Рішення № 77471724, 23.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2018 р. Справа №903/544/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."

до відповідача: фізичної особи-підприємця Яцишин Наталії Павлівни

про стягнення 7653,05 грн.

Cуддя Шум М.С.

секретар с/з Кобись Є.О.

Представники сторін: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." просить стягнути з фізичної особи-підприємця Яцишин Наталії Павлівни 7653,05 грн., з них 6426,51 грн. - основний борг, 90,12 грн. - пеня, 929,65 грн. - інфляційні втрати, 206,77 грн. - 3% річних та судові витрати по справі. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині оплати за отримані послуги.

Ухвалою суду від 20.08.2018р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 02.10.2018р. постановлено провести судове засідання та повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 23.10.2018р..

19.10.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками.

В судове засідання сторони уповноважених представників не направили, проте були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення(наявні в матеріалах справи - а.с.87-88).

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

встановив:

01.04.2004р. між ТОВ "М.Ж.К." та ФОП Яцишин Н.П. було укладено договір на обслуговування приватизованих вбудовано-прибудованих приміщень з додатком №1(далі - Договір)(а.с.9-10).

Згідно договору №07/34 від 01.04.2004 р. Товариство "М.Ж.К." надає відповідачу послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Місячна оплата за договором складає 19,78 грн. (49,0 м.кв. х 0,2272 грн.+ 8,65 грн. = 19,78 грн.). Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем.

В період листопад 2014р. - серпень 2018р.(а.с.12-16) позивачем направлялись відповідачу повідомлення про зміни вартості послуг(докази отримання останніх відповідачем в матеріалах справи відсутні).

Позивач стверджує, що всупереч вказаного Договору відповідач не проводить оплату за надані послуги.

Станом на 01.06.2018р., згідно розрахунку позивача(а.с.4), основна заборгованість відповідача становить 6482,89 грн..

Позивачем вказує, що послуга з прибирання прибудинкової території, вивезення грубого сміття (крім будівельного сміття) надавалась відповідачу згідно графіків. Всі решта послуг, зазначені в додатку №1 до Договору надаються відповідачу згідно усних чи письмових заяв.

Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доданий до відповіді на відзив «графік виконання робіт, які виконує двірник по прибудинковій території житлового будинку», не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не є належним доказом надання послуг відповідачу.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт(надання послуг) за період січень 2014р. по липень 2018р.

Вказані акти, не відповідають вимогам абз.6 п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме на них відсутні відмітки відповідача(печатка, підпис) або інші дані, що дають змогу його ідентифікувати у здійсненні господарської операції про отримання послуги саме ним.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивачем не доведено факт надання та отримання відповідачем послуг по Договору, та у зв'язку з чим в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 6426,51 грн. слід відмовити, через необґрунтованість та безпідставність.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позивних вимог в частині стягнення основної заборгованості, підстави для стягнення з відповідача 90,12 грн. - пені, 929,65 грн. - інфляційних втрат та 206,77 грн. - 3% річних, також відсутні.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим прийшов висновку, що право чи інтерес позивача не порушені, у зв'язку з чим відмовляє в позові з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

29.10.2018

Суддя М. С. Шум