Ухвала суду № 77465461, 30.10.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4992/18

Номер провадження 2/570/1632/2018

У х в а л а

30 жовтня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Красовського О.О., перевіривши виконання вимог статтей 175 і 177 ЦПК України в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла вказана позовна заява.

При підготовці позовної заяви допущені такі недоліки, що позбавляють суд можливості провести підготовку справи до розгляду, призначити її, розглянути та винести рішення.

За положеннями ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації реєстрації місця проживання УДМС України в Рівненській області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований: АДРЕСА_1.

А згідно позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Окрім того, позивачка зазначає як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - сектор опіки Рівненської рда.

Проте Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області містить у своєму складі службу у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області.

Проте позивачка не зазначає службу у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області як учасника процесу, не зазначає її адресу, номери засобів зв'язку.

Також звертається увага на наступне.

Статтею 160 СК закріплено право батьків на визначення місця проживання дитини. У зв'язку з цим постає питання про допустимість втручання суду у вирішення питання про місце проживання малолітньої дитини, визначене за згодою батьків дитини. На думку суду, чинним законодавством України розгляд питання про місце проживання дитини, визначене за згодою батьків, в судовому порядку не передбачено.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11, у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, суд вирішує це питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

В позовній заяві не наведено доказів того, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти.

За наявності таких умов позивачці слід надати суду висновок органу опіки та піклування з пропозицією про те, з ким мають проживати діти/дитина після рішення суду про розірвання шлюбу.

За положеннями статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Надалі звертається увага на наступне.

Позивачкою заявлені дві позовні вимоги: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI) визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди (пункти 10, 12, 13 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Так, позивачка заявила дві позовні вимоги. За одну з них вона сплатила судовий збір. А за іншу вимогу (визначення місця проживання дитини) слід сплатити судовий збір у розмірі 352, 40 грн. за наступними реквізитами: Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Рівненському районі/Рівненський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31213206017295, класифікація доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Між тим, позивачка може самостійно визначитися з заявленими позовними вимогами, і у разі подання до суду позовної заяви в новій редакції, де буде заявлена позовна вимога тільки про розірвання шлюбу, відпаде необхідність у сплаті ще й судового збору у розмірі 352, 40 грн.

Отже, позивачці слід визначитися з позовними вимогами; вказати адресу відповідача; чітко вказати назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та зазначити їх адресу.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивачка виконає зазначені вимоги, то позовна заява буде вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.

Інакше заява вважатиметься неподаною і повертатиметься позиваці.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали.

В разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків заява вважатиметься неподаною і повертатиметься позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Красовський О.О.