Рішення № 77461953, 24.10.2018, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1739/18

Провадження № 2/0158/626/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником житлового будинку з надвірними господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться в с. Жидичин, по вул. Ямківська (колишня Щорса), 13, Ківерцівського району Волинської області. Даний житловий будинок за категорією господарств відносився до колгоспного двору.

Зазначає, що оскільки даний будинок був колгоспним двором, тому після смерті діда, ОСОБА_2, який помер у 1997 році та баби, ОСОБА_3, яка померла 1991 року у відповідності до ст. 563 ЦК УРСР спадщина на їхнє майно не відкривалася, оскільки це було можливим лише після смерті останнього члена двору.

Вважає, що після смерті діда та баби він став єдиним господарем і власником спірного домогосподарства, однак належним чином зареєструвати право власності на нього не може, оскільки в Жидичинській сільській раді Ківерцівського району Волинської області відсутні відомості про передачу земельної ділянки під будинком йому у власність.

З врахуванням вищевикладеного просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться в с. Жидичин, по вул. Ямківська (колишня Щорса), 13, Ківерцівського району Волинської області.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.07.2018 року по даній справі відкрито загальне позовне провадження та розгляд справи призначено до підготовчого провадження.

21.08.2018 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області закрито підготовче провадження по даній справі та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, від його представника ОСОБА_4 до суду подано заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області в судове засідання не зявився, подав до суду заяву,згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі.

Жодних інших заяв, клопотань чи заперечень сторонами по справі подано не було. Також відзив на позовну заяву від відповідача чи її представника до суду надано не було.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови РМ УРСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок державного обліку житлового фонду і відповідно до чинного на той час порядку обліку господарств колгоспних дворів, все майно колгоспного двору обліковувалося за головою колгоспного двору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з наступними змінами, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об’єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

Згідно ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Колгоспний двір припинив своє існування 15.04.1991 р. з прийняттям Закону України «Про власність».

У судовому засіданні встановлено, що право власності на житловий будинок в с. Жидичин, вул. Ямківська (колишня Щорса), 13, Ківерцівського району Волинської області було зареєстровано у встановленому порядку, відповідно до діючого на той час законодавства, як власність колгоспного двору, головою якого на момент припинення існування колгоспних дворів був ОСОБА_2, відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР він мав набути право власності на будинок.

Також, як вбачається з архівного витягу з рішення виконавчого комітету Жидичинської сільської Ради народних депутатів Ківерцівського району від 02.03.1989 року №10 про можливість оформлення права власності окремим громадянам, колгоспним дворам та реєстрацію будинків підприємств, організацій і установ в селах Жидичин, Липляни, Кульчин вирішено визнати можливим оформити право власності на житловий будинок за ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: с. Жидичин, вул. Щорса (зараз Ямківська), 13, Ківерцівського району Волинської області /а.с.18-19/.

В судовому засіданні також встановлено, що після смерті ОСОБА_5, який помер у 1997 році, головою та єдиним власником вищевказаного колгоспного двору став позивач по справі ОСОБА_1, оскільки проживав та відповідно був прописаний, що підтверджується відміткою у паспорті про реєстрацію місця проживання від 29.08.1986 року та копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок/а.с.6-10/.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 563 ЦК УРСР якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу.

Згідно витягів по господарських книг№2 за 1996-2000 роки, 2001-2005 роки, 2006-2010 роки, 2011-2015 роки житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по особовому рахунку рахується за ОСОБА_1 /а.с.11-17/

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом положень ст.ст. 560, 561 цього Кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 247, 258-268 ЦПК України, ст.ст.328, 392, ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Жидичин, вул. Ямківська (колишня Щорса), 13, Ківерцівського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач – Жидичинська сільська рада Ківерцівського району Волинської області, місцезнаходження: с. Жидичин, вул. Данила Галицького, 12, Ківерцівського району Волинської області.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька