Постанова № 77472667, 30.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/777/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018р., суддя Павлічек В.О., м. Суми, повний текст складено 21.05.18 по справі № 818/777/18

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання дій протиправними та стягнення премії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати дії Департаменту патрульної поліції щодо зменшення розміру премії старшому юрисконсульту Управління патрульної поліції в м. Суми Департаменту патрульної поліції майору поліції ОСОБА_1 виплаченої у вересні 2017 - лютого 2018 року протиправними;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 недоотриману премію за вересень 2017 - лютий 2018 в розмірі 2819,71 грн. (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять грн. 71 коп.).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018р. по справі № 818/777/18 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі. Зазначив, що відповідно до кошторису Департаменту патрульної поліції прийнято наказ за № 4377 від 25.11.2016 р., яким затверджені граничні розміри грошового забезпечення працівників згідно з займаними посадами, що включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів установлених постановою Кабінету міністрів України № 988 від 11.11.2015 року. Відповідно до "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" затвердженого наказом МВС України за № 260 від 06.04.2016 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 669/28799 від 29.04.2016 р. грошове забезпечення позивачу за період служби в поліції було нараховано і виплачено, про що свідчать копії розрахункових листів. За період вересня-грудня 2017 та січень- лютий 2018 року з ОСОБА_1 премії не знімалися.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Позивач прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в наданих суду поясненнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Зазначив, що проходить службу в органах поліції на посаді старшого юрисконсульта Управління патрульної поліції в м. Суми, до серпня 2017 року йому виплачувалось грошове забезпечення у розмірі 8324,87 грн., в тому числі, щомісячна премія 44,78 % - 2574,87 грн., у вересні 2017 року, з незрозумілих підстав, йому зменшено розмір премії з 44,78% до 41,571 %. В подальшому розмір премії зменшено до 39,212 % та до 31,551 %.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходить службу органах поліції України, наказом Департаменту патрульної поліції від 16.09.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого юрисконсульта Управління патрульної поліції в м. Суми.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

До серпня 2017 року ОСОБА_1 виплачувалось грошове забезпечення у розмірі 8324,87 грн., в тому числі, щомісячна премія в розмірі 44,78 % - 2574,87 грн. (т.1 а.с. 10).

Також з матеріалів справи судом встановлено, що за вересень 2017 року позивачу нарахована та виплачена щомісячна премія у розмірі 41,571%, за жовтні 2017 року у розмірі 39,212%, за листопад 2017 року у розмірі 39,212%, за грудень 2017 року у розмірі 39,212%, за січень 2018 року у розмірі 39,212% та за лютий 2018 року у розмірі 31,551% (т. 1 а.с. 10 - 11, 35).

Із нарахуванням та виплатою премії в таких відсоткових розмірах позивач не погодився, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідач не надав суду будь - яких доказів (відповідні накази, рапорти, списки, тощо) щодо наявності підстав для зменшення розміру премії ОСОБА_1 за вересень - грудень 2017 року та січень - лютий 2018 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон).

Відповідно п.1 ст. 105 Закону фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

Згідно ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Схему посадових окладів поліцейських за спеціальним званням поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988).

Відповідно до п. 1 постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 цієї постанови надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Як встановлено судом першої інстанції, преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції здійснюється відповідно до «Положення про преміювання поліцейських, керівних працівників, спеціалістів, службовців, фахівців, працівників Департаменту патрульної поліції», затвердженого наказом № 60 від 14.12.2015 р. в межах фонду преміювання (а.с. 12-21, т.1).

Розмір премії встановлюється залежно від особистого вкладу поліцейського у загальні результати служби та з урахуванням фонду преміювання згідно списків на преміювання поліцейських, які затверджуються начальником Департаменту патрульної поліції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, а відтак, позовні вимоги про донарахування позивачу премії є безпідставними.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, вказуючи на те, що відповідачем не надано доказів прийняття рішення про встановлення базового розміру премії, безпідставно дійшов висновку про те, що премії за вказаний період ОСОБА_1 зменшувались.

Так, судом встановлено, що згідно з розрахунковими листами премія нараховувалась позивачу у наступних розмірах: 44,78% (серпень 2017 року), 41,571% (вересень 2017 р.), 39,212 % (жовтень 2017- січень 2018) та 31,551% (лютий 2018 року).

Таким чином, відповідачем фактично базовий розмір премії по посаді позивача, встановлювався щомісячно, мотивів та доказів того, що за даною посадою встановлювався інший розмір премії, ніж позивачу, ОСОБА_1 суду не надано.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем списки на преміювання, є належним доказом того, що розмір премії ОСОБА_1 не зменшувався за окремим (індивідуальним) рішенням, а сам факт зменшення розміру премії порівняно з попереднім місяцем не є зменшенням премії, що відрізняється від базового (встановленого на цей місяць).

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, у даних правовідносинах, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову..

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2018р. по справі № 818/777/18 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та стягнення премії - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 30.10.2018.