Рішення № 77472027, 18.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/74/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 справа № 908/1272/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

до відповідача Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (69039, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 27)

про стягнення 46 015,14 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення 46015,14 грн., яка складається з 44934,04 грн. заборгованості за договором № 114112СТК7СВ027 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.05.2017, 31,26 грн. пені, 235,88 грн. 3% річних та 813,97 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 09.07.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1272/18, присвоєно справі номер провадження 18/74/18, призначено підготовче судове засідання на 01.08.2018; ухвалою від 25.07.2018 підготовче засідання перенесено на 07.08.2018; ухвалою від 07.08.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.10.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Носівець В.В. з 01.10.2018 по 05.10.2018 у відпустці, судове засідання, призначене на 02.10.2018 не відбулося, на адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи та перенесення судового засідання на 08.10.2018; ухвалою суду від 08.10.2018 підготовче засідання призначено на 08.10.2018; ухвалою від 08.10.2018 підготовче провадження закрито, розпочато розгляд справи по суті, судове засідання призначене на 18.10.2018.

В судовому засіданні 18.10.2018 прийняте рішення.

Представник позивача у судове засідання 18.10.2018 не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 114112СТК7СВ027 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.05.2017 призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 44359,46 грн. що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором та законом санкцій. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України позивач просив позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, 26.07.2018 повноважним представником відповідача отримано копію ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Від Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" 06.09.2018 надійшло клопотання, в якому відповідач просив розглянути справу без присутності відповідача та його представника.

Клопотання позивача та відповідача про розгляд справи без участі їх представників судом задоволені.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору, за відсутністю в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" (постачальником, позивачем у справі) та державною установою "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (споживачем, відповідачем у справі) 29.05.2017 укладено договір № 114112СТК7СВ027 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2017 році природний газ (код 021-2015 - 09120000-6 Лот № 4 - Запорізька обл., м. Вільнянськ, пров. Новий, 5), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 3.2 Договору в редакції Додаткових угод № 1, 2, 4, 6 до договору встановлювалась ціна газу, а саме: з 01.03.2017 становить 8418,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1683,70 грн., всього 10102,20 грн.; з 01.04.2017 становить 7677,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1535,50 грн., всього 9213,00 грн.; з 01.06.2017 становить 7640,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1528,00 грн., всього 9168,00 грн.; з 01.10.2017 становить 8067,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1613,50 грн., всього 9681,00 грн.; з 01.11.2017 становить 8629,50 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1725,90 грн., всього 10355,40 грн.; з 01.12.2017 становить 8817,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1763,50 грн., всього 10581,00 грн.; з 01.01.2018 становить 9495,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1899,00 грн., всього 11394,00 грн.

За визначенням п. 3.6 Договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором, та становить без ПДВ 47619,04 грн., ПДВ 20 % - 9523,81 грн., разом з ПДВ - 57142,85 грн.

Додатковою угодою № 5 від 16.01.2018 сторони доповнили п. 3.6 наступною редакцією: загальна сума договору на 2018 рік складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором, та становить без ПДВ 9419,04 грн., ПДВ 20% - 1883,81 грн., разом з ПДВ 11302,85 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 11.1 Договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін та відповідно до ч. 3 ст. 361 ЦК України діє в частині постачання газу з 01.02.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 3 від 31.12.2017 сторонами внесено зміни у п.11.1 Договору щодо терміну дії договору в частині постачання газу - з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Також, додатковими угодами № 3 від 31.12.2017 та № 5 від 16.01.2018 сторони домовились продовжити строк дії договору відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», виклавши п. 11.2 Договору у наступній редакції: «Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від суми, визначеної в Договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку».

На виконання умов Договору позивачем за період з травня по грудень 2017 року та з січня по березень 2018 року передано, а відповідачем прийнято природного газу в обсязі 10,426 тис. куб. метрів на загальну суму 111017,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.05.2017 за травень 2017 в обсязі 1,077 тис. куб. метрів; від 31.05.2017 за травень 2017 в обсязі 1,578 тис. куб. метрів; від 31.05.2017 за травень 2017 в обсязі 0,55 тис. куб. метрів; від 31.05.2017 за травень 2017 в обсязі 0,023 тис. куб. метрів; від 31.05.2017 за травень 2017 в обсязі 0,006 тис. куб. метрів; від 30.06.2017 за червень 2017 в обсязі 0,006 тис. куб. метрів; від 31.07.2017 за липень 2017 в обсязі 0,004 тис. куб. метрів; від 31.08.2017 за серпень 2017 в обсязі 0,004 тис. куб. метрів; від 30.09.2017 за вересень 2017 в обсязі 0,005 тис. куб. метрів; від 31.10.2017 за жовтень 2017 в обсязі 0,019 тис. куб. метрів; від 30.11.2017 за листопад 2017 в обсязі 0,983 тис. куб. метрів; від 31.12.2017 за грудень 2017 в обсязі 1,185 тис. куб. метрів; від 31.01.2018 за січень 2018 в обсязі 0,992 тис. куб. метрів; від 31.01.2018 за січень 2018 в обсязі 0,521 тис. куб. метрів; від 28.02.2018 за лютий 2018 в обсязі 1,513 тис. куб. метрів; від 31.03.2018 за березень 2018 в обсязі 1,96 тис. куб. метрів.

Вартість поставленого газу оплачено відповідачем частково в сумі 66657,77 грн.

Крім того, на виконання п.14 розділу ІІ «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (Оператором ГРМ/ГТС) у зв'язку із заборгованістю за січень - березень 2018 року припинено газопостачання на об'єкт відповідача, про що 11.05.2018 складено Акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) №000023.

Вартість витрат з відключення споживачів від газопостачання в розмірі 574,58 грн. відповідачем не компенсовано.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу у розмірі 44359,46 грн. та відшкодування витрат з відключення споживачів від газопостачання в розмірі 574,58 грн., позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору згідно актів приймання-передачі природного газу (арк. справи 32-39) позивачем у період травень-грудень 2017 року та січень-березень 2018 року передано відповідачу природний газ в обсязі 10,426 тис. куб. метрів загальною вартістю 111017,23 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Також, згідно з реєстром до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.05.2018 позивач виконав наступні роботи: «припинення газопостачання юридичним особам з установкою заглушки та пломбування надземне» на суму 574,58 грн.

Відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу не виконав, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 66657,77 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, чим порушив умови договору.

Враховуючи викладене, суд визнав вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 44934,04 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач, посилаючись на пункт 6.2.1 договору, просив стягнути 31,26 грн. пені за загальний період з 11.06.2017 по 23.10.2017.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи визначений позивачем період, перевіривши за допомогою бази даних "Законодавство" правильність нарахування пені за кожним актом окремо, судом встановлено, що позивачем при розрахунку не враховано вихідні дні, на які припадали строки оплати за актами, тому до стягнення підлягає 2,32 грн. пені, отже позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом частково, в решті вимоги про стягнення пені (28,94 грн.) суд відмовляє через необґрунтованість.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 235,88 грн. за загальний період з 11.06.2017 по 17.05.2018 та 813,97 грн. інфляційних втрат за період з липня 2017 року по квітень 2018 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно, оскільки позивачем не враховано в розрахунку вихідні дні, на які припадали строки оплати. Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних задовольняються судом в сумі 224,32 грн., в іншій частині вимог про стягнення 3% річних (11,56 грн.) суд відмовляє, як заявлених безпідставно.

Перевіривши за допомогою бази даних "Законодавство" правильність нарахування інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (яка наразі є чинною), розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування суми інфляційних втрат здійснено за липень 2017 на суму простроченого платежу в розмірі 55,01 грн. Так, згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗЗП00008086 від 30.06.2017 відповідач отримав в червні 2017 року природний газ на загальну суму 55,01 грн., і враховуючи п. 4.2.3 договору, мав оплатити його вартість, до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, тобто до 10.07.2017. Вартість отриманого газу сплачено відповідачем 24.07.2017, Оскільки прострочення платежу складає менше місяця, підстави для нарахування інфляційних втрат на цю суму відсутні.

За вересень 2017 позивачем нарахування інфляційних втрат здійснено на суму простроченого платежу 36,67 грн., який підлягав оплаті 10.09.2017, оплачено 09.10.2017. Отже, прострочення тривало менше місяця у вересні та вісім днів у жовтні, підстави для визначення інфляційних втрат відсутні.

За жовтень інфляційні втрати визначено позивачем на суму простроченого платежу 45,84 грн., строк оплати 10.10.2017. Відповідачем 24.10.2017 сплачено 5097,41 грн., переплата - 5051,57 грн. Прострочення тривало 13 днів, що свідчить про безпідставне нарахування позивачем інфляційних втрат за цей період.

За грудень в розрахунку позивача вказано суму простроченого платежу 5311,73 грн. (з урахуванням переплати у попередньому періоді), строк оплати за якою - 10.12.2017, оплачено 19.12.2017, прострочення тривало 9 днів, що свідчить про безпідставне нарахування інфляційних втрат за цей період.

За лютий 2018 позивачем інфляційні втрати визначено на суму 17239,13 грн. простроченого платежу за актами за січень 2018, строк оплати 10.02.2018, сплачено 06.03.2018 - 11302,85 грн., отже, і лютому, і у березні прострочення тривало менше місяця, підстави для застосування індексу інфляції відсутні.

За березень 2018 позивачем визначено інфляційні втрати з простроченого платежу 22675,20 грн. (5936,28 грн. залишок заборгованості за актами за січень 2018 та 16738,92 грн. за актом лютого 2018). Оплата відсутня, розмір інфляційних втрат визначено позивачем вірно - 249,43 грн.

За квітень 2018 розмір простроченого платежу - 44359,46 грн., оплата відсутня, тому сума інфляційних втрат складає 354,88 грн., що визначено позивачем вірно.

Таким чином, судом вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється частково в сумі 604,31 грн., в решті (209,66 грн.) суд відмовляє, як заявленої необґрунтовано.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (69039, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, ідентифікаційний код 38461727) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код 39587271) 44934,04 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять чотири грн. 04 коп.) основного боргу, 2,32 грн. (дві грн. 32 коп.) пені, 224,32 грн. (двісті двадцять чотири грн. 32 коп.) 3% річних, 604,31 грн. (шістсот чотири грн. 31 коп.) інфляційних втрат та 1752,42 грн. (одну тисячу сімсот п'ятдесят дві грн. 42 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 29.10.2018.

Суддя В.В. Носівець