у судове засідання не з"явився, надав до суду пояснення, в яких просить розглядати справу без участі представника, та заперечень щодо встановлення факту народження немає.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги за заявою підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п.1 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Згідно з абз.1 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Згідно частини 2 ст.317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

У судовому засіданні встановлено, що заява про встановлення факту народження дитини ОСОБА_3, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Луганську подана батьком дитини.

На підтвердження факту народження дитини представник заявника подав копії: паспорта заявника та своєї дружини ОСОБА_2, свідоцтва про шлюб, медичної документів, довідки про вагітність дружини заявника, медичного свідоцтва про народження НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року виданого Луганською міською багатопрофільною лікарнею «ЛНР».

Заявник звертався до Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою щодо державної реєстрації народження дитини, однак, йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження, оскільки заявником було пред'явлено документ (медичне свідоцтво), яке видано органом на тимчасово окупованій території, та його рішення є недійсними і не створюють правових наслідків. Отже, підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту народження свої дитини у зв'язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують даний факт, видані органами, які розміщені на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року №875/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким доведено до відома громадян України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових і службових осіб, що будь-які органи, їх посадові та службові особи, утворені, обрані, сформовані та призначені за результатами так званих виборів 2 листопада 2014 року, які проводилися в окремих районах Донецької та Луганської областей, є такими, що утворені, обрані, сформовані, призначені і діють усупереч Конституції та законам України, а також зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.

Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» надано статус «тимчасово окупованих» територіям окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена Постановою ВР України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У випадку неможливості надати до відділу ДРАЦС належним чином оформленого медичного свідоцтва про народження (форми № 103/о) або його дублікат, підставою для державної реєстрації народження дитини буде рішення суду про встановлення факту народження, як це передбачено ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до «Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5 якщо реєстрація народження дитини, народженої в іншій державі, не була проведена компетентним органом такої держави або дипломатичним представництвом

чи консульською установою України, підставою для проведення державної реєстрації в Україні є документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Ці документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Встановлення даного факту заявникові необхідно для проведення державної реєстрації народження своєї дитини, та отримання свідоцтва про її народження.

Суд бере до уваги та оцінює разом з іншими доказами в їх сукупності медичне свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане 26.10.2018 року лікарнею «ЛНР», згідно якого ОСОБА_2 в м. Луганську ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 09 год. 50 хв. народила хлопчика вагою 3270 г. на 39 тижні вагітності.

Відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, а у разі відсутності спільної заяви, запис про батька дитини здійснюється відповідно до ст. 135 СК України.

Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги те, що у рішенні суду, ухваленому в порядку статті 317 ЦПК України, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження дитини, її стать, а також відомості про її батьків.

Таким чином, в судовому засіданні факт народження особи в певний час підтверджений в повному обсязі, оскільки позасудове поновлення прав заявника в даному разі неможливе, а тому заяву слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 293-294,315-319,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі -ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, місце народження - місто Луганськ; мати - ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, громадянка України, батько - ОСОБА_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 року, громадянин України.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації народження особи.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копію рішення надіслати заінтересованій особі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня отримання копії рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення суду складено 30 жовтня 2018 року.

Суддя Г.А. ЗУБ