Ухвала суду № 77457604, 29.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/12672/18

Провадження №: 1-кс/755/5914/18

"29" жовтня 2018 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Прокопенко Д.О. про отримання зразків для експертизи у рамках кримінального провадження унесеного 22.08.2018 до ЄРДР за № 12018100040007905, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, встановив :

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Прокопенко Д.О. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Руснаком Д.О. подали це клопотання до слідчого судді цього місцевого суду про отримання зразків для експертизи у вказаному кримінальному провадження, з огляду на наявність передумов регламентованих ст. 245 КПК України, а саме необхідності отримання зразків почерку ОСОБА_4

Після отримання цього клопотання, згідно положень ч. 1 ст. 163, ч. 2 ст. 245 КПК України, слідчим суддею було призначено розгляд клопотання по суті, однак, у судове засідання на визначений слідчим суддею день та час сторони будучи повідомленими про нього згідно норм ст. 135 КПК України, не з'явилися, про поважні причини неявки визначені ст. 138 вказаного Кодексу також не повідомили.

З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У цій справі, сторони будучи вільними у реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, реалізували їх саме у такий спосіб, що є їх правом.

Разом з тим, з рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003 року).

З положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України убачається, що до компетенції слідчого судді віднесено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проводженні.

Такий контроль має бути забезпечений у межах розумних строків визначених ст. 28 КПК України, так як нездатність суду забезпечинити такий контроль ефективно є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, перевіривши подане клопотання на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

У випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (ч. 5 ст. 163 КПК України).

При цьому, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).

З урахуванням того, що, згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Якщо ж копії матеріалів, які подані, як додатки на підтвердження інформації відображеної у певному клопотанні складаються з кількох аркушів, вони мають бути прошнуровані нитками між собою, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплені підписом уповноваженого працівника, засвідчені відбитком гербової печатки установи, із зазначенням кількості зшитих аркушів.

У цій ситуації, матеріали заявником, які подані, як докази обставин, на які він посилаються у клопотанні, узагалі жодним чином не засвідчений.

Такі матеріали (документи), у розумінні ст. 99 КПК України, не можуть уважатися їх дублікатами.

Тим паче, що, згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної у витягу з Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка ураховується слідчим суддею виходячи з норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідує, що окрему проблему становить подання слідчими та прокурорами разом з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів копій документів, в тому числі витягу з ЄРДР, які належним чином або взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді… Саме тому у подібних випадках, як указує ВССУ, необхідно постановляти ухвалу про відмову у задоволенні клопотання…

Тим самим, на думку слідчого судді, заявник, не надав слідчому судді належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у провадженні обставин регламентованих кримінальним процесуальним законом,я кі б оубмовлявали оцільність відібрання зразків (для пркиалду копію ухвали сілчдого судді про призначення такої експертизи чи клопотання експерта з цього питання).

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що останнє задоволене бути не може з наведених передумов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 159-166, 245, 310, 395 КПК України, слідчий судя постановив :

у задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Прокопенко Д.О. про отримання зразків для експертизи у рамках кримінального провадження унесеного 22.08.2018 до ЄРДР за № 12018100040007905, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя : О.В. Бірса