Ухвала суду № 77456616, 25.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/507/18 Справа № 711/8061/18 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2,суддівОСОБА_3, ОСОБА_4,при секретаріОСОБА_5,за участю прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,-

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 25.11.2018 включно , -

в с т а н о в и л а :

25 вересня 2018 року слідчий ГУНП в Черкаській області Момотенко І.Г. звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_7.

Як вбачається з вказаного клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7, 18.02.2018, близько 18 години , за попередньою змовою та спільно з невстановленою досудовим слідством особою чоловічої статі, перебуваючи в приміщенні будинку №8 по вул. Шевченка в с. Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської області, з корисливих мотивів, переслідуючи мету злочинного збагачення, вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті власнику вказаного домоволодіння ОСОБА_10 за наступних обставин:

так, 18.02.2018, близько 18 години , ОСОБА_7 за попередньою змовою та спільно з невстановленою досудовим слідством особою чоловічої статі, прийшли до місця проживання ОСОБА_10, а саме до будинку №8 по вул. Шевченка в с. Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської області, та безперешкодно проникли до приміщення вказаного домоволодіння, оскільки потерпілий самостійно відчинив їм вхідні двері. Після цього, перебуваючи в помешканні потерпілого ОСОБА_7, разом з невстановленим чоловіком, діючи умисно, з метою вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, застосували відносно потерпілого фізичне насильство, яке виразилось у тому, що вони нанесли ОСОБА_10 удари в обличчя, голову та тулуб руками та ногами, а також сокирою, що була забрана у потерпілого, від яких потерпілий ОСОБА_10 впав на підлогу.

Після цього, ОСОБА_7 разом з невстановленим чоловіком, який перебував поряд та, повністю підтримуючи злочинні дії ОСОБА_7, блокував дружину потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_11, закривши її в окремій кімнаті (кухні), попередньо нанісши рукою та кулаком руки декілька ударів в обличчя та голову останній, щоб вона не покликала на допомогу, відшукали в будинку потерпілого грошові кошти в сумі близько 8 000 гривень, покривало, п’ять подушок, та заволоділи вказаним майном.

Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_7 та невстановлена досудовим слідством особа чоловічої статі спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді: крововиливів під м’яку мозкову оболонку головного мозку та мозочка, перелому кісток черепа, крововиливу в м’які покриви голови з внутрішнього боку, саден, синців та забійних ран на голові; закриту травму грудної клітки у вигляді переломів ребер зліва 1,2,3,4,5; відкритий перелом плечової кістки, забійну рану на правому плечі, закритий багатоуламковий перелом лівої плечової кістки; численні синці, садна та забійні рани на кінцівках; забійну рану в лівій надключичній ділянці. Згідно з висновком експерта від 20.02.2018 №05-9-02/59: черепно-мозкова травма, відкритий перелом правої плечової кістки, забійна рана на правому плечі, закритий багатоуламковий перелом лівої плечової кістки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Закрита травма грудної клітки носить ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Численні синці, садна та забійні рани на кінцівках, забійна рана в лівій підключичній ділянці носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Причиною смерті ОСОБА_10 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під м’яку мозковому оболонку головного мозку та мозочка, перелом кісток черепа, крововилив в м’які покрови голови з внутрішнього боку.

Він же, у проміжок часу з 18 години 00 хвилин до 20 години 30 хвилин 18.02.2018, за попередньою змовою та спільно з невстановленою досудовим слідством особою чоловічої статі, перебуваючи в приміщенні будинку №8 по вул. Шевченка в с. Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської області, з корисливих мотивів, переслідуючи мету злочинного збагачення, вчинили напад з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_11, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи (розбій), за наступних обставин.

Так, близько 18 години 18.02.2018, ОСОБА_7 за попередньою змовою та спільно з невстановленою досудовим слідством особою чоловічої статі, прийшли до місця проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а саме до будинку №8 по вул. Шевченка в с. Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської області, та безперешкодно проникли до вказаного домоволодіння, оскільки потерпілий ОСОБА_10 самостійно відчинив їм вхідні двері. Після цього, ОСОБА_7 разом з невстановленим чоловіком, перебуваючи в помешканні потерпілого, діючи умисно, з метою вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, застосували відносно потерпілого фізичне насильство, яке виразилось у тому, що вони, нанесли ОСОБА_10 удари в обличчя, голову та тулуб руками та ногами, а також сокирою, що була забрана у потерпілого, від яких потерпілий ОСОБА_10 впав на підлогу.

Після цього, ОСОБА_7, разом з невстановленим слідством чоловіком, який перебував поряд та повністю підтримуючи злочинні дії ОСОБА_7, блокував дружину потерпілого ОСОБА_10, закривши її в окремій кімнаті (кухні), попередньо нанісши рукою кілька ударів рукою та кулаком руки по обличчю та голові, щоб остання не покликала на допомогу, відшукали в будинку потерпілого грошові кошти в сумі близько 8 000 гривень, покривало та п’ять подушок, та заволоділи вказаним майном.

Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_7 та невстановлена досудовим слідством особа чоловічої статі згідно з висновком експерта від 22.02.2018 №05-9-01/48 спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани м’яких тканин лівої потиличної ділянки, синців на правій щоці, на правому оці, на верхній губі зліва, в правій поперековій ділянці, правій сідниці, в потиличній ділянці зліва, які спричинені дією тупого твердого предмету (предметів), давність спричинення їх може відповідати часу вказаному в постанові і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

З урахуванням зібраних у ході досудового розслідування доказів 25.09.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2018 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 25.11.2018 включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8, в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, подала апеляційну скаргу в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що слідчим суддею не взято до уваги необґрунтованість підозри саме ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім того, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 затримано 25.09.2018 та цього ж дня доставлено до суду для обрання йому запобіжного заходу, однак слухання справи відкладено на наступний день, та в судове засідання 26.09.2018 ОСОБА_7 з’явився добровільно. Крім того, прокурором та слідчим не доведено ризиків, які виправдовують застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби; думку прокурора Дидич В.В., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Постанова слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Застосовуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України і прийшов до вірного висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред’явлення ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

На думку колегії суддів, зважаючи на те, що по справі маються дані, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчиненняумисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбаченихп.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, за які санкціями статей, в тому числі, передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, що, з урахуванням даних про його особу, є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1,3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею правомірно при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 не визначено розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, що цілком узгоджується з вимогами ст. 183 КПК України.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі сторони захисту, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, а доводи сторони захисту про необґрунтованість пред’явленої останньому підозри, не узгоджуються з доказами, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. Таке тлумачення поняття «обгрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія А № 182, § 32).

Аналіз змісту наявних в матеріалах клопотання доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчить, що обставини, з якими пов’язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об’єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Тому, посилання сторони захисту на необґрунтованість пред’явленої ОСОБА_7 підозри, як на підставу для застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є безпідставними.

Даних, про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою, по справі не здобуто.

Доводи апелянта про відсутність в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовуються матеріалами клопотання та даними, встановленими в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

На думку колегії суддів, зважаючи на те, що з матеріалів кримінального провадження, наданих слідчим, вбачається, що по справі маються дані, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, за які санкціями статей, в тому числі, передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, та класифікуються як особливо тяжкі злочини, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також те, що до скоєння вказаних особливо тяжких злочинів причетна ще невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, що дає підстави вважати, в разі застосування до підозрюваного іншого, не пов’язаного з триманням під вартою, запобіжного заходу, останній буде мати можливість спілкуватися з цією невстановленою особою та перешкоджати кримінальному провадженню, також і іншим чином, тому слідчий суддя вірно застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м’яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7, а тому апеляційні вимоги захисника щодо застосування відносно ОСОБА_7 більш м’якого запобіжного заходу не підлягають до задоволення.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_7 самостійно з’явився до місцевого суду не можуть слугувати підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м’який, ніж тримання під вартою, оскільки останньому інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів, а також, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та невстановлену особу, причетну до даних злочинів у даному кримінальному провадженні, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо оцінки показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були допитані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, в частині алібі підозрюваного ОСОБА_7, про те, що оскільки вказані свідки не були допитані в ході досудового розслідування, тому їх покази потребують перевірки.

Крім того, показання вказаних свідків не узгоджуються з зібраними доказами по справі, а саме тим, що під час огляду місця події 19.02.2018, окрім іншого, виявлено уламок дерев’яної палиці зі слідами крові, і відповідно до висновку експерта №19/10-2/273-СЕ/18 від 30.07.2008, встановлено: генетичні ознаки слідів крові у змивах з уламка дерев’яної палиці є змішаними та містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 та ОСОБА_10.

Твердження сторони захисту про те, що рану на руці ОСОБА_7 отримав на роботі, спростовується листом в.о. директора Смолінської шахти ОСОБА_14 від 25.09.2018 № 16-10/4271, який наданий апеляційному суду стороною обвинувачення , згідно даних якого 18 та 19 лютого 2018 року ОСОБА_7 на робочому місці в шахті не знаходився, був вихідний, з 20 лютого по 19 березня 2018 року перебував на лікарняному через побутову травму. Про побутову травму свідчить акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 31 на ОСОБА_7, до якого додано особисту пояснювальну записку останнього про місце та обставини отримання даної травми та його лікарняний лист.

Надані захисником ксерокопії журналу реєстрації мед. оглядів для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння, Табельної книги дільниць № 06-№19, Журнал реєстрації амбулаторних хворих, Книги нарядів, не містять даних про отримання ОСОБА_7 рани на руці саме на роботі. Інших даних, на підтвердження своїх доводів, стороною захисту не надано.

Колегія суддів вважає, що на момент апеляційного розгляду відсутні дані, які б ставили під сумнів висновок молекулярно-генетичної експертизи від 30.07.2018 № 19/10-2/273-СЕ/18 щодо генетичної приналежності ОСОБА_7 слідів крові у змиві з уламка дерев’яної палиці, вилученої в ході огляду місця події 19.02.2018, тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 – не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків, та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог апелянта.

Керуючись ст. 181, 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2018 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 25.11.2018 включно, – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 – без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :