Рішення № 77478383, 29.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2254/18

Провадження № 2/638/2598/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

29.10.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді: Штих Т.В.,

при секретарі: Тарасовій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Служб у Справах дітей Департаменту праці та Соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо спільної дитини малолітньої доньки ОСОБА_3. В обґрунтування свого позову вказала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 2 квітня 2011 року по 27 вересня 2016 року. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 р. шлюб розірвано.

Розірвання шлюбу також було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, та здійснено відповідну відмітку в паспорті.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який після розірвання мого шлюбу з його батьком постійно проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні і саме вона займається його вихованням.

Батько ОСОБА_2 в вихованні неповнолітнього сина участь не приймає, та не має наміру приймати й в майбутньому.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, суду не надав, про час та місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд за таких обставин вважає за можливе розглядати справу за ст. 280-282 ЦПК україни в заочному порядку.

Представник Управління Служб у Справах дітей Департаменту праці та Соціальної політики Харківської міської ради, в судове засідання не з'явився, надіславши до суду Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітного син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та пояснення по справі з проханням слухати справу за його відсутністю відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.164 СК україни мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, є батьком, а ОСОБА_1 - матір'ю ОСОБА_3.

Наразі дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_1, знаходиться на її повному утриманні. Позивач забезпечує синові належне піклування і догляд.

Так, згідно відповіді Спецалізованої економіко-правової школи 1-Ш ступенів в поглибленним вивченням іноземної мови, ПВНЗ Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» від 18.04.2018 р. на запит адвоката ОСОБА_4 - представника позивачки, батько ОСОБА_3 - Відповідач по справі не звертався до класного керівника щодо питань успішності навчання свого сина протягом 2017-2018 навчального року, не відвідував дитячі заходи та батьківські збори у школі, не приводив і не забирав дитину зі школи протягом 201/2018 навчального року.

Адміністрація комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 23» на відповідь адвокату від 17.04.2018 р. повідомляє, що дитина ОСОБА_3 перебуває під наглядом фахівців закладу охорони здоров'я та амбулаторні прийоми дільничного педіатра хлопчик відвідує у супроводі матері, батько дитини ОСОБА_2 до поліклініки щодо стану здоров'я дитини не звертався, при викликах дільничного педіатра додому присутнім не був.

Комунальне дошкільний заклад «Дошкільний учбовий заклад (яслі-садок № 140) Харківської міської ради надав характеристику на ОСОБА_3 як на дитину, яка виховується в неповній сім'ї , вихованням якого займається мати дитини, яка відвідує батьківські збори, систематично цікавиться успіхами сина.

Футбольний центр раннього розвитку «Футбік» надав характеристику ОСОБА_3, що його приводиться до клубу мати - ОСОБА_1, яка уклала договір зі спортивним клубом та самостійно здійснює оплату, відвідує тренування сина та присутня на його атестаціях. Батько ОСОБА_2 приводив дитину тільки на початку його відвідувань футбольного клубу.

Таким чином, відповідач під час спільного проживання з дитиною ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а після розірвання шлюбних відносин переїхав жити до іншої жінки в іншу країну - США.

Ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України, серед яких також, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини. її Фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини.

За таких обставин позбавлення батьківських прав не є порушенням прав такого з батьків, оскільки згідно з ч. 1 ст. 168 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Крім того, в порядку ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

При цьому, вирішуючи спір, суд має першочергово виходити саме з прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року ( далі - Конвенція) , в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (N2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання реішєнь та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права.

За ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

В силу ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Таким чином, вимогами закону унормовано відповідальне ставлення батьків до своїх батьківських обов'язків.

Згідно наданого висновку від 27.04.2018 року № 267 з Управління Служб у Справах дітей Департаменту праці та Соціальної політики Харківської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Все вищезазначене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 181, ст. 182, ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України та ч. 1. ст. 165 Сімейного кодексу України, згідно з якою право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, один з батьків, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. З, ч. 1 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 280-282 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Служб у Справах дітей Департаменту праці та Соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 704 гривни 80 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий