Ухвала суду № 77456495, 23.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1536/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Торопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Марцішевської О.М., у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, повний текст рішення виготовлений 11 липня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 13 червня 2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті «ПриватБанк» складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитного ліміту.

Відповідач взяті по договору зобов'язання порушив, в зв'язку з чим, станом на 11 квітня 2017 року утворилась заборгованість в сумі 31208 гривень 81 копійка, з яких:

15023 гривні 99 копійок - тіло кредиту;

4578 гривень 12 копійок - відсотки за користування кредитом;

9644 гривні 38 копійок - пеня;

500 гривень - штраф (фіксована частина);

1462 гривні 32 копійки - штраф ( процентна складова).

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 31208 гривень 81 копійку за кредитним договором № б/н від 13 червня 2012 року та судові витрати у розмірі 1600 гривень.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом не було надано належної правової оцінки обставинам справи та доказам у їх сукупності, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що є нікчемним обґрунтування судом неможливості відповідача своєчасно повідомити банк про незаконне списання коштів з його рахунку. Крім того, відсутні та судом не встановлені обставини, що викрадення мобільного телефону відповідача відбулося за відсутністю його вини або його бездіяльності, та не встановлено будь-якого порушення зі сторони банку.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суду не було надано переконливих доказів того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв несанкціонованому зняттю коштів з рахунка.

Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до підписаної з позивачем заяви № б/н від 13 червня 2012 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

06 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до поліції з заявою про те, що ним виявлено відсутність особистого майна (мобільного телефону), 21 червня 2016 року повідомив банк про несанкціоноване зняття коштів з його рахунку, 01 липня 2016 року звернувся до поліції з заявою по факту того, що 04 червня 2016 року не встановлена особа, використовуючи викрадену сім картку ОСОБА_3 та використовуючи програму «Приват 24» збільшила грошовий ліміт по банківській карті відповідача № 4149437855329817 та заволоділа грошовими коштами (т.1 а.с.154 )

На звернення відповідача у липні 2017 року, з приводу несанкціонованого списання з його банківської картки коштів, позивачем була надана відповідь від 13 вересня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160721/5395 про те, що в ході перевірки з'ясовано, що вхід в аккаунт Приват24 здійснений з мобільного додатку Приват24 з мобільного телефону 38067*****13. Надалі, було підвищено кредитний ліміт та оформлені кредити за програмою "CashCredit". Вхід до аккаунту здійснений з ІР-адрес 37.139.179.26, 15.06.2016 року 78.137.49.143 (провайдер Мсlaut м.Черкаси). Далі, грошові кошти з картки 51*********1877 були зняті через банкомати, розташовані за адресами: м. Черкаси, вул.Шевченка 403 та 345. Після чого, через банкомати було виконано оформлення кредитів за програмою "CashCredit". Для підвищення швидкості обслуговування клієнтів банком було створено функцію "швидкі гроші", тобто отримання грошових коштів через банкомат шляхом позики. Ідентифікація для цього відбувається за наявності картки держателя. Вказану функцію було використано при отриманні грошових коштів за карткою ОСОБА_3

Пунктом 9 розділу VI Постанови правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Пунктом 37.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не

більше ніж на дев'яносто календарних днів.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-71цс15 від 13 травня 2015 року, яку суд першої інстанції вірно прийняв до уваги.

Таким чином користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Оскільки таких дій та бездіяльності встановлено не було, відповідач не може нести відповідальності за пред'явленим позовом.

Посилання апелянта на зобов'язання відповідача протягом 15 хвилин повідомити банк про незаконне списання коштів є необґрунтованим.

Така вимога міститься в умовах та правилах надання банківських послуг в Приватбанку.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не підписувались відповідачем.

Тому позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати умови та правила надання банківських послуг, є частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 лютого 2015 року в справі №6-240цс14 та в постанові від 11 березня 2015 року №6-16цс15.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування обґрунтованого та справедливого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 29 жовтня 2018 року.

Судді