Рішення № 77462856, 02.10.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8139/18

2/296/2391/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.

за участю: представника позивача: ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_4 соціального страхування України до ОСОБА_2 про визнання недійсними записів у трудовій книжці та витребування трудової книжки для внесення записів, які зроблені з порушенням трудового законодавства, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 соціального страхування України звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення яким, визнати внести зміни до запису №18 трудової книжки ОСОБА_2, а саме вказати підставою звільнення наказ №253-к від 25.04.2016, визнати недійсним та скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_2 №19 та зобов’язати ОСОБА_2 надати виконавчій дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України трудову книжку для внесення відповідних змін.

23.05.2013 наказом Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 299-к ОСОБА_2 прийнято на посаду заступника начальника управління - начальника відділу фінансування сапаторіїв-профілакторіїв та соціальних послуг у сфері позашкільної роботи управління надання соціальних послуг Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП.

20.08.2013 наказом Виконавчої дирекції ССТВП № 405/2 ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу з питань оздоровлення дітей та позашкільного обслуговування управління з питань надання соціальних послуг Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП.

Згідно з службовою запискою в.о. начальника відділу кадрів Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП ОСОБА_5 від 22.04.2016 ОСОБА_2 був відсутнім па роботі тривалий час з нез’ясованих причин, а саме з 23.12.2014, та заробітна плата працівнику не нараховується на підставі ст. 94 КЗпП України.

25.04.2016 наказом Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП № 253-к ОСОБА_2 звільнено за прогул (відсутність на роботі 475 днів без поважних причин) за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Розділом VII Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено утворення ОСОБА_4 соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також припинення Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до ОСОБА_4 соціального страхування України.

З 01 серпня 2017 року всі функції та завдання, визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV забезпечуються ОСОБА_4 соціального страхування України (вул. Боричів Тік, 28, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 40210180), який є правонаступником Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До трудової книжки ОСОБА_6ГІ. 25.04.2016 внесений запис № 18 про звільнення за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 252-к від 25.04.2016. Цією ж датою зроблено запис № 19, яким ОСОБА_2 звільнено за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України та визнано запис № 18 недійсним на підставі наказу № 253-к від 25.04.2016.

Згідно з службовою запискою начальника управління по роботі з персоналом виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування України ОСОБА_7 від 25.05.2018 року № 180-07 ОСОБА_2 відповідно до наказу Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП від 25.04.2016 № 253-к «Про звільнення ОСОБА_2П.» звільнено з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).

Відомості щодо звільнення ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) відсутні.

Записи в трудовій книжці ОСОБА_2 не відповідають наказам, які є в наявності ОСОБА_4 соціального страхування України, оскільки, згідно з записом до трудової книжки № 18 ОСОБА_2 звільнено 25.04.2016 за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України) згідно з наказом № 252-к від 25.04.2016, але наказом № 252-к від 25.04.2016 Виконавчою дирекцією ОСОБА_4 ССТВП зменшено розмір надбавки за високі досягнення у праці з 50% до 25% посадового окладу заступнику начальника управління - начальнику відділу матеріального забезпечення застрахованих осіб ОСОБА_8 (тобто, наказ № 252-к стосується абсолютно іншого працівника Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП); згідно з записом до трудової книжки № 19 ОСОБА_2 звільнено 25.04.2016 за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) згідно з наказом № 253-к від 25.04.2016, але наказом № 253-к від 25.04.2016 Виконавчою дирекцією ОСОБА_4 ССТВП ОСОБА_2 звільнено за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України); наказ про звільнення ОСОБА_2 за угодою сторін Виконавчою дирекцією ОСОБА_4 ССТВП ніколи не видавався про що свідчать записи в Книзі обліку наказів з кадрових питань Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23.05.2013 наказом Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 299-к ОСОБА_2 прийнято на посаду заступника начальника управління - начальника відділу фінансування сапаторіїв-профілакторіїв та соціальних послуг у сфері позашкільної роботи управління надання соціальних послуг Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП.

20.08.2013 наказом Виконавчої дирекції ССТВП № 405/2 ОСОБА_2 переведено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу з питань оздоровлення дітей та позашкільного обслуговування управління з питань надання соціальних послуг Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП.

Згідно з службовою запискою в.о. начальника відділу кадрів Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП ОСОБА_5 від 22.04.2016 ОСОБА_2 був відсутнім па роботі тривалий час з нез’ясованих причин, а саме з 23.12.2014, та заробітна плата працівнику не нараховується на підставі ст. 94 КЗпП України.

25.04.2016 наказом Виконавчої дирекції ОСОБА_4 ССТВП № 253-к ОСОБА_2 звільнено за прогул (відсутність на роботі 475 днів без поважних причин) за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Розділом VII Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено утворення ОСОБА_4 соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття ОСОБА_4 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також припинення Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до ОСОБА_4 соціального страхування України.

З 01 серпня 2017 року всі функції та завдання, визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV забезпечуються ОСОБА_4 соціального страхування України (вул. Боричів Тік, 28, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 40210180), який є правонаступником Виконавчої дирекції ОСОБА_4 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом статті 48 КЗпП України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом ОСОБА_9 України.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція), - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зі змісту п. 2.4., 2.6. цієї ж Інструкції - 2.4. - усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); 2.6. - у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вище стоячою організацією, якій було надано підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності – обласним архівом, державним архівом м. Києва, державним архівом м. Севостополя і державним архівом при ОСОБА_9 Криму (п.2.8 Інструкції).

Відповідно до п. 2.9 Інструкції виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Як вже зазначалося вище, основним документом про трудову діяльність законодавець закріпив трудову книжку (ст. 48 КЗпП; п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).

Згідно п.2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 - усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Зі змісту п. 2.5 цієї Інструкції - з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці ( типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстану України від 27 жовтня 1995 року № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Суд зазначає, що під час звільнення, роботодавець, який ставив підпис в трудовій книжці в відповідній графі та печатку підприємства при звільненні відповідача не міг не бачити запис № 18, однак, ні у роботодавця ні у правонаступника таких питань не виникало, а виникло лише тоді, коли ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 соціального страхування України про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат відсутній, оскільки сторонами відповідні клопотання не заявлялися.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 соціального страхування України до ОСОБА_2 про визнання недійсними записів у трудовій книжці та витребування трудової книжки для внесення записів, які зроблені з порушенням трудового законодавства -відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Ю. І. Драч