Рішення № 77464757, 18.10.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.10.2018 Справа № 554/4048/18

Провадження №2/554/2173/2018

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2018 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи», третя особа – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання звіту про оцінку майна недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2018 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що на виконанні ОСОБА_6 ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області знаходиться зведене виконавче провадження №43817310, до складу якого входять виконавчі провадження №№24809964, 34333223, 41359640, 37900459, 379000720, 54047744.

В рамках проведення виконавчих дій у ВП 54047744 від 02.06.2017 року, відкритого на підставі виконавчого листа №2-2022/06, виданого 11.11.2011 року старший державний виконавець Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 винесла постанову від 27.02.2018 року про арешт та опис майна боржника, тим самим наклавши арешт на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1. Для визначення вартості арештованого майна державним виконавцем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», який виготовив звіт з незалежної оцінки майна, відповідно до якого вартість вказаної квартири становить 437000,00 грн. Позивач вважає, що звіт про оцінку майна був проведений з порушенням Національних стандартів №1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав» та просить визнати його недійсним та скасувати, оскільки звіт про оцінку майна №244 від 02 травня 2018 року було складено без огляду об’єкту оцінки, не врахована вартість виконаного ремонту, а сам звіт складено виключно на підставі Акту опису майна, складеного державним виконавцем, у якому зазначено виключно технічні характеристики (площа квартири).

Окрім цього, відповідно до замовлено позивачем звіту про незалежну оцінку майна №25/05 від 25 травня 2018 року, складеного ПП «Профоцінка» вартість вказаної квартири становить 631800,00 грн., що значно більше оцінки державного виконавця. Враховуючи, що суб’єкт оціночної діяльності не бачив об’єкт оцінювання, позивач вважає результат звіту необґрунтованим, незаконним, недостовірним, а вартість квартири навмисно заниженою. Зазначає, що у разі реалізації квартири за вартістю, визначеною звітом, що оспорюється, майно перейде у власність третіх осіб за неринковою ціною, тим самим будуть грубо порушені майнові права позивача.

На підставі викладеного, позивач просить визнати недійсним звіт про незалежну оцінку майна ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» №244 від 02.05.2018 року про вартість нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_2.

01 червня 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження та призначено справу до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження.

04 червня 2018 року ухвалою суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено процес реалізації належної ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3 до розгляду справи по суті.

09 жовтня 2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 09.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника третьої особи ПАТ « Державний Ощадбанк України « в особі філії –Полтавське обласне управління АТ « Ощадбанк « 15.06.2018 року надійшли письмові пояснення щодо позову, у якій вважав, що позовна заява не підлягає задоволенню з тих підстав, що для отримання достовірних та об’єктивних результатів оцінки законодавство не вимагає від оцінювача безпосереднього доступу до об’єкту оцінки, крім того, останнім було враховано під час оцінки майна дані про його площу, місце розташування, внутрішній стан та ремонт квартири, отримано від замовника (ОСОБА_6 ВДВС) документи технічної інвентаризації будівлі з технічними і будівельними характеристиками; зібрано і проведено аналіз інформації про продаж та пропозиції подібного нерухомого майна тощо. Також посилався на те, що з 17.05.2018 року по 06.06.2018 року на майданчику ДП «СЕТАМ» відбувались електронні торги, де було виставлено на продаж в рамках виконавчого провадження квартиру позивача за початковою ціною 457000,00 грн., але дані торги не відбулись у зв’язку з відсутністю покупців, що, на думку третьої особи, спростовує твердження позивача, що оціночна вартість майна була заниженою. Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що оцінювачем умисно було занижено вартість майна, а проведена на замовлення позивача оцінка не може бути належним доказом у розумінні вимог ЦПК України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Від представника відповідача – ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 18.06.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду з приводу оскарження оцінки арештованого майна в рамках позовного провадження, а не в рамках оскарження дій державного виконавця. Вказує на те, що суб’єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фіхівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Крім того, вважає, що позивач не надав жодного доказу того, що Звіт про незалежну оцінку майна №244 не відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна та не може бути використаний з мето, визначеною у звіті. Вказує, що відповідно до рецензії від 15.06.2018 року, виконаної оцінювачем ФОП ОСОБА_7, на звіт №244 про незалежну оцінку майна, Звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Крім того, звертає увагу на ту обставину, що звіт про оцінку вартості майна не є за своєю суттю правочином, а тому не може бути визнаний судом недійсним, враховуючи судову практику вищих судових інстанцій, які склалися з аналогічних питань. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Відповідач – ОСОБА_6 ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області надав 19.06.2018 року відзив на позовну заяву, у якій не погодився із позовними вимогами, які, на думку представника відповідача, зводяться до незгоди позивача з визначеною вартістю оцінки майна, замовленої державної виконавцем, яка на 194800,00 грн. менше, ніж оцінка, визначена звітом позивача. На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду від 04.06.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області старший державний виконавець Бойко О.В. з позовною заявою не погодилась, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, про що надала відповідні пояснення та просила скасувати вжиті ухвалою суду заходи забезпечення позову у виді зупинення процесу реалізації вказаної квартири.

Представник відповідача приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи» у судовому засіданні підтримав наданий відзив на позовну заяву, заперечував проти позовних вимог та пояснив, що оцінку майна проведено відповідно до чинного законодавства, методик та національних стандартів, просив відмовити у задоволенні за безпідставністю.

Представник третьої особи - ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових поясненнях, та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та надавши їх належну правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке .

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (Закон № 2658-ІІІ).

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-ІІІ).

Статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного управління юстиції у Полтавській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження АСВП №43817310, до складу якого входять виконавчі провадження №№24809964, 34333223, 41359640, 37900459, 379000720, 54047744 з примусового виконання, в тому числі, виконавчого листа № 2-2022/06 виданого 11.11.2011 року (а.с.6-9).

27.02.2018 року державним виконавцем відповідно до положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт та опис майна боржника, зокрема накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4, що належить боржнику ОСОБА_5 (а.с.10-12, 34-35).

04.05.2018 року за вих.№25257 на адресу стягувача та боржника ОСОБА_6 ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області був направлений лист про те, що відповідно до звіту про оцінку майна станом на 02.05.2018 року вартість нерухомого майна складає 457000,00 грн. та повідомлено про право на оскарження оцінки майна до суду відповідно до ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.83, 84).

Згідно зазначеного звіту про незалежну оцінку майна №244, складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» на замовлення ОСОБА_6 ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області вартість нерухомого майна – квартири АДРЕСА_5 складає 457000,00 грн. (а.с.14-15).

Як убачається із роздруківки з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» «Відстеження пересилання поштових відправлень» поштове відправлення №3603925387760 з повідомленням про результати оцінки майна від 04.05.2018 року направлено ОСОБА_5 та вручено адресату 07.05.2018 року (а.с.83-85, 115-116).

Позивач вважає, що проведення визначення вартості арештованого майна було здійснено з порушенням норм законодавства, що призвело до необ'єктивної оцінки майна, а саме: оцінку здійснено без врахування всіх характеристик майна, без ознайомлення з майном та обстеження, а тому з визначеною сумою оцінки він не погоджується, вважає її заниженою та просить визнати звіт про оцінку майна недійсним.

Частиною 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

З висновку про вартість майна №244 та рецензії оцінювача ФОП ОСОБА_7 на цей звіт, вбачається, що оцінка майна – двокімнатної квартири загальною площею 46,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 проведена суб'єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, вартість майна може бути використана замовником оцінки з метою, вказаною в звіті, а сам суб'єкт оціночної діяльності має достатній фаховий рівень підготовки оцінювача, про що свідчать сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №364/17, виданий ФДМУ 21.04.217 року), кваліфікаційне свідоцтво МФ №8429, видане 21.07.2012 року (а.с.99-103).

Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності-суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна).

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства або у порядку іншого судочинства.

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Суд вважає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту , оскільки вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні , а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку визначеному ЦПК України по оскарженню дій державного виконавця у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

З наведеного вбачається, що оцінка майна здійснена суб’єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення у цивільній справі оскаржується у спосіб передбачений цивільно-процесуальним законодавством, а саме відповідно до положень Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судового рішення», шляхом подання скарги.

Таким чином, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Оскарження звіту про оцінку в рамках виконавчого провадження слід здійснювати в порядку оскарження рішень і дій виконавців, оскільки саме державним виконавцем приймається рішення щодо визначення вартості майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у зв’язку із невірним обранням позивачем передбаченого законом способу захисту порушеного права.

Також на підставі ч.9. ст.158 ЦПК України підлягають скасуванню вжиті судом заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України оскільки в задоволенні позову відмовляється . то судовий збір покладається на позивача .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.10, 11, 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.56, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 13, 77, 81, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи», третя особа – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання звіту про оцінку майна недійсним - відмовити .

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 04.06.2018 року у виді зупинення процесу реалізації квартири АДРЕСА_7, яка належить на праві власності ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КО №179058, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 15.12.2000 року.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 24.10.2018 року.

Суддя: Г.В. Андрієнко