Постанова № 77456964, 19.10.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. Чернівці

Справа №727/3863/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Андрушків С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», ОСОБА_2 про визнання незаконними рішення загальних зборів та визнання незаконним договору позички, за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005» та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року, (головуючий у 1-й інстанції Волошин С.О.),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», ОСОБА_2 про визнання незаконними рішення загальних зборів та визнання недійсним договору позички.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. Установчими зборами власників квартир і нежилих приміщень будинку утворено ОСББ «Теплий-2005».

28 листопада 2017 року загальними зборами ОСББ «Теплий-2005» прийнято рішення, яким, крім іншого, передано у безоплатне постійне користування підвальні приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв.м., власнику квартири АДРЕСА_2 (п.6 рішення) та встановлено резервні місця для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (під'їзд №5) (п.7 рішення).

Вважає рішення загальних зборів у вказаній частині незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на загальних зборах не було кворуму, приймало участь 16 з 20-ти співвласників квартир, 8 присутніх осіб не мали права голосувати від імені співвласників, так як були без довіреностей, реєстр

______________

Провадження 22ц/794/837/18 Категорія 59

присутніх осіб на зборах не вівся, учасники зборів не розписувались у жодних документах, рішення загальних зборів не оприлюднено належним чином.

Крім того, передача нерухомого майна у безкоштовне постійне користування суперечить пункту 8 Статуту ОСББ «Теплий-2005», ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 369, 382, 793 ЦК України та порушує його права як співвласника багатоквартирного будинку.

Рішення загальних зборів вважається неприйнятим, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

1 січня 2018 року на виконання умов п.6 рішення загальних зборів від 28.11.2017 року між ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 укладено договір позички нежитлового приміщення, за умовами якого позичальнику передано у тимчасове безоплатне користування підвальне приміщення ХХХІV загальною площею 14,80 кв.м. по АДРЕСА_1 для особистих потреб.

Зазначав, що згідно оскаржуваного рішення загальні збори не вирішували питання про надання зазначеного приміщення у позичку, голову правління ОСОБА_3 не уповноважували підписувати з ОСОБА_2 оскаржуваний договір позички. Голова правління перевищив свої повноваження та відповідно вирішив питання, які не віднесені до його компетенції. Також ОСОБА_2 не є власником (співвласником) нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1

Просив визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28.11.2017 року в частині передачі підвального приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв.м. (під'їзд №5) у безоплатне постійне користування власнику квартири АДРЕСА_2 (п.6) та в частині вирішення встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (п.7);

визнати незаконним договір позички нежитлового приміщення від 1.01.2018 року, укладеного між ОСББ «Теплий-2005» в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_2;

стягнути з відповідача понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 1409 грн 60 коп. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року в частині передачі підвального приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв.м. (під'їзд №5) у безоплатне постійне користування власнику квартири АДРЕСА_2 (шосте питання) та в частині вирішення встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (сьоме питання).

Визнано незаконним договір позички нежитлового приміщення від 1 січня 2018 року, укладений між ОСББ «Теплий-2005» в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Стягнуто з ОСББ «Теплий-2005» на користь ОСОБА_1 1409 грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСББ «Теплий-2005» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій вважають його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норми матеріального і процесуального права.

Свої доводи мотивують тим, що представництво інтересів власників на зборах ОСББ на підставі довіреностей, укладених у простій письмовій формі, що не заборонено законом, довіреності не були визнані незаконними в судовому порядку, не є нікчемними у силу закону, довірителі їх не оспорювали та не висловлювалися щодо незгоди з діями довірених осіб, а, отже, у суду не було підстав визнавати незаконним рішення загальних зборів об'єднання.

Також вважає необґрунтованим рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки у матеріалах справи відсутній розрахунок послуг та підтвердження їх надання адвокатом ОСОБА_4 Акт виконаних робіт відсутній.

Просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції повністю не відповідає.

Задовольняючи позов про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року в частині передачі підвального приміщення у безоплатне постійне користування власнику квартири АДРЕСА_2 та встановлення резервних місць для стоянки транспорту в кутовій частині будинку, суд першої інстанції виходив з того, що форма довіреностей на участь у загальних зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (проста письмова) від імені шістьох членів ОСББ не відповідає вимогам законодавства щодо форми зазначеного правочину, оскільки не посвідчені у порядку, визначеному законодавством. Відповідно участь у голосуванні приймало 10 членів ОСББ як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників, що становить ? від загальної кількості співвласників квартир, тоді як згідно вимог Статуту ОСББ збори є правомочними при наявності 2/3 його членів.

Колегія суддів вважає правильними зазначені висновки суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2017 року загальними зборами ОСББ «Теплий-2005» прийнято рішення, яким, крім іншого, вирішено використовувати підвальні приміщення, що перебувають у спільній власності співвласників ОСББ наступним чином: підвальні приміщення (підїзд №5) передати у безоплатне постійне користування: приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв.м. власнику квартири АДРЕСА_2; приміщення ХVІІІ, загальною площею 43,50 кв.м. та горище будинку у спільному користуванні співвласників ОСББ, встановити резервні місця для стоянки транспорту в кутовій частині будинку (підїзд №5) (а.с.10).

Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Теплий-2005» та додатків до нього участь у зборах взяли особисто та/або через представників співвласників 16 осіб із загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку - 20 осіб (а.с. 43-49).

З додатків до протоколу голосування №6 та №7, а також копій довіреностей вбачається, що по порядку денному особисто голосували 7 співвласників (АДРЕСА_3 ОСОБА_5, АДРЕСА_4 ОСОБА_6, АДРЕСА_5 ОСОБА_7, АДРЕСА_6 ОСОБА_1, АДРЕСА_7 ОСОБА_8, АДРЕСА_8 ОСОБА_9, АДРЕСА_9 ОСОБА_10) та 9 осіб на підставі довіреностей (а.с. 38-49).

Від імені ОСОБА_11, власниці АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 за довіреністю від 17.10.2017 року, бланк НМЕ 347914, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_12, діяв ОСОБА_13 та голосувала ОСОБА_10 (а.с. 81).

Від імені власниці АДРЕСА_17 ОСОБА_14 за довіреністю від 25.11.2017 року, бланк НМЕ 470726 , яка посвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О., діяли (голосували) ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с. 80).

Від імені власників кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_18 діяв (голосував) ОСОБА_2, АДРЕСА_12 ОСОБА_19 - ОСОБА_20, АДРЕСА_14 ОСОБА_21 - ОСОБА_22, АДРЕСА_13 ОСОБА_23 - ОСОБА_24, АДРЕСА_16 ОСОБА_25 - ОСОБА_26, АДРЕСА_15 ОСОБА_27 - ОСОБА_28 на підставі довіреностей у простій письмовій формі на підставі договору доручення, укладеного у простій усній формі, без посвідчення (а.с. 82-86, 98).

Судом також встановлено, що в додатку №6 до протоколу голосування помилково зазначено довірену особу від імені власника АДРЕСА_16 ОСОБА_25 - ОСОБА_29, тоді як в дійсності його інтереси представляла ОСОБА_26, присутня на загальних зборах. Крім цього, згідно з додатком №6 до протоколу голосування ОСОБА_20 голосував як власник квартири АДРЕСА_18, з додатком №7 - він голосував за довіреністю від імені власника.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» N2866-III від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (ст. 4 Закону).

Згідно ч.ч. 7, 9 ст. 6 Закону України 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості сіх співвласників.

Пунктом 2 Статуту ОСББ «Теплий-2005» та ст. 10 Закону передбачено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.

Згідно з пунктом 8 Статуту ОСББ «Теплий-2005» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі, якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (а.с. 14-19).

Відповідно до статті 1 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (стаття 241 ЦК України).

Статтею 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч. 5 ст. 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що представництво співвласників будинку на участь у загальних зборах ОСББ здійснено з порушенням вимог закону.

З урахуванням наведених положено закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність кворуму на загальних зборах ОСББ «Теплий-2005» від 28 листопада 2017 року у зв'язку з неналежним посвідченням довіреностей на представництво інтересів співвласників будинку, й, відповідно, незаконність рішення зборів ОСББ в оскаржуваній частині.

Судом також установлено, що 1 січня 2018 року на виконання умов п. 6 рішення загальних зборів від 28 листопада 2017 року між ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2 укладено договір позички нежитлового приміщення, за умовами якого користувачеві передано у тимчасове безоплатне користування підвальне приміщення ХХХІV, загальною площею 14,80 кв.м. по АДРЕСА_1 для особистих потреб строком з 1 січня 2018 року по 30 листопада 2021 року (а.с. 51).

2 січня 2018 року між сторонами укладено додаток до договору позички, в п. 6.1 виправлена технічна помилка та термін дії основного договору встановлений до 30.11.2020 року (а.с .87).

Задовольняючи позов про визнання зазначеного вище договору позички нежитлового приміщення незаконним, суд першої інстанції виходив з того, що такий договір укладений на підставі рішення загальних зборів, яке ухвалено з порушенням вимог Статуту ОСББ та закону.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 827 ЦК України, якщо одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачу) річ для користування протягом встановленого строку, то такий договір є договором позички.

Відповідно до вимог частини 3 статті 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 ЦК України передбачено, що право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За частиною 1 статті 210 ЦК України такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

Предметом договору можуть бути будівлі або інші капітальні споруди (окремі їх частини), які, відповідно до ст. 181 ЦК України є об'єктами нерухомості, до яких належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, предметом договору позички можуть бути будівлі та інші об'єкти капітального будівництва, а також окремі приміщення, в тому числі у будинках житлового фонду нежилі приміщення.

Предметом договору позички у вказаній справі є нежитлове приміщення, яке відноситься до капітальних будівель, строк договору перевищує три, а тому зазначений договір позички підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до вимог статей 793, 794 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Разом з тим, договір позички від 1 січня 2018 року, сторонами якого є ОСББ «Теплий-2005» та ОСОБА_2, укладено у простій письмовій формі, а, отже, він є нікчемним.

Положеннями ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За умовами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його

вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

З урахуванням викладених вимог закону апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання договору позички незаконним підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 8 травня 2018 року між адвокатом ОСОБА_30 та відповідачем ОСББ «Теплий-2005» був укладений договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат ОСОБА_30 на умовах платності зобов'язався представляти інтереси ОСББ «Теплий-2005» у вказаній цивільній справі (а.с. 106).

З журналів судового засідання по даній справі вбачається, що адвокат ОСОБА_30 приймав участь в судових засіданнях у суді першої інстанції в якості представника відповідача тривалістю три години.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи додано акт виконаних робіт від 12 червня 2018 року, з якого вбачається, що адвокатом за договором про надання правової допомоги були виконані такі послуги: консультативна робота у кількості одна година, вартість якої становить 500 грн, складання та написання відзиву на позовну заяву - 3 години вартістю 1500 грн, опрацювання нормативно-правової бази та судової практики - 1 година вартістю 400 грн, складання та написання відзиву на нову редакцію позовної заяви - 1 година вартістю 500 грн, представництво в суді - 3 години вартістю 2100 гривень. Загальний розмір витрат на оплату послуг адвоката за вказаний об'єм робіт складає 5000 грн (а.с. 110).

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера від 8 травня 2018 року, 7 червня 2018 року, 12 червня 2018 року адвокат ОСОБА_30 прийняв від ОСББ «Теплий-2005» на підставі договору про надання правової допомоги грошові кошти у розмірі 5000 грн (а.с. 107-109).

Надані документи відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами на підтвердження витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката ОСОБА_30 у даній справі.

Крім того, апелянтом ОСОБА_2 також здійснено витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2114 грн 40 коп., що підтверджується квитанціями №159 від 17 липня 2018 року (а.с. 137) та №113 від 6 серпня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведені вище положення закону, якими встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, а також той факт, що відповідач ОСББ «Теплий-2005» належним чином документально підтвердив такі витрати, і їх розмір не перебільшує суму, визначену умовами договору про надання правової допомоги, колегія суддів вважає, що наявні правові підстав для стягнення з позивача на користь відповідача ОСББ «Теплий-2005» понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн та на користь відповідача ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1057 грн 20 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005» та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року в частині визнання незаконним договору позички скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005», ОСОБА_2 про визнання незаконним договору позички відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий-2005» 2500 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1057 гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Головуючий

Судді: