Ухвала суду № 77469474, 30.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

30.10.2018 р. № 2040/7748/18

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Югов С.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові питання про закриття провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001), третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Саксаганського, б. 110, м. Київ, 01032) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із позовною заявою в якій просить суд:

- визнати дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Ковалевської М.М. 16.03.2018 року по проведенню опису та арешту майна за адресою АДРЕСА_2 на виконання постанови Шевченківського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про доручення проведення виконавчих дій ВП №54124887 від 19.12.2017 року неправомірними;

- скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №54124887 від 16.03.2018 року.

Під час судового розгляду справи у суду постало питання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував.

Вирішуючи дане питання по суті суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи постановою державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №54124887 від 16.03.2018 року було описано та накладено арешт на майно ПП «Донік» на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 р. про стягнення з ПП «Донік» на користь ТОВ «Промітулз Україна».

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що арештоване майно належить йому, а не боржнику за виконавчим провадженням та придбане у ФОП ОСОБА_4 та знаходилось у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2, яким користувався позивач на підставі договору суборенди № 01.03-18 від 01.03.2018 р. з ТОВ «Клондайк Партнер». Зазначене майно позивачем ТОВ «Клондайк Партнер» було передане на відповідальне зберігання згідно договору відповідального зберігання від 01.03.2018 року та актів приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання від 15.03.2018 року.

Відтак, позивач вважає, що він є законним власником описаного майна, а тому державний виконавець, наклавши, за відсутності на те законних підстав, арешт на належні товари, порушив приписи чинного законодавства та права ФОП ОСОБА_2

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У п. 1ч. 1 ст. 4 КАСУ адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 4 КАСУ встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суд зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст. 4 КАСУ).

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду спорів, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Із змісту позову вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що ФОП ОСОБА_2 є законним власником майна, яке передане на зберігання в ТОВ «Клондайк Партнер», а отже у державного виконавця не було законних підстав для вчинення опису цього майна та приймати постанову про опис та арешт на належні позивачеві товари.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Суд зазначає, що під час вирішення даного спору з'ясуванню підлягають обставини щодо наявності у позивача права власності на спірне майно - яке позивач вважає належним йому, а тому зазначені позовні вимоги є приватноправовими. Аналогічна правова позиція висловлена також у п. 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".

За ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи суб'єктний склад сторін, з урахуванням того, що фактично позивачем оспорюється наявність права власності на спірне майно, суд приходить до висновку, що належним способом захисту права у спірних правовідносинах є безпосередньо звернення до суду із позовом про визнання права власності на арештоване майно та звільнення його з під арешту.

Отже, суд приходить до висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами, є господарсько-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки чинним законодавством врегульовано порядок вирішення даної категорії справ шляхом подачі відповідного позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту до господарського суду, а тому провадження у справі слід закрити.

Відповідно до частини першої ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 238, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001), третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Саксаганського, б. 110, м. Київ, 01032) про визнання дій протиправними та скасування постанови - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бадюков Ю.В.