Ухвала суду № 77456711, 23.10.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1333/18

Номер провадження 4-с/722/8/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м.Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Побережної О.Д.

з участю секретаря судового засідання Гладкої Г.П.,

а також: скаржниці ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, державного виконавця Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, стягувачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, винесену 07.09.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.09.2018 року звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищезазначеною скаргою.

Посилається на те, що 28.02.2017 року Сокирянським районним судом Чернівецької області винесено рішення у цивільній справі №722/1772/16-ц, яким заявницю та її чоловіка ОСОБА_5 зобов’язано передати малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виховання та утримання матері ОСОБА_4

07.02.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття провадження №55726858 за виконавчим листом № 722/1778/16-ц від 28.02.2017 року про зобов’язання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 передати малолітню дитину ОСОБА_6 на виховання і утримання матері ОСОБА_4

12.09.2018 року ОСОБА_1 отримано через відділення «Укрпошта» постанову державного виконавця від 07.09.2018 року про накладення на неї штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1700 грн.

Вважає дану скаргу безпідставною та незаконною з підстав неналежного повідомлення її про дату проведення виконавчих дій 31.08.2018 року, а також відсутності у неї реальної можливості здійснення будь-якого примусу до дитини з метою її доставлення всупереч її волі в м. Сокиряни та/або вчиняти будь-які дій до дитини з метою виконання судового рішення. Крім того, вважає, що враховуючи правову невизначеність правомірності та можливості будь-яких примусових дій щодо дитини при її незгоді, відсутність у неї будь-якого офіційного статусу щодо дитини, відсутня її вина у невиконанні судового рішення, а фактичне притягнення до відповідальності оскаржуваною постановою порушує її права, зокрема на захист від безпідставного та незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та її майнові права на належні їй кошти, які на підставі оскаржуваної постанови повинні бути з неї стягнені.

Просить визнати неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, винесену 07.09.2018 року по виконавчому провадженню № 55726858 про накладення на неї штрафу за невиконання судового рішення в справі № 722/1778/16-ц.

ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали подану скаргу та просять її задовольнити.

Головний державний виконавець Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечує щодо задоволення скарги., оскільки вважає її необгрунтованою. Оскаржувана постанова ним винесена на підставі того, що після відкриття провадження 07.02.2018 року і по даний час ОСОБА_1 не виконує рішення суду та не подавала до ДВС будь-яких клопотань про відкладення виконавчих дій з підстав неможливості його виконання.

Стягувачка ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечує щодо задоволення поданої скарги, оскільки вважає її необгрунтованою.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дала наступні показання. З ОСОБА_1 вона є односельчанкою. Малолітня ОСОБА_6 виховується в сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Свідок була присутня, коли ОСОБА_1 казала ОСОБА_6, що хоче віддати її матері, однак дитина плаче, оскільки каже, що ОСОБА_1 обіцяла їй, що не віддасть її матері. Коли до ОСОБА_1 приїжджали працівники ДВС, то ОСОБА_1 казала дитині, що за нею мають приїхати, щоб її забрати і ОСОБА_6 втекла.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дала наступні показання. З ОСОБА_1 вона є односельчанкою і вони познайомилися, коли ОСОБА_1 лікувала свого сина в лікарні. Свідку ОСОБА_1 розповіла, що вона познайомилася з дівчинкою, яку залишила мати і що вона почала називати її мамою. На той час свідок була депутатом сільської ради і тому їй було відомо, що ОСОБА_1 здійснювала оформлення документів щодо влаштування ОСОБА_6 в свою сім'ю. Сім'я ОСОБА_1 забезпечена і вони зідйснюють належний догляд за ОСОБА_6 ОСОБА_1 відомо, що дитину потрібно повернути матері. Перед початком навчального року свідок говорила з дитиною, оскільки вона боїться, що її забере мати. ОСОБА_4 приїжджала до ОСОБА_1 разом з працівниками ДВС, щоб забрати дитину.

Заслухавши пояснення та доводи учасників судового розгляду, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, дослідивши письмові матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження №55726858, судом встановлені наступні обставини.

07.02.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55726858 за заявою стягувачки ОСОБА_4 по виконанню виконавчого листа №722/1778/16-ц, виданого 28.02.2017 року Сокирянським районним судом Чернівецької області про зобов'язання ОСОБА_1 передати малолітню дитину – ОСОБА_6 на виховання і утримання матері – ОСОБА_4 В даній постанові зазначено про надання боржнику строк протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Копію даної постанови було направлено боржнику ОСОБА_1 і нею отримана, однак у встановлений строк рішення суду нею не виконано.

11.07.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 було винесено постанову про залучення представників органу опіки та піклування для участі у проведенні виконавих дій.

12.07.2018 року за вих. №5572/6 сторонам виконавчого провадження було направлено повідомлення про проведення виконавчих дій 24.07.2018 року за місцем проживання боржника ОСОБА_1 (для здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 передачі малолітньої дитини ОСОБА_4В.).

Згідно акта головного державного виконавця Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 від 24.07.2018 року виконавчі дії не були проведені, оскільки малолітня ОСОБА_6 вдмовилася йти зі своєю матір'ю ОСОБА_9, після чого втекла. Даний акт складений за відсутності представників органу опіки та піклування, а також стягувач ОСОБА_4 відмовилася його підписати.

24.07.2018 року ОСОБА_4 звернулася з письмовим клопотанням до начальника Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_10 щодо необхідності здійснення до 31.07.2018 року повторного виїзду державного виконавця до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з метою примусового виконання судового рішення щодо зобов'язання передати їй малолітню дитину ОСОБА_6, оскільки державним виконавцем 24.07.2018 року за місцем виконання рішення не було вжито всіх необхідних заходів для його виконання.

27.08.2018 року за вих. №14.13-42/9006 сторони виконавчого провадження були повідомленні про необхідність явки на 10 год. 31.08.2018 року до Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області для проведення виконавих дій.

Згідно акта головного державного виконавця Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 від 31.08.2018 року виконавчі дії не були проведені, оскільки боржники не з'явилися та по телефону повідомили, що малолітня ОСОБА_6 відмовляється приїхали до відділу ДВС.

З пояснень ОСОБА_1 та її представника, а також головного державного виконавця Сокирянського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні встановлено, що 30.08.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено по телефону про виклик до ДВС 31.08.2018 року, однак її представник ОСОБА_2 по телефону повідомив державного виконавця, що вона не з'явиться, оскільки малолітня ОСОБА_6 відмовляється їхати до відділу ДВС.

07.09.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн.

Крім того, 18.09.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржників та 21.09.2018 року складено акт про невиконання рішення суду. На день розгляду справи рішення суду не виконано.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1. ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Положеннями ч.2 ст.18 ЦПК України передбачено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин першої-другої ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі – Закон), за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Заявниця та її представник обґрунтовують подану скаргу наявністю поважної причини невиконання судового рішення, яка полягає у відмові малолітньої ОСОБА_6 повернутися до своєї матері ОСОБА_4, що унеможливлює виконання судового рішення без застосування примусових дій щодо дитини. При цьому, з їх пояснень та показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8С встановлено, що будь-яких дій щодо забезпечення реального виконання судового рішення з дотриманням інтересів малолітньої дитини ОСОБА_6 боржником ОСОБА_1 не вживалося. Натомість мати дитини ОСОБА_4 сумлінно користується правами та обов’язками стягувача та діє в межах, встановлених Законом.

Відповідно до частин четвертої-п’ятої ст.19 Закону сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов’язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Положеннями ч.8 ст.19 Закону встановлено обов’язок осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частин першої-другої ст. 32 Закону за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Відповідно до частин першої, третьої-четвертої ст. 33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

3. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

4. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1403-VIII передбачено обов’язок боржника сумлінно користуватися усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій відповідно до даного Закону, а також врегулювано порядок відкладення проведення виконавчих дій, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.

Однак, у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які рішення державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій за ініціативою боржників, а також відсутні судові рішення про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення.

Суд вважає необгрунтованими доводи заявниці та її представника щодо незаконності оскаржуваної постанови з підстав неналежного та незавчасного повідомлення боржника ОСОБА_1 про проведення 31.08.2018 року виконавчих дій, оскільки оскаржувана постанова винесена не з підстав її неявки 31.08.2018 року до відділу ДВС, а з підстав встановлених ст.ст. 63, 75 Закону - за невиконання без поважних причин боржником у строки встановлені Законом рішення суду.

Відповідно до частин другої-третьої ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до Закону, в межах повноважень головного державного виконавця Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, а також відсутні підстави для обгрунтованого висновку про порушення прав заявника ОСОБА_11, відповідно суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 353, 354, 450-451 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, винесену 07.09.2018 року головним державним виконавцем Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний зміст ухвали суду виготовлений 26.10.2018 року.

Головуючий: