Постанова № 77472953, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2819/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. (постановлену суддею Бідонько А.В., яка в повному обсязі складена 02.07.2018 р.) по справі № 820/2819/18

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання дій незаконними, визнання незаконним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив: визнати незаконним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 03.04.2017 р. № 730-0, яким позивача призначено на посаду заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, як переможця конкурсу; визнати незаконними дії Державної фіскальної служби України щодо не доведення до відома позивача інформації щодо призначення його на посаду заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та не ознайомлення його з посадовими обов'язками заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області. Також представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про державну службу", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Також апелянтом зазначено, що позивач про існування оскаржуваного наказу дізнався під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017220000000070 від 26.01.2017 р. за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Проте з цим наказом позивач ознайомлений лише в березні 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала відзив на апеляційну скаргу, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Наказом ДФС України № 730-о від 03.04.2017 р. ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області, як переможця конкурсу.

Не погоджуючись з процедурою призначення на вказану посаду, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, та залишенні адміністративного позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що з 12.09.2017 р. позивач був обізнаний про те, що він займає посаду заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області, проте, до суду із цим позовом звернувся лише 16.04.2018 р., тобто із пропуском строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області № 73010 від 03.04.2017 р. ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області на підставі: заяви ОСОБА_1, подання Головного управління ДФС у Харківській області від 21.03.2017 р. № 1603/8/20-40-04-01-18, листа Головного управління ДФС у Харківській області від 22.03.2017 р. № 1618/8/20-20-40-04-01-18, витягу з протоколу засідання конкурсної комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2017 р. № 28.

Наказом ДФС України № 2271-0 від 26.09.2017 р., припинено державну службу та звільнено 26.09.2017 р. ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за власним бажанням, частина 1 статті 38 КЗпП України.

Вищезазначений наказ прийнятий на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення його з займаної посади за власним бажанням від 12.09.2017 р.

Як вбачається зі змісту вищезазначеної заяви, позивач вказує займану посаду - заступник начальника - начальник Богодухівського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області, тобто, позивач 12.09.2017 р. знав про те, що він працював на вказаній посаді.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки про існування оскаржуваного наказу він дізнався 12.09.2017 р., а з цим позовом звернувся до суду лише 16.04.2018 р., тобто, з порушенням, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, місячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Доводи апелянта, що ним оскаржуються дії відповідача щодо не доведення до його відома інформації щодо призначення його на посаду, та він фактично не згоден з процедурою його призначення на посаду, а про порушення своїх прав він дізнався лише у березні 2018 року, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки ще з 12.09.2017 р. позивач знав і повинен був знати про порушення своїх прав, але до 16.04.2018 р. без поважних причин не вчинив ніяких дій для поновлення цих прав.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 229,240, 243, 308, 313, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 820/2819/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 29.10.2018.