Рішення № 77471672, 25.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3862/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", м. Дніпро

до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені у сумі 4 746,42 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 845,84 грн., інфляційних втрат в сумі 609,77 грн., 3 % річних в сумі 170,38 грн., пені в сумі 120,43 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 залишено позов без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.09.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2018 відкладено розгляд справи на 25.10.2018.

В судове засідання, яке відбулося 25.10.2018, сторони не забезпечили явку повноважних представників.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930006546678, яке повернулося на адресу господарського суду 18.10.2018 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 12.10.2018.

03.10.2018 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930006546686, яке повернулося на адресу господарського суду 22.10.2018 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 12.10.2018.

Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

17.10.2018 до суду від позивача надійшла заява про уточнення до позовної заяви, в якій ТОВ "Дніпрокомунтранс" уточнило ціну позову, яка складає 4 746,42 грн.

Суд вважає, що зазначена заява про уточнення до позовної заяви по суті не є уточненням, оскільки позивач не змінює позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви. Враховуючи викладене, суд розглядає позовні вимоги в розмірі, зазначеному в первісній редакції позовної заяви.

Відповідно до частин 2, 4 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву; подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

При цьому, приписами ч. 9 ст. 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості за договором №9531 про надання послуг із вивезення рідких побутових відходів від 28.11.2016 на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень до суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.10.2018, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.11.2016 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (далі - виконавець, позивач) та Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - споживач, відповідач) було укладено Договір №9531 про надання послуг із вивезення рідких побутових відходів (далі - Договір).

Як зазначає позивач, за умовами вказаного Договору, згідно з актом про фактичне виконання послуг №16/015239 на суму 3 845,84 грн., у листопаді-грудні 2016 року він надав позивачу послуги з вивозу та утилізації рідких побутових відходів на підставі замовлення за адресою: вул. Старий шлях, 2, м/р Таромське (КЗО СЗШ № 124 ДМР).

За твердженням позивача, відповідач прийняв надані позивачем послуги, проте свої зобов'язання щодо її оплати повністю не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 02.08.2018 складає 3 845,84 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань в частині оплати прийнятих послуг позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 609,77 грн., 3% річних у розмірі 170,38 грн. та пеню в розмірі 120,43 грн.

Відповідач наданим йому правом на судовий захист не скористався, відзив на позов та доказів оплати заборгованості не надав, позовні вимоги не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як передбачено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору.

Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено Договір № 9531 про надання послуг із вивезення рідких побутових відходів від 28.11.2016.

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги із вивезення рідких побутових відходів на підставі його письмового замовлення, а споживач зобов'язується прийняти ці послуги та сплатити їх на умовах даного договору.

За умовами п. 1.2 Договору адреса надання послуг: вул. Старий шлях, 2, м/р Таромське (КЗО СЗШ №124 ДМР).

В п. 8.1. вказаного Договору сторони погодили, що він вступає в силу з 28.11.2016 та дійсний до 31.12.2016.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити позивачу послуги із вивезення рідких побутових відходів у порядку і терміни, зазначені в п. 5 Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору оплата послуг виконавця здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця або внесення грошових сум до каси виконавця не пізніш, ніж за 5 банківських днів з дати надання послуг.

Згідно з актом № 16/015239 про фактичне виконання послуг згідно договору № 9531 (арк.с. 13) позивач надав відповідачу послуги щодо вивезення та видалення рідких побутових відходів на суму 3 845,84 грн.

Разом з цим вищезазначений акт не містить дати надання послуг. Інші матеріали справи також не містять доказів, з яких би вбачалася дата фактичного виконання послуг позивачем.

При цьому, акт № 16/015239 про фактичне виконання послуг згідно договору № 9531 підписаний представниками сторін без зауважень. Під час судового розгляду справи відповідач не спростував надання послуг позивачем за вказаним актом.

Відтак, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 3 845,84 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а строк оплати наданих послуг за п. 5.3. Договору є таким, що настав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 845,84 грн. основної заборгованості господарський суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних – 170,38 грн. за період з 31.12.2017 по 02.08.2018; інфляційні втрати – 609,77 грн. за період з лютого 2017 року по квітень 2018 року; пеню – 120,43 грн. з 01.03.2018 по 02.08.2018.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

За умовами п. 6.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Щодо стягнення з відповідача суми пені суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання учасником господарських відносин господарського зобов'язання цей учасник зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

За приписами ст. 549 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В договорі № 9531 про надання послуг із вивезення рідких побутових відходів від 28.11.2016 сторони не узгодили конкретний розмір пені, яку відповідач повинен сплатити позивачу у разі неналежного виконання своїх обов’язків, тому її нарахування є неправомірним.

У зв’язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 120,43 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.3.1. Договору у випадку несвоєчасної та/або не повної оплати послуг виконавця споживач зобов'язаний оплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весьчас прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що для визначення дійсного розміру 3% річних та інфляційних втрат, які позивач має право просити стягнути з відповідача, необхідно довести факт прострочення та встановити дату, починаючи з якої зобов'язання вважається простроченим.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами дату фактичного надання послуг за Договором, тому суд позбавлений можливості визначити період прострочення виконання зобов'язання.

За вказаних обставин, заявлений позивачем розмір 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості, не може вважатися доведеним, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (Запорізьке шосе, буд. 26, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 02128158) до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248) про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені в сумі 4 746,42 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (Запорізьке шосе, буд. 26, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 02128158) 3 845,84 грн. (три тисячі вісімсот сорок п’ять грн. 84 копійки) основної заборгованості, 1 427,68 грн. (одна тисяча чотириста двадцять сім грн. 68 коп.) судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (Запорізьке шосе, буд. 26, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 02128158)

Відповідач: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248).

Повне рішення складено 30.10.2018.

Суддя ОСОБА_1