Ухвала суду № 77465308, 19.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10127/18

УХВАЛА

19 вересня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

суддів Діонісьєвої Н.М., Кухарця В.М.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Джуса А.Г.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6,

захисника обвинуваченої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_10,

захисника обвинуваченого ОСОБА_11 – адвоката ОСОБА_12,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

17 вересня 2018 року прокурор Харечко О.П. подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9

В судовому засіданні прокурор Джус А.Г. підтримав вищевказані клопотання та просив суд їх задоволити, оскільки строк застосування обраного відносно останніх запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 28 вересня 2018 року, а підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу не має.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти продовження її підзахисному запобіжного заходу, просила суд змінити його на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив суд його задоволити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти продовження його підзахисному запобіжного заходу, просив суд змінити його на домашній арешт.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_13 до початку судового засідання надіслав до суду письмове клопотання, в якому просив суд змінити запобіжний захід стосовно його підзахисного на домашній арешт з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання захисників, просив суд їх задоволити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив проти продовження обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд змінити його на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника, просила суд його задоволити.

Крім того, учасники судового провадження просили суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який відносно обвинуваченої ОСОБА_7

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному на інший більш м’який запобіжний захід, який не пов’язаний із триманням під вартою, просив суд його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив суд його задоволити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суду від 31 липня 2018 року відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 28 вересня 2018 року. Також, ухвалою Рівненського міського суду від 07 червня 2018 року продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов’язання відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_11, строк застосування якого встановлено на період розгляду кримінального провадження в суді.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працюючий, перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має групу психічного захворювання, був раніше судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Окремо слід зазначити, що постійного місця проживання не має, що не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_3 офіційно не працюючий, раніше не судимий, місце проживання та реєстрації обвинуваченого знаходиться поза межами Рівненської області, що не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченої від суду. Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працююча, раніше не судима, не має стійких соціальних зв’язків, неодружена. Окремо слід зазначити, що обвинувачена постійного місця проживання не має, що не дає змоги здійснювати належний контроль за її поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно неї іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_9 був раніше судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, колегія суддів виходить з необхідності уникнення вищеперерахованих ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на свідків, також із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 липня 2018 року встановлений в розмірі 1 841 гривень.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9 розмір застави.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та йогозахисника ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 та їїзахисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_14 та йогозахисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора Харечка Олександра Петровича про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_14 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 28 вересня 2018 року на 60 днів – до 26 листопада 2018 року.

Розмір застави та обов’язки покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року, а саме 4 156 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 651 196 грн.

Продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою з 28 вересня 2018 року на 60 днів – до 26 листопада 2018 року.

Залишити ОСОБА_3 розмір застави у межах 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 104 600 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172. код ЄДРГІОУ 26259988 та обов’язки у разі внесення застави передбачені статтею 194 КПК України, які покладені ухвалою Рівненського міського суду від 04 грудня 2017 року про продовження строку застосовування запобіжного заходу.

Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою з 28 вересня 2018 року на 60 днів – до 26 листопада 2018 року.

Розмір застави 600 000 грн. та обов’язки, покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2017 року.

Продовжити ОСОБА_14 строк тримання під вартою з 28 вересня 2018 року на 60 днів – до 26 листопада 2018 року.

Залишити ОСОБА_14 розмір застави у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 920 500 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172. код ЄДРГІОУ 26259988 та обов’язки у разі внесення застави передбачені статтею 194 КПК України, які покладені ухвалою Рівненського міського суду від 05 жовтня 2017 року про продовження строку застосовування запобіжного заходу.

Ухвалу Рівненського міського суду від 31 липня 2018 року вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рогозін С.В.

Суддя Діонісьєва Н.М.

Суддя Кухарець В.М.