Ухвала суду № 77467295, 24.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52207/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С. І., при секретарі Ярошенко В.Ю., за участю прокурора Вовка І.В., захисника - адвоката Поповченка Т.І., підозрюваної ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні переміщення психотропних речовин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинене за попередньою змовою групою осіб, предметом якого були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Кобрін В.М. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_2, 24.01.1997 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що вона перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Поповченка Т.І., який просив відмовити в задоволенні клопотання з застосуванням до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необґрунтованість підозри, а також міцність соціальних зв'язків ОСОБА_2, яка навчалася, слідчий суддя, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018101110000210, внесеному 12.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

22.10.2018 року, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_2 затримано та в той же день оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 305 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваної, на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-3 ст. 177 КПК України.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, позитивні дані про її особу, а також матеріальний стан, слідчий суддя вважає доцільним на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн., яка, буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 22.10.2018 року.

Строк дії ухвали визначити до 20.12.2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. зобов'язавши підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.12.2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_2 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: С.І. Смик