Вирок № 77464446, 30.10.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1423/18

Провадження № 1-кп/538/120/18

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

при секретарі Дробот О.П.

за участю прокурора Олійник О.В.

за участю представника потерпілої сторони ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018170230000491 від 09.09.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, розлученого, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину, не судимого, військовозобов"язаний,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту 08.09.2018 року перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на незаконне придбання палива для обігріву будинку, вирішив здійснити заготівлю дров на зиму. З цією метою близько 16.00 години, ОСОБА_2, взявши з дому бензинову пилку "Байкал" прийшов до урочища "Гайок", яке розташоване у с. Гиряві Ісківці між вулицею Робітнича та вулицею Лугова, яке у відповідності до ст. 4 Лісового Кодексу України не відноситься та не належить до лісового фонду. Далі, ОСОБА_2 за допомогою бензинової пилки "Байкал" спиляв одну деревину породи дуб, а потім почав вчиняти дії по розпилюванню деревини на менші вдрізки довжиною по 30-40 см. Маючи корисливий умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2, намагався, умисно, таємно викрасти 2.1 кубічних метра дров твердої породи загальною вартістю 686 грн. 70 коп., що перебувають у комунальній власності Гирявоісковецької сільської ради ЄРДПОУ 21048592, але був помічений односельцями та покинув місце події не вчинивши усіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Таким чином було попереджено заподіяння Гирявоісковецькій сільській раді матеріальної шкоди на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_2 винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки.

21.09.2018 року між представником потерпілої сторни Гирявоісковецької сільської ради ЄРДПОУ 21048592 (с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, 2а) в особі ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди обвинувачений та представник потерпілої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, який повинен понести обвинувачений ОСОБА_2, у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850,00 грн.).

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Сторони просять затвердити угоду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені йому п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілої сторони Гирявоісковецької сільської ради в особі ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілої сторони Гирявоісковецької сільської ради в особі ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12018170230000491 від 09.09.2018 року угоду про примирення від 21 вересня 2018 року між представником потерпілої сторони Гирявоісковецької сільської ради в особі ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 21 вересня 2018 року покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850,00 грн.).

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ - деревина породи дуб об"ємом -2.1 метра кубічних, переданий на зберігання під розписку сільському голові Гирявоісковецької сільської ради ОСОБА_4, вважати повернутим.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: В.А. Бондарь