Рішення № 77472520, 11.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2018Справа № 905/1566/17За позовом Заступника прокурора Донецької області

до Донецької обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації

Громадської організації "Криволуцький мисливець"

Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства

про визнання недійсним підпункту 1 пункту 1 розпорядження та визнання недійсним договору від 09.06.2016 про умови ведення мисливського господарства,

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від прокуратури - Винник О.О. за посвідчення №036704;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Ралітний О.М.-голова ГО, Гладун В.Р. за дов.; Чернишов Ю.В. за дов.;

від відповідача 3 - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2017 року заступник прокурора Донецької області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до Донецької обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, Громадської організації "Криволуцький мисливець", Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними підпункту 1 пункту 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 "Про надання у користування мисливських угідь на території Донецької області" ГО "Криволуцький мисливець" загальною площею 6823,3900 га, а також договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016, укладеного між Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ГО "Криволуцький мисливець", на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю спірного розпорядження та укладеного на його підставі оспорюваного договору, оскільки мисливські угіддя, які є предметом цього договору, були передані у користування ГО "Криволуцький мисливець" з порушенням вимог законодавства, зокрема, статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", тобто без отримання необхідного погодження усіх землевласників та землекористувачів та прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Прокурор також зазначив, що ГО «Криволуцький мисливець» не виконуються умови оспорюваного договору у частині створення, організації та забезпечення діяльності єгерської служби.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 залишено без змін із тих же підстав.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у справі № 905/1566/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 05.06.2018 суддею Борисенко І.І. прийнято справу № 905/1566/17 до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.2018.

02.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від громадської організації «Криволуцький мисливець» надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач - 2 заперечив проти позову з наступних підстав:

- прокурором не зазначено в чому полягає порушення інтересів держави та необґрунтовано необхідність їх захисту;

- прокурор не визначив хто є власником чи користувачем земельних ділянок;

- прокурор не надав доказів того, що мисливські угіддя надані у користування ГО «Криволуцький мисливець» знаходяться на землях Краснолиманської міської ради, Криволуцької сільської ради та Ямпільської селищної ради, а також те, що власниками та користувачами земель на території цих угідь, є наведені в позові юридичні особи;

- відповідачем погоджено та укладено договори з усіма власниками та землекористувачами земельних ділянок в межах переданих йому мисливських угідь, в тому числі при зміні власника чи землекористувача;

- стосовно визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016року, то відповідач-2 зазначив, що звертаючись із зазначеними вимогами прокурор не навів в позові доводів та не надав доказів, стосовно того, які ж вимоги встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України було недодержано сторонами на момент укладання договору. Доводи про відсутність єгерської служби не відповідають дійсності та не є підставами передбаченими ст. 203 ЦК України щодо вимог чинності правочину.

02.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 1 заперечував проти позову та просив суд відмовити позивачеві в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов від 31.07.2017 №1 вх. 01-05591-24/01, який наявний в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 03.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.07.2018.

10.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-3 зазначив, що при ухваленні розпорядження № 411 від 19.05.2016 р. Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації «Про надання в користування мисливських угідь на території Донецької області» та підписанні договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016 року, укладеного між Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Громадською організацією «Криволуцький мисливець» було витримано відповідні вимоги законодавства. Також, у вказаних письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи №905/1566/17 без участі представника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

В судовому засіданні 19.07.2018 відповідачем-1 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.07.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.09.2018.

16.08.2018 через загальний відділ діловодства суду від прокуратури Донецької області надійшла відповідь на відзив, в порядку ст 166 ГПК України, в якому заступник прокурора заперечував проти доводів відповідача-1 викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 04.09.2018 суд закрив підготовче провадження у справі №905/1566/17. Призначив розгляд справи №905/1566/17 по суті на 27.09.2018.

Ухвалою суду від 27.09.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2018.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Прокурор в судовому засіданні 11.10.2018 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

В судове засідання 11.10.2018 представник відповідача -1 не з'явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Представники відповідача - 2 в судовому засіданні 11.10.2018 заперечили проти позову повністю просили суд відмовити в позові.

Від відповідача-3 через загальний відділ діловодства суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача-3. Позовні вимоги прокурора не підтримав в повному обсязі та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 11.10.2018 судом було заслухано вступне слово прокурора та відповідача-2, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засідання 11 жовтня 2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту Громадської організації "Криволуцький мисливець" остання є недержавною неприбутковою організацією, яка має статус місцевої громадської організації та здійснює свою діяльність на території Краснолиманської міської ради Донецької області.

Згідно з п. 2.1 Статуту основною метою діяльності Громадської організації "Криволуцький мисливець" є ведення мисливського господарства в угіддях, наданих в користування згідно з чинним законодавством України, сприяння активному розвитку любительського мисливського і стендового спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання мисливських угідь і тваринного світу та захист спільних інтересів.

17.11.2014 Криволуцькою сільською радою Донецької області листом №274/02-18 погоджено закріплення мисливських угідь в користування Громадській організації "Криволуцький мисливець" загальною площею 5,00 тис. га.

Листом від 12.11.2014 Ямпільською селищною радою Краснолиманського району Донецької області було погоджено закріплення мисливських угідь в користування загальною площею 3,0 тис. га відповідачу-2, членами якого є місцеві мешканці, власники та користувачі земельних ділянок сіл Крива Лука, Іллічівка, Закітне.

В листі від 12.11.2014 №218-02-04 Краснолиманською міською радою Донецької області також погоджено закріплення мисливських угідь в користування Громадській організації "Криволуцький мисливець" площею 8000 га.

В подальшому, 16.07.2015 Державним агентством лісових ресурсів України на адресу відповідача-1 направлено на погодження матеріали щодо надання у користування мисливських угідь на території Донецької області, у тому числі й Громадській організації "Криволуцький мисливець".

18.04.2016 Державним агентством лісових ресурсів України ухвалене подання №03-11/2355-16, згідно якого, враховуючи клопотання Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 24.03.2015 №0157, погодження Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 09.03.2016 року №05/13-0317, погодження землевласників та землекористувачів, направлено на розгляд адміністрації матеріали про надання у користування мисливських угідь на території Краснолиманського району Донецької області відповідачу-2 на строк не менш як 15 років загальною площею 6823,3900 га.

Розпорядженням від 19.05.2016 №411 голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації "Про надання в користування мисливських угідь на території Донецької області", зокрема, Громадській організації "Криволуцький мисливець" надано в користування мисливські угіддя на території Донецької області загальною площею 648 249,7253 га строком на 15 років.

Згідно вказаного розпорядження облдержадміністрації користувачів мисливських угідь зобов'язано укласти угоди на ведення мисливського господарства в порядку, встановленому законом; вносити плату за користування мисливськими угіддями тощо.

09.06.2016 між Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Громадською організацією "Криволуцький мисливець" укладено договір про умови ведення мисливського господарства.

Згідно з п. 1.1 Договору, розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 №411 "Про надання в користування мисливських угідь на території Донецької області" надано Громадській організації "Криволуцький мисливець" терміном до 18.05.2031 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства на території Лиманського району загальною площею 6823,3900 га.

За твердженнями прокурора, вказані вище розпорядження та договір є такими, що порушують вимоги ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". Зокрема, погодження на закріплення мисливських угідь ухвалені не на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради з прийняттям відповідних рішень.

Водночас, за твердженням прокурора, взагалі відсутні будь-які погодження таких землекористувачів як ФГ "Ралітний", ТОВ АПФ "Роднік", СТОВ "Україна", СФГ "Гусак", а також відповідачем-2 не виконуються умови договору в частині створення, організації та забезпечення діяльності єгерської служби.

Прокурор також посилається на ту обставину, що розпорядження №411 від 19.05.2016 року "Про надання у користування мисливських угідь на території Донецької області" не є належним доказом погодження уповноваженим органом користування земельною ділянкою з тих підстав, що діючим законодавством передбачено компетентних органів, які можуть приймати таке рішення, а саме міські, сільські та селищні ради, рішення яких повинні бути оформленні у вигляді рішень відповідних рад.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і, одночасно, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Закон України "Про мисливське господарство та полювання" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Згідно з частинами 1-3 статті 3 названого Закону мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими Законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Статтею 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", визначено повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання до яких належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь; реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Облдержадміністрація відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.118 Конституції України є місцевим органом виконавчої влади та входить до системи органів виконавчої влади.

Обласна державна адміністрація діє на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про військово-цивільні адміністрації».

Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя згідно з частиною 2 статті 21 Закону України «Про тваринний світ».

Законодавством України визначений певний порядок передачі мисливських угідь у користування.

Абзацом 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства належить подання документів з питань надання у користування мисливських угідь.

Відповідно до абзацу 12 ч.1 ст.13 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до повноважень ЦОВВ належить подання у встановленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування таких угідь та об'єктів.

Аналогічна норма закріплена у пп.21 п. 3 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014р. №521.

Згідно з п.4.12 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012р. №134, управління забезпечують подання Державному агентству лісових ресурсів України документів з питань надання у користування мисливських угідь.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та ст.15 Закону України «Про тваринний світ» до повноважень обласних рад у галузі мисливського господарства та полювання належить вирішення у встановленому порядку питань про надання і користування мисливських угідь.

Указом Президента України від 05.03.2015р. №123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію. На підставі Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Донецька обласна державна адміністрація набула статусу обласної військово-цивільної адміністрації.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

З огляду на викладене, враховуючи статус Донецької обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації, як центрального органу виконавчої влади, до компетенції відповідача-1 входить повноваження вирішення у встановленому порядку питань про надання і користування мисливських угідь в силу закону.

Так, облдержадміністрацією, обласною військово-цивільною адміністрацією отримано листа Державного агентства лісових ресурсів України від 16.07.2015 № 03-1/5343-15 (наявного в матеіралах справи) щодо направлення на погодження матеріалів про надання у користування мисливських угідь мисливським підприємствам та організаціям області, в тому числі й Громадській організації «Криволуцький мисливець».

З урахуванням зазначеного, розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 03.03.2016 № 155 «Про погодження надання в користування мисливських угідь на території Донецької області» погоджено надання в користування мисливських угідь на території Донецької області загальною площею 648249,7253 га строком на 15 років 11 мисливським підприємствам та організаціям області, в тому числі й Громадській організації «Криволуцький мисливець».

Згодом, облдержадміністрацією, обласною військово-цивільною адміністрацією від Державного агентства лісових ресурсів України отримано подання про надання у користування мисливських угідь Громадській організації «Криволуцький мисливець» (лист від 18.04.2016 № 03-11/2355-16).

Розглянувши зазначене подання, враховуючи розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 03.03.2016 № 155, розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 «Про надання в користування мисливських угідь на території Донецької області» надано в користування мисливські угіддя на території Донецької області загальною площею 648249,7253 га строком на 15 років 11 мисливським підприємствам та організаціям області, в тому числі й Громадській організації «Криволуцький мисливець».

Отже, як встановлено, Державне агентство лісових ресурсів України, Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства не заперечували проти надання відповідачу 2 у користування мисливських угідь, а відповідними листами Криволуцька сільська рада Донецької області, Ямпільська селищна рада Краснолиманського району Донецької області, Краснолиманська міська рада Донецької області надали згоду щодо надання відповідачу 2 у користування мисливських угідь, ці угіддя надані у користування обласною адміністрацією.

За таких обставин, наявність відповідної згоди рад з урахуванням рішення облдержадміністрації свідчать про відсутність порушень при ухваленні оспорюваного розпорядження та укладенні спірного договору вимог природоохоронного законодавства.

Також, як зазначалося вище, обгрунтовуючи законність втручання у володіння відповідача-2 прокурор посилався на недотримання вимог ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо необхідності погодження надання в користування мисливських угідь з ФГ "Ралітний", ТОВ АПФ "Роднік", СТОВ "Україна", СФГ "Гусак", які відповідно до листа Міськрайонного управління Держгеокадастру у м. Красному Лимані Донецької області від 27.11.2014 є власниками та користувачами земельних ділянок, що входять до складу спірних мисливських угідь станом на 01.01.2014.

Однак, лист Міськрайонного управління Держгеокадастру у м. Красному Лимані Донецької області від 27.11.2014 не містить дані про осіб, які були власниками або користувачами земельних ділянок станом на травень 2016 року, тобто на момент прийняття відповідачем-1 спірного рішення.

У зв'язку з чим, суд не може прийняти посилання прокурора на листи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17.05.2017 №10-5-0.2-4279/2-17 та Міськрайонного управління Держземагенства у м.Красному Лимані та Краснолиманському районі Донецької області від 27.11.2014 №1064, оскільки в першому документі лише повідомлено прокурора про надання інформації на звернення відповідача-2 у листопаді 2014 року щодо площ сільськогосподарських угідь, які обліковуюються за ПП "Оберіг", ТОВ "СПФ-Донецьк", ФГ "Земля СВ", ФНГ "Темп", ФГ "Ралітне", ФГ "Світанкове", ТОВ СПФ "Ставки", а інформація щодо обліку площ сільськогосподарських угідь за сільськогосподарськими підприємствами по Ямпільській і Криволуцькій радами надана взагалі станом на 01.01.2014.

Доказів з визначення землекористувачів станом на момент ухвалення оспорюваного розпорядження (травень 2016 року) прокурором до матеріалів справи не надано.

Отже, прокурором суду не доведено, що ФГ «Ралітний», ТОВ АПФ «Роднік», СТОВ «Україна», СФГ «Гусак» є власниками чи користувачами земельних ділянок, що входять до площі мисливських угідь наданих ГО «Криволуцький мисливець». Посилання при цьому, як на доказ на довідку про розподіл мисливських угідь ГО «Криволуцький мисливець» в розрізі землекористувачів та категорії земель Краснолиманський район, складену начальником проектно-вишукуваної партії інституту «Харкібдіпроагроліс», є безпідставним враховуючи повноваження та функції зазначеної організації.

Також, прокурором надано пояснення, за змістом яких відповідно до довідки міськрайонного управління Держземагенства у м. Красному Лимані та Краснолиманському районі від 27.11.2014, станом на 01.01.2014 по Ямпільській та Криволуцькій сільським радам обліковуються наступні площі сільськогогосподарських угідь, а саме: ПП "Оберіг" - 317,3 га, ТОВ "СПФ-Донецьк" - 311,4 га, ФГ "Земля СВ" - 50 га, ФГ "Кредо" - 1968,4 га, ФГ "Темп" -386,2 га, ФГ "Ралітне" - 501,9 га, ФГ "Світанок" - 60,3 га, ТОВ СПФ "Ставки" -109,4 га, а також Криволуцькій сільській раді - 304,9 га сіножатей та 855,1 га пасовищ і по Ямпільській сільській раді - 928,4 га сіножатей і 1047,5 га пасовищ, які входять у межі мисливських угідь ГО "Криволуцький мисливець". На думку прокурора відповідачем-2 не було отримано погодження на ведення мисливського господарства та полювання із вищевказаними особами - землевласниками та користувачами земель.

В свою чергу, відповідачем-2 надано заперечення на позовну заяву, за змістом яких слідує, що ГО "Криволуцький мисливець" звернулось до вказаних землевласників і землекористувачів та останні погодили надання у користування мисливських угідь.

Дослідивши надані відповідачем-2 до матеріалів справи документи судом встановлено, що ГО "Криволуцький мисливець" 1 - 4 листопада 2014 року було укладено з ПП "Оберіг", ТОВ "СПФ-Донецьк", ФГ "Земля СВ", ФГ "Кредо", ФГ "Темп", ФГ "Ралітне", ФГ "Світанок", ТОВ СПФ "Ставки" ряд аналогічних Договорів про надання право ведення мисливського господарства та полювання. Зокрема, згідно умов вказаних правочинів землекористувачі вказаних прокурором земельних ділянок, які розташовані на території Краснолиманського району Донецької області, останні не заперечували та надали ГО "Криволуцький мисливець" право ведення мисливського господарства та полювання на території земельних угідь, які знаходяться у їх власності або користуванні.

При цьому, листами Ямпільської (вих.№02-18/274 від 12.11.2014) та Криволуцької (вих.№274/02-18 від 17.11.2014) сільських рад, які містяться в матеріалах справи, голови сільрад клопотали перед начальником Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства про прийняття рішення щодо закріплення мисливських угідь в користування ГО "Криволуцький мисливець", членами якого являються місцеві мешканці власники та користувачі земельних ділянок сіл Крива Лука, Іллічівка, Закітне, для сприяння охорони, відтворення, збереження та раціонального використання тваринного світу та захисту спільних інтересів.

Наведені вище докази та обставини встановлені судом свідчать не лише про те, що землевласники та користувачі земельних ділянок, наданих відповідачу-2 для ведення мисливського господарства, входять до ГО "Криволуцький мисливець" (займаються полюванням на своїх земельних ділянках) та самостійно клопотали перед уповноваженим органом, який укладав оскаржуваний договір про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016, а також про те, що відповідачем-2 було укладено з землевласниками та користувачами окремі Договори про надання права ведення мисливського господарства та полювання, що також спростовує доводи прокурора про непогодження цього питання із вказаними вище особами.

Таким чином, суд встановив, що прокурором не доведено законність втручання у право мирного володіння майном відповідача-2,

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За висновками суду, прокурором підстав для визнання спірного розпорядження та договору недійсними до матеріалів справи не надано (зокрема, прокурором не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

Твердження прокурора про порушення відповідачем 2 умов спірного договору, його невиконання є безпідставними, оскільки такі посилання вказують на порушення при виконанні умов спірного договору, а не під час його укладення, що може бути предметом позовного провадження з інших правових підстав.

Суду не доведено, які вимоги встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України не було додержано сторонами в момент укладання договору. Доводи про відсутність єгерської служби не є підставами передбаченими ст. 203, 215 ЦК України для визнання правочину недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, прокурором не доведено невідповідність оскаржуваного розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №411 від 19.05.2016 року "Про надання у користування мисливських угідь на території Донецької області" Громадській організації "Криволуцький мисливець" вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу чи порушення прийняттям такого рішення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

З огляду на те, що судом не встановлено порушення норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення ради, правові підстави для визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016 також відсутні.

В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що спірне розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №411 від 19.05.2016 є ненормативним актом, який застосовується одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів конкретних осіб, це рішення вичерпало свою дію фактом його виконання - укладенням між відповідачем-2 та відповідачем-3 договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016, а відтак, скасування оскаржуваного розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №411 від 19.05.2016 не призведе до відновлення порушених або оспорюваних прав позивача, оскільки обраний прокурором спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним п.п.1 п.1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №411 від 19.05.2016 «Про надання у користування мисливських угідь на території Донецької області» Громадській організації «Криволуцький мисливець» загальною площею 6823,3900 га; визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 09.06.2016, укладеного між Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Громадською організацією «Криволуцький мисливець» підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові заступника прокурора Донецької області відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.10.2018

Суддя І.І. Борисенко