Рішення № 77474333, 29.10.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3267/17

Провадження № 2/209/1458/18

РІШЕННЯ

іменем України

"29" жовтня 2018 р. м. Кам’янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Кукса О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янське цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н від 02 жовтня 2008 року, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість у розмірі 55458,24 гривень, яка складається з наступного: 2593,77 гривень – заборгованість за кредитом; 46011,62 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3973,89 гривень – заборгованість за пенею та комісією; 250,00 гривень – штраф (фіксована частина); 2628,96 гривень – штраф (процентна складова). Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 55458,24 гривень за кредитним договором, також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1600,00 гривень.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Заочним рішенням суду від 24 січня 2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року заочне рішення суду скасовано за заявою відповідача та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі згідно обставин викладених в позовній заяві просив позов задовольнити.

Відповідач по справі ОСОБА_1 позов не визнала повністю, просила застосувати строк позовної давності до вимог позивача, про, що надала відповідну заяву /а.с. 58/.

У судовому засіданні встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н від 02 жовтня 2008 року, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується копією заяви на отримання кредитної картки довідкою про умови кредитування, умовамита правилами надання банківських послуг /а.с. 8-15/. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 6-7/. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість у розмірі 55458,24 гривень, яка складається з наступного: 2593,77 гривень – заборгованість за кредитом; 46011,62 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3973,89 гривень – заборгованість за пенею та комісією; 250,00 гривень – штраф (фіксована частина); 2628,96 гривень – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 6-7/. Останній платіж здійснений відповідачем по картці в липні 2014 року /а.с. 7/.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до умов вказаного договору Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. В свою чергу, відповідач зобов'язався, відповідно Умов та Правил надання банківських послуг, здійснювати погашення заборгованості по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Крім того, відповідач погодився з тим, що заява про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.8 зворот).

Своїм особистим підписом на заяві - анкеті відповідач ОСОБА_1 підтвердила згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифів банку», які викладені на Банківському сайті, складають між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наданим позивачем розрахунком, який був перевірений колегією суддів, а також випискою про рух коштів по рахунку відповідача, з якого вбачається, що кредитні кошти ним використовувалися.

Згідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається зі змісту п.9.12 Умов та правил наданя банківських послуг передбачено, що договір діє неа протязі 12 місяців х моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк. Також встановлено строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця слідуючого за звітним.

Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

При цьому, строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як встановлено судом та вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж відповідачем ОСОБА_1, здійснений 31.07.2014 року (а.с. 7).

Враховуючи наведене, суд вважає, що строк позовної давності для позивача сплинув у липні 2017 року, проте з позовом він звернувся 15 листопада 2017 року (а.с. 5), не зазначивши поважних причин пропуску строку і не ставив питання про його поновлення.

Встановивши наведені обставини, зважаючи на відсутність доказів поважності причин пропуску звернення до суду з позовом, суд вважає, що позов подано до суду з пропуском строку позовної давності, про що відповідач, відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України, зазначив в заяві від 10.10.2018 року про його застосування (а.с. 58).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні цивільного позову Публічного Акціонерного Товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2018 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая