Постанова № 7747654, 13.01.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2010 р.

10 год.27 хв.Справа № 2-а-2719/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Райчук П.Ф., Сайко Л.І., представників відповідача Тосік Н.І., Шевченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Херсонське лісомисливське господарство"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання нечинними розділів 3.1.1, 3.1.2, 1.4 акту перевірки 03.09.2008 №2563/23-8/33390814 та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0004292301/0 від 09 вересня 2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70280 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 39587 грн. 64 коп. В подальшому заявами від 30.06.09, 18.11.09 та 22.12.09 позивачем були зменшені позовні вимоги, просить визнати податкове повідомлення-рішення № 0004292301/0 нечинним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 63591 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 36242 грн. 69 коп. Суд вважає, що зменшення позовних вимог це є правом позивача, тому клопотання позивача задовольняється. Заявлена позивачем 22.12.09 додаткова вимога про зобов'язання ДПІ зарахувати із сплачених 69,8 тис. грн.. в рахунок погашення податкового боргу 10034 грн. 85 коп. , а зайво сплачені кошти в сумі 59765 грн. 15 коп. повернути позивачу, судом не приймається до розгляду, оскільки дана позовна вимога не оформлена належним чином, не сплачений судовий збір, не додані копії документів для відповідача. До того ж приймати до розгляду додаткові позовні вимоги в межах розгляду однієї справи не є обов'язком суду, а є його правом. Приймання даної додаткової вимоги ускладнює розгляд справи, потребує додаткових доказів та відкладання розгляду, а внаслідок затягування судової справи.

Таким чином, предметом спору є нечинність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні № 0004292301/0 від 09 вересня 2008 року в частині визначення ДП "Херсонське лісомисливське господарство" податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 63591 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 36242 грн. 69 коп., в решті вимог, від яких позивач фактично відмовився при подання уточнень до позову, провадження по справі підлягає закриттю.

При проведенні виїзної планової документально перевірки з питань дотримання державним підприємством «Херсонське лісомисливське господарство» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 року (акт від 03.09.2008 №2563/23-8/33390814) державна податкова інспекція у м. Херсон на підставі підпунктів 4.1.1 та 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пп. 5.2.1, пп. 5.6.1 п. 5.2 та п. 5.6 ст. 5, пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.7.1 ст. 8, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» зробила висновок, що позивач занизив податок на прибуток на суму 74857,97 грн. Позивач заперечує не всі викладені в акті перевірки порушення податкового законодавства. Так, позивач заперечує викладений в акті факт безоплатного отримання в грудні 2005 року автомобілів ГАЗ-31029 (державний номерний знак НОМЕР_1) та ВАЗ - 21213 (державний номерний знак НОМЕР_2) на загальну суму 65439,0 грн.( арк. 22 акту перевірки). Позивач стверджує, що автомобілі були отримані від Міністерства лісового господарства України, оприбутковані на балансі та зареєстровані ще 18.04.1994 року (ГАЗ-31029) та 10.11.1995 (ВАЗ-21213), що підтверджується даними технічного паспорту серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 цих транспортних засобів. Позивач посилається на приписи пп. 4.2.15 п. 4.2 статті 4 Закону № 334, який передбачає, що не включаються до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:... якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади...». Позивач також звертає увагу суду на те, що відповідачем при оформленні акту перевірки при самостійному розрахунку сум податкових зобов'язань позивача допущені методологічні та арифметичні помилки, які суттєво збільшили як базу оподаткування, так і застосовані штрафні (фінансові) санкції. При обчисленні сум скоригованих валових доходів та валових витрат за IV квартал 2005 року відповідач відмічає, що підприємство в порушення пп. 4.1.1 п.4.1.ст. 4 Закону № 334 безпідставно зависило за 4-й квартал 2005 року валові доходи на 381600 грн. , тобто, на суму коштів, отриманих з державного бюджету, яка склалася з суми вартості товарно-матеріальних цінностей, послуг та витрат на відрядження плюс сума нарахованої заробітної плати та відрахувань із заробітної плати. Проте з валових витрат за 4-й квартал 2005 року відповідач невмотивоване віднімає вже іншу суму витрат на придбання товарів, робіт, послуг та витрат на відрядження за рахунок бюджетних коштів - 404093,52 грн., що автоматично призводить до збільшення валових доходів позивача за вказаний період на суму 22493,52 грн. За підсумками всього перевіреного періоду ця невмотивована різниця склала 41815,48 гривень. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем завищено валовий дохід позивача на загальну суму 107254,48 грн.

В заяві про доповнення та уточнення позовних вимог позивач посилається на помилкове зазначення суми нарахованих податковим органом внесків до Фонду соцстрахування від нещасних випадків за грудень 2005 року 22448 грн., як зазначено у додатку № 13 (строчка 9 ), тоді як звітність та бухгалтерські документи підтверджують суму 224 грн. 48 коп. Позивачем виявлені помилки при відображенні пенсійних внесків за липень 2006 року замість 21089 грн. 91 коп. в акті (додаток № 13) вказана сума 22089 грн. 91 коп. Окрім цього, позивач вважає безпідставним висновок про завищення валових витрат на суму 107241 грн. 69 коп. за рахунок включення вартості капітального ремонту будівлі та екскаватора Т-150. Станом на 01.01.06 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів позивача складало 170486 грн., тому порушення пп. 5.2.10 ст. 5 та пп. 8.7.1 ст. 8 Закону відсутнє.

Позивач також оскаржує факт завищення валових витрат при віднесені до їх складу вартості придбаних та використаних для ремонту запасних частин та придбаних послуг по ремонту у розмірі, що перевищує 10% від балансової вартості основних фондів станом на 01.01.07 всього на суму 40107 грн. 84 коп. (додаток № 15 до акту перевірки). Цей висновок податкової інспекції не відповідає фактичним обставинам справи та первісним документам позивача. При складанні податкової звітності та заповненні рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємство включало до валових витрат суми витрат, відображених на рахунках 231, 232 та 236. Ці витрати не відносяться до витрат, понесених у за»язку із ремонтом основних фондів позивача. Всупереч твердженню податкової інспекції на поліпшення основних засобів у 2007 році витрачено 8565 грн. 18 коп. згідно рахунку 151 «Капітальні інвестиції» .

Представники позивача просять задовольнити позов, частково скасувавши податкове повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що підприємством оскаржується виявлене податковим органом порушення, відображене у акті перевірки, суть якого полягає в тому, що позивачем не віднесено до складу валового доходу безоплатно отримані та оприбутковані на баланс у грудні 2005 року основні фонди ГАЗ-31029 та ВАЗ-21213, що є порушенням пп.. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп.. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Документи про отримання від Міністерства лісового господарства України даних транспортних засобів відсутні. Неоприбуткований та без наявних документів автомобільний транспорт був виявлений інвентаризацією, що відображено в акту ревізії КРУ у м. Херсоні. При оприбуткування автотранспорту на баланс позивача у останнього виникають зобов'язання по сплаті податку з даного доходу. Відповідач заперечує наявність методологічних та арифметичних помилок в акті перевірки при дослідженні валового доходу та валових витрат. Всі порушення викладені як в акті перевірки, так і в додатках до акту. Позивач не підтверджує свої розрахунки бухгалтерськими та іншими документами. При перевірці фахівці податкової інспекції керувались відомостями податкового обліку, в яких було розшифровано валовий дохід в розрізі доходів та валові витрати у розрізі витрат. Позивач в позові посилається тільки на журнали-ордери, які є іншими за формою та змістом документами. Для встановлення правильності визначення сум занижених валових витрат, на думку відповідача, позивач має надати інші докази.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні №0004292301/0 від 9 вересня 2008 року про визначення ДП «Херсонське лісомисливське господарство» податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 70280 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 39587 грн. 64 коп. прийнято за висновками виїзної планової документальної перевірки за період 01.04.05 по 31.03.08 (акт від 03.08.09 № 2563/23-8/33390814). Зі змісту акту перевірки вбачається, що фахівці податкової інспекції дійшли до висновку про те, що підприємством занижено податок на прибуток на суму 74857 грн. 97 коп. , з них 4577,07 грн. сталось в 1 півріччі 2005 року, тобто за межами 1095 днів, протягом яких податковий орган має право визначити суму податкових зобов'язань відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За 2005 рік занижено податок на суму 41210,68 грн., за 2006 р. 16181,31 грн., за 2007 р. - 9925,56 грн., 1 кв. 2008 р. 7540,42 грн. При визначенні порушень фахівцями ДПІ було виявлено завищення валового доходу на суму 4764633,42 грн., в т.ч. за 2005 р. на 1097121, 15 грн., 2006 р. на 1497498,30 грн., 2007 р. на 1787670, 43 грн., 1 квартал 2008 року на суму 382343,54 грн. Завищення валового доходу виникло, зокрема, внаслідок порушення приємством приписів пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: віднесення до складу інших доходів суми 4651822 грн. виплаченої зарплати, перерахованих відрахувань із заробітної плати та вартість сплачених товарно-матеріальних цінностей за рахунок коштів, отриманих із державного бюджету. Дане порушення позивач не заперечує. Також погоджується позивач із висновками податкової інспекції про завищення доходу від продажу товарів (рядок 01.1 декларації) у сумі 185015 грн., про заниження скоригованого валового доходу на 6764,58 грн. внаслідок невірного відображення в податковому обліку доходу від здійснення експортних операцій (порушення пп. 4.1.1 ст. 4, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Суд розглядає обставини податкових порушень, проти яких позивач заперечує. Фахівцями податкової інспекції викладено висновок про те, що позивач всупереч приписам пп. 4.1.6 ст. 4, пп. 11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", допустив заниження валового доходу на суму 65439 грн. через не відображення у складі доходів підприємства безоплатно отриманих та оприбуткованих на баланс позивача у грудні 2005 року основних фондів - автомобілів ГАЗ та ВАЗ 2121. В акті не зазначено, від якої особи та на підставі якого первинного документа податківці дійшли до висновку про одержання автомобілів у грудні 2005 року. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що автомобілі були оприбутковані наказом по підприємству № 106 від 31.10.05 на підставі висновків ревізії КРУ у м. Херсоні, яка виявила використання позивачем автомобільного транспорту без наявних документів. Позивач стверджує про те, що автомобілі були отримані позивачем від Міністерства лісового господарства України, оприбутковані на балансі та зареєстровані у Херсонському МРЕВ ДАЇ Херсонлісгоп ще 18.04.1994 (ГАЗ-31029) та 10.11.1995 (ВАЗ-21213), у підтвердження чого позивач надав технічний паспорт серії НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4.

Матеріали справи свідчать про те, що Херсонський лісгоспзаг заснований у 1951 році. У жовтні 1991 року за рішенням Міністерства лісового господарства України Херсонській лісгоспзаг був перейменований в Херсонський держлісгосп. Наказом Міністерства лісового господарства України від 06.10.1995 року № 12 Херсонський держлісгосп перейменований в Херсонське державне лісомисливське господарство. У 1996 році було створене Херсонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», і Херсонський держлісгосп увійшов до його складу без права юридичної особи. Автомобілі ГАЗ та ВАЗ знаходились на балансі ДЛГО «Херсонліс» та використовуються ним в господарської діяльності. У 2004 році наказами Державного комітету лісового господарства України №№ 178, 179 Херсонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс» реорганізується і ліквідується, на базі частини його майна утворюється Херсонське обласне управління лісового господарства, а на базі майна, виділеного головного підприємства «Херсонліс», створено самостійне державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство», валові активи та пасиви були передані позивачу безкоштовно. Позивачем надано суду двосторонній акт прийому - передачі автомобілів №14/3-11 від 12 грудня 2005 року, підписаний керівником ДП «Херсонське лісомисливське господарство» та ДЛГО «Херсонліс». Позивач визнає ту обставину, що автомобілі не обліковувались на балансі підприємстві.

Суд дійшов до висновку про те, що факт отримання безоплатно автомобілів не означає автоматичне збільшення валового доходу. Державний комітет лісового господарства України є центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства. Автомобілі були передані за рішенням органу центрального виконавчої влади у числі інших активів, така передача підпадає під дію підпункту 4.2.15 п. 4.2 статті 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає, що: «Не включаються до складу валового доходу: вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:... якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади...», тому суд вважає, що відповідачем помилково збільшено скоригований валовий дохід позивача за рахунок безоплатно отриманих та оприбуткованих у грудні 2005 року основних фондів (автомобілів ГАЗ-31029 та ВАЗ-21213) на загальну суму 65439 грн.

При дослідженні валових витрат підприємства за спірний період податковою інспекцією виявлено завищення витрат на суму 5023439 грн. 17 коп. Завищення скоригованих валових витрат сталось внаслідок декількох порушень податкового законодавства. Суд не розглядає викладені в акті порушення, які позивач не оскаржує. Це, зокрема, заниження валових витрат на суму 437525 грн. 51 коп. внаслідок порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" через віднесення до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (р. 04.1 Декларації з податку на прибуток) вартості товарно-матеріальних цінностей, послуг та витрат на відрядження, сплачених за рахунок бюджетних коштів. Також позивач не заперечує проти завищення валових витрат на суму 25474 грн. 16 коп. через віднесення до складу валових витрат вартості придбаних основних засобів в 1-2 кварталі 2006 року в порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"; проти завищення валових витрат на суму 156978 грн. у 4 кварталі 2005 року внаслідок порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при заповненні р. 04.1 Декларації.

Позивач заперечує викладений в акті перевірки факт порушення пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при віднесенні до складу валових витрат на оплату праці (рядок 04.3 Декларації) та суми страхового збору до фондів державного загальнообов'язкового страхування (р. 04.4 Декларації), суми нарахованої заробітної плати та відрахувань із заробітної плати, виплати яких заплановано по кошторисам погасити за рахунок бюджетних коштів, на суму 4185421,49 грн. Позивач вказує на те, що податковою інспекцією допущені помилки у визначенні сум страхових внесків в додатку 13 до акту перевірки, а саме: неправильно вказана суми внесків до ПФУ за липень 2006 року (розбіжність 1000 грн.), неправильно вказана сума нарахованих податковим органом внесків до Фонду соцстрахування від нещасних випадків за грудень 2005 року замість 224 грн. 48 коп. у додатку зазначено 22448 грн. (строчка 9 столбець 15). Не відповідає дійсності зазначена в додатку сума внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності за червень 2005 року замість суми 1948 грн. 87 коп. вказано 8948 грн. 87 коп. При викладені порушень в акті перевірки відповідачем не дотримані норми п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 (далі - Порядок N 327), який передбачає, що «за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. В порушення вищенаведеної норми в акті та додатках до акту не наведені будь-які докази завищення валових витрат через віднесення до їх складу вартості товарно-матеріальних цінностей, послуг та витрат на відрядження, сплачених за рахунок бюджетних коштів. Позивач надав суду первинні документи в обґрунтування своїх доходів, до складання яких представниками відповідача будь-яких зауважень не пред'явлено. Перевірити фактичні обставини цих порушень суд не має можливості через невиправдано стислий зміст акту перевірки.

Стосовно доводів податкової інспекції про неправомірне включення позивачем до валових витрат суму 107241 грн. 69 коп. витрат на капітальний ремонт будівлі та екскаватора Т-150, суд зазначає наступне: відповідно до підпункту 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Станом на 01.01.05 балансова вартість основних фондів склала 1409700 грн., сума витрат на капітальний ремонт адмінбудівлі за 4 - й квартал 2005 рік склала 28666 грн. 67 коп.. Балансова вартість основних фондів станом на 01.01.06 становила 1704856 грн. , вартість капітального ремонту будівлі та екскаватора 58825 грн. Станом на 01.01.07 балансова вартість основних фондів склала 674303, витрати на капремонт 19750 грн. Таким чином, позивачем не допущено порушення пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 та пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Не знайшов свого підтвердження при розгляді справи висновок податкової інспекції про безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості придбаних послуг по ремонту у розмірі, що перевищує 10 % від балансової вартості основних фондів станом на 01.01.07 - 40107,84 грн., у тому числі 3-й квартал 2007 року 17430 грн. 44 коп., 4-й квартал 2007 року 22677 грн. 40 коп. (арк. 27 акту перевірки пункт «д», додаток № 15 до акту перевірки). Зміст акту перевірки суперечить фактичним обставинам справи та первісним бухгалтерським документам, наданим позивачем. При складанні податкової звітності та заповненні рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємство включало до валових витрат суми витрат, відображених на рахунках 231 «Витрати по лісовому господарству за рахунок бюджетних коштів», 232 «Витрати по лісовому господарству за рахунок власних коштів», та 236 «Обслуговуючі виробництва та господарства». Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Керуючись зазначеними нормами, позивач включав до складу валових витрат (рядок 04.1 Декларацій з податку на прибуток за 2007 р.) суми витрат, відображених на рахунках 231, 232 та 236. Ці витрати не пов'язані з ремонтом основних фондів, тому невідома причина їх включення відповідачем до перелічених в додатку № 15 витрат, понесених у зв'язку із ремонтом основних фондів. Позивачем надані докази про те, що на поліпшення основних засобів у 2007 році фактично витрачено згідно рахунку 151 «Капітальні інвестиції» лише 8565 грн. 18 коп. Крім того, витрати, відображені на рахунку 231 «Витрати по лісовому господарству за рахунок бюджетних коштів», відповідач двічі відніс до суми завищення валових витрат, про відповідач зазначав в акті перевірки арк. 25-26, пункт «а». Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що ДПІ за підсумками 2007 року необґрунтовано зменшено скориговані валові витрати на загальну суму 40107 грн. 84 коп.

Що стосується інших порушень, викладених в акті перевірки, суд вважає, що даний акт не є належним доказом скоєння позивачем порушень податкового законодавства, оскільки він складений не у відповідності до приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327, акт не містить систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема зміст порушень викладено незрозуміло, нечітко без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Дані, наведені підприємством у деклараціях, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Відтак, при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток використання фахівцями податкової інспекції лише відомостей декларацій та регістрів бухгалтерського обліку не є достатнім. Донараховані відповідачем суми податків в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені даними податкового обліку. Посилання податкової інспекції на те, що позивач повинен надати суду первинні документи, відомості податкового обліку та інші докази суд вважає необґрунтованими, оскільки Кодексом адміністративного судочинства саме на ДПІ, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов»язк зазначити або в акті перевірки або в додатках до акту перелік первинних документів податкового чи бухгалтерського обліку, які б достовірно підтверджували наявність встановлених фактів порушення, чітко визначити зміст порушень, у т. ч. перелік досліджених господарських операцій, які не відображені або невірно відображені в бухгалтерському та податковому обліку. В акті перевірки відсутні посилання на господарські операції та первинні документи, які підтверджують як факт їх здійснення, так і отримання доходу підприємством .

Слід зазначити, що згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані саме первинних документів (які фіксують та підтверджують факти їх здійснення), а регістри бухгалтерського обліку призначені для узагальнення та систематизації такої інформації, необхідною умовою використання їх даних (для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності) можливе лише в разі, коли дані записів по бухгалтерським регістрам відповідають даним первинним документів, на підставі яких такі записи були здійснені; в облікових регістрах за певний звітний період знайшли своє відображення всі первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій за відповідний період, відсутні факти повторного включення одних і тих самих первинних документів до таких облікових регістрів, або ж включення даних первинних документів за інші звітні періоди; дані первинних документів відображені по відповідних рахунках (субрахунках) обліку, тобто, щоб при перенесенні даних із первинних документів до облікових регістрів були дотримані вимоги щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. Відтак, лише за умови дотримання всіх (перерахованих вище) вимог данні регістрів бухгалтерського обліку можна вважати такими, що базуються на даних первинних документів та відображають реальні результати фінансово-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання. В акті перевірки на підтвердження висновку про необґрунтоване включення будь-яких сум до валового доходу або витрат наявне лише посилання на дані регістрів бухгалтерського обліку, які не можуть слугувати достатньою підставою для визначення наявності чи відсутності порушень. Деякі первинні документи були перелічені податковою інспекцією в додатках до акту перевірки, але вони не дають змогу визначити зміст конкретних господарських операцій, які були здійсненні за такими первинними документами.

У зв'язку з вищевикладеним, наявність зайвих витрат у складі валових витрат позивача, суд вважає не доведеною.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення визнається неправомірним в частині, що оскаржує позивач.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

На підставі наведеного вище, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст.. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати неправомірним (нечинним) податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004292301/0 від 9 вересня 2008 року в частині визначення державному підприємству "Херсонське лісомисливське господарство" податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 63591 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 36242 грн. 69 коп.

2. Закрити провадження у справі в решті позовних вимог - про визнання податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004292301/0 від 9 вересня 2008 року неправомірним в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 6689 грн. 90 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 3344 грн. 95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 січня 2010 р.

Суддя Хом'якова В.В.