Постанова № 77477491, 18.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5726/18

3/415/1242/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2018 р. місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Д.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з взводу №2 роти №3 ОСОБА_1 в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий ,

- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

21.07.2018 року о 21 год. 20 хв. в м. Лисичанськ по вул. Маліновського, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом В 21099, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та у лікаря нарколога в медичному закладі за адресою м. Лисичанськ, пр. Перемоги, 54 ж. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, заперечень на протокол про адміністративне правопорушення від ОСОБА_2 на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи правопорушник повідомлявся належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, завчасно; 14.08.2018 р. власноруч писав заяву на ознайомлення зі справою, був ознайомлений з нею, також просив перенести розгляд справи; в подальші судові засідання не з’являвся, оскільки виклики до суду останнім не отримані, на адресу суду повернуті конверти з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання»; 27.09.2018 р. Лисичанським міським судом була винесена постанова про привід правопорушника, на виконання якої надані письмові пояснення сусідки ОСОБА_3, з яких вбачається, що її сусід ОСОБА_2, мешкає в квартирі №102, двері нікому не відчиняє, з’являється дуже рідко, де працює і чим займається їй не відомо. На момент приходу дільничного інспектора двері квартири АДРЕСА_1 не відчинив.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «ОСОБА_4 проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 176884 від 21.07.2018 р., вбачається, що посадовою особою, яка склала протокол, ОСОБА_2 роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у суді міста Лисичанська. У графі - особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, вищевказаного протоколу, міститься особистий підпис ОСОБА_2 Крім того, 14.08.2018 р. ОСОБА_2 особисто приходив у суд для ознайомлення з матеріалами справи та просив перенести розгляд справи, а тому суд впевнився, що ОСОБА_2 достеменно відомо, що протокол про адміністративне правопорушення, за порушення положень ч.1 ст.130 КУпАП, відносно нього перебуває на розгляді у Лисичанському міському суду Луганської області.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи; вжиття всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_2, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомившись з матеріалами справи в приміщені суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з’явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, а тому суд вважає, що наведена поведінка правопорушника свідчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами та направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності, за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив:

- з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №176884 від 21.07.2018 р., що протокол складений у відношенні водія ОСОБА_2, який керував транспортним засобом В 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 за порушення вимог п. 2.9 А Правил дорожнього руху України;

з тесту №684 роздрукованого з приладу Alkotest Drager 6810, з акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 (зазначені в протоколі), що ОСОБА_2 в присутності свідків пройшов у встановленому законом порядку перевірку для визначення стану алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Alkotest Drager 6810, результат тесту засвідчений підписами свідків в протоколі, проба на стан алкогольного сп’яніння є позитивною та складає 1,75 проміле;

- з висновку №836 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.07.2018 року, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно копії посвідчення водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має посвідчення водія ВХР №467565 кат. «В1,В,С,С1».

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов’язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З огляду на вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що ж стосується стягнення, то враховуючи обставини справи, особу правопорушника, можливі наслідки вчиненого, відсутність обставин, які б пом’якшували або б обтяжували відповідальність, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 268, 280, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Суддя Д.Ю. Луньова