Рішення № 77456251, 26.10.2018, Семенівський районний суд Чернігівської області

26.10.18

Справа № 744/791/18

Провадження по справі № 2/744/497/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Фільчаговій Г. В.,

за участю:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1,

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3,

представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області в порядку загального позовного провадження об’єднану цивільну справу за первісним позовом представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини; третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_3, у якому представник позивача просив: «позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати місце проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з бабусею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою вул. Старожадівська, 61, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська область; присудити і стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання її онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку, грошових доходів або інших видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття ОСОБА_6 але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку; розглянути клопотання органу опіки і піклування про призначення опікуна ОСОБА_6 і прийняти позитивне рішення». Третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у позові зазначено Семенівську районну державну адміністрацію Чернігівської області в особі органу опіки та піклування.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача у позові зазначено про те, що 11 червня 2009 року ОСОБА_7, знаходячись в шлюбі з відповідачем, ОСОБА_3 з 08 листопада 2008 року, народила сина, ОСОБА_8, після чого сімейні стосунки не склалися із - за того, що ОСОБА_3 вважав, що він не є біологічним батьком сина ОСОБА_9. Дана обставина була предметом розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про виключення відповідача, як батька з актового запису про народження сина ОСОБА_9. Суд відмовив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3, так як судово - генетична експертиза повністю підтвердила батьківство ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_9. Розлучившись з ОСОБА_3, ОСОБА_3 разом з сином переїхала до своїх батьків в с. Жадове Семенівського району Чернігівської області, де і проживала у своїх батьків: ОСОБА_1, та ОСОБА_10 по вул. Старожадівська, 61, до дня своєї смерті, тобто 02 червня 2017 року. Після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_9 як проживав разом з бабою та дідом, так і залишився там проживати постійно після смерті своєї матері. Дані обставина підтверджується довідкою про місце проживання ОСОБА_8 та довідкою з характеристикою з міста навчання ОСОБА_8, тобто Жадівської загальноосвітньої школи 1-3 ступеню імені ОСОБА_11. Батько ОСОБА_9, відповідач ОСОБА_3 повністю ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню сина, що вбачається з наступного: поки була жива мати ОСОБА_9, відповідач жодного разу не спілкувався з сином, не приділяв йому ніякої уваги, ОСОБА_8 навіть не знав як виглядає батько. Відповідач жодного разу не поцікавився успіхами в навчанні сина, не поспілкувався з вчителями стосовно поведінки, успіхів в навчанні свого сина, не цікавився станом здоров’я сина. Дані обставини підтверджуються психолого - педагогічними характеристиками на ОСОБА_8. ОСОБА_9 виховували мати, його баба, позивач по справі, та дід. Після смерті матері вихованням внука займаються вказані баба, тобто позивач по справі, та дід. Після смерті матері ОСОБА_9 - ОСОБА_7, відповідач припинив надавати будь - яку матеріальну допомогу на утримання сина. Додаткової допомоги на матеріальне утримання сина взагалі ніколи не надавав. З викладеного вбачається, що позбавлення батьківських прав відповідача необхідно в першу чергу для самого ОСОБА_8, щоб і надалі він жив у сім’ї, де панувала злагода і любов до нього.

Позбавлення батьківських прав відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України не звільняє відповідача ОСОБА_3 від обов’язку сплати аліментів на утримання дитини, ОСОБА_8, на користь його баби, позивача по справі ОСОБА_1. Для нормального фізичного, розумового виховання ОСОБА_8 необхідні значні кошти, а тому представник позивача вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_8 на користь його баби, ОСОБА_1.

На думку представника позивача, в разі, під час розгляду даної позовної заяви, орган опіки та піклування, тобто третя особа Семенівська райдержадміністрація в особі органу опіки та піклування, приймаючи до уваги про те, що ОСОБА_6 є малолітньою особою, позбавлений батьківського піклування і прийде до висновку, що йому необхідний опікун, то суд може призначити опікуна бабусю ОСОБА_6, позивача по справі ОСОБА_12, відносно якій немає абсолютно ніяких перепон в призначенні опікуном онука ОСОБА_6.

Ухвалою судді від 08 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 26 червня 2018 року.

У підготовчому судовому засіданні представником позивача – адвокатом ОСОБА_2 була подана позовна заява про зменшення позовних вимог, згідно даних якої він просив: «позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати місце проживання малолітнього ОСОБА_6 разом з бабусею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою вул. Старожадівська, 61, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська область; розглянути клопотання органу опіки і піклування про призначення опікуна ОСОБА_6 і прийняти позитивне рішення». Від позовної заяви про стягнення аліментів сторона позивача відмовилась.

Відповідачем ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні пред'явлений зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, у якому він просив: «прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні з позовом ОСОБА_1 до нього; визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним по вул. Пряма, 108, у м. Семенівка Чернігівської області». Третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у позові зазначено Семенівську районну державну адміністрацію Чернігівської області в особі органу опіки та піклування.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 у зустрічному позові зазначив про те, що позивач ОСОБА_1 звернулася до нього з позовом про позбавлення батьківських прав щодо його сина – ОСОБА_6 та визначення його місця проживання. Даний позов він вважає таким, що не підлягає задоволенню. У нього є син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_13 (його колишня дружина) - ОСОБА_7, померла 01 червня 2017 року. Його син ОСОБА_9 на даний час проживає з позивачем та її чоловіком (батьками його колишньої дружини) в с. Жадове Семенівського району Чернігівської області.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно приписів ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Він на даний час перебуває у шлюбі з ОСОБА_14, шлюб укладено 15 липня 2017 року, дітей від другого шлюбу у нього немає. З 2009 року він постійно працює в ДП «Семенівкарайагролісгосп» робочим цеху деревопереробки, отримує заробітну плату в середньому 3500-4000 гривень на місяць, має житло, у якому постійно проживає, не зловживає алкогольними напоями, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, не притягувався ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності. За таких умов він вважає, що може створити дитині належні умови для її виховання та розвитку.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між може бути вирішено органом опіки та піклування або судом. Оскільки мати дитини померла, то фактично спору між батьками вже немає, а є спір між батьком та бабусею, який не регулюється Сімейним кодексом України.

07 травня 2018 року він звернувся з письмовою заявою до органу опіки та піклування Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області з проханням визначити місце проживання сина ОСОБА_9 разом з ним. Листом від 05 червня 2018 року орган опіки та піклування йому у цьому відмовив, посилаючись на те, що спору між батьками не існує, також ним не створено умов для проживання дитини.

Тобто на даний час дитина проживає з бабою незаконно. На його переконання дитина має проживати разом з ним, а орган опіки та піклування має контролювати як він виховує дитину і тоді вже реагувати та робити відповідні висновки, якщо він буде виховувати її неналежним чином. А так склалася така ситуація, що його син ще не проживав з ним жодного дня, а орган опіки та піклування вже не бажає йому його віддавати.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 вважає, що він має переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, тому місце проживання ОСОБА_6 необхідно визначити разом з ним по вулиці Пряма, 108, в м. Семенівка, Чернігівської області.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування; вимоги за зустрічним позовом об'єднані в одне провадження з первісним позовом; об’єднаній цивільній справі присвоєно № 744/791/18 (провадження по справі № 2/744/497/18).

Ухвалою суду від 06 вересня 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_6 та визначення місця проживання дитини разом з нею, просила суд задовольнити їх повністю, зустрічний позов ОСОБА_3 до неї про визначення місця проживання дитини не визнала, просила суд повністю відмовити у його задоволенні та дала пояснення, яке вказує на те, що її первісний позов, на її думку, може бути задоволений за обставин вказаних у ньому, а зустрічний позов задоволенню не підлягає. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не приймає участі у її вихованні. ОСОБА_1 не бажає отримувати від ОСОБА_3 будь-які грошові кошти та не бажає, щоб дитина спілкувалася з батьком.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав вимоги первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, просить суд його задовольнити повністю, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини не визнав, просив суд повністю відмовити у його задоволенні та дав пояснення, яке вказує на те, що первісний позов, на його думку, може бути задоволений за обставин вказаних у ньому, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 у судовому засіданні свій зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини підтримав повністю, просив суд його задовольнити повністю, первісний позов представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до нього про позбавлення батьківських прав не визнав повністю, просив відмовити у його задоволенні, дав пояснення, які вказують на те, що зустрічний позов, на його думку, може бути задоволений повністю за обставин, вказаних у ньому, а первісний позов задоволенню не підлягає. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 стверджує, що він не ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків щодо виховання та утримання свого малолітнього сина ОСОБА_6, намагається надавати матеріальну допомогу, спілкуватися з сином, брати участь у його вихованні, цікавиться успіхами у навчанні, проте ОСОБА_1 різними способами перешкоджає йому спілкуватися з дитиною, відмовляється отримувати матеріальну допомогу.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини підтримав повністю, просив суд його задовольнити повністю, первісний позов представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав; не визнав повністю, дав пояснення, які вказують на те, що зустрічний позов, на його думку, може бути задоволений повністю за обставин, вказаних позивачем у ньому, а первісний позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (за первісним позовом – на стороні позивача, за зустрічним позовом – на стороні відповідача), - Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, провідний спеціаліст служби у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5, у судовому засіданні висловила думку про те, що первісний позов представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків щодо виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_6, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини задоволенню не підлягає внаслідок відсутності належних умов проживання та виховання дитини у сім’ї ОСОБА_3

Допитана свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала про те, що вона працює вчителем у Жадівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка. Є класним керівником ОСОБА_6, який навчається у 4 класі. ОСОБА_6 прийшов на навчання до їхньої школи наприкінці грудня 2016 року. Дитина здібна, вихована. Уроки не пропускає. ОСОБА_6 проживає разом з бабою ОСОБА_1 та дідом у селі Жадове Семенівського району Чернігівської області. Бабуся весь час піклується про онука. Вдома у них чисто, у дитини є своя кімната. У вчителів претензій до баби з дідом немає. Іноді до ОСОБА_6 приїздив його батько, ОСОБА_3, привозив йому солодощі, фрукти. Дитина уникає спілкування з батьком. ОСОБА_8 давав їй (ОСОБА_15 І.) гроші в сумі 1100 гривень на ремонт школи та харчування дитини. Вона взяла гроші, проте через деякий час на вимогу ОСОБА_1 повернула їх ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_15 І вважає, що не можна забирати дитину від бабусі.

Допитаний у судовому засіданні в присутності представника служби у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5 та класного керівника ОСОБА_15 малолітній свідок ОСОБА_6 показав про те, що він проживає разом з бабою та дідом у селі Жадове Семенівського району Чернігівської області. Навчається у Жадівській ОСОБА_16 ступенів ім. Т. Г. Шевченка. Іноді до нього приїздив його батько, привозив цукерки, фрукти, подарував планшет. З батьком він спілкуватися не хоче, хоче жити разом з бабою та дідом у селі Жадове.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала про те, що вона є сусідкою ОСОБА_1, яка проживає з чоловіком та онуком ОСОБА_6. ОСОБА_1 ростила дитину з народження. Батько про дитину не піклується.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, про те, що вона працює вчителем у Семенівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1. До грудня 2016 року була класним керівником ОСОБА_6. У грудні 2016 року ОСОБА_6 перейшов на навчання до Жадівської ОСОБА_16 ступенів. Коли ОСОБА_6 навчався у школі його батько ОСОБА_3 відвідував його у школі, спілкувався з сином, цікавився у ОСОБА_18 його успішністю, поведінкою.

Допитаний свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав що він працює фахівцем з соціальної роботи Семенівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Семенівської міської ради Чернігівської області. У грудні 2017 року він разом з двома вчителями Жадівської ОСОБА_16 ступенів та ОСОБА_3 відвідували сім’ю ОСОБА_20, де проживає малолітній син ОСОБА_3 ОСОБА_6. ОСОБА_3 привіз сину солодощі, фрукти. Син трохи посидів на колінах у батька. Потім ОСОБА_1 вигнала ОСОБА_3 з будинку. ОСОБА_9 сховався у спальні.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали об’єднаної цивільної справи, вважає за необхідне у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити повністю за наступних обставин.

За результатами розгляду об’єднаної цивільної справи за наявних наданих сторонами доказів, які досліджені у судовому засіданні, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_3. ОСОБА_9, ОСОБА_7, дочка ОСОБА_1, померла 01 червня 2017 року. Дитина з грудня 2016 року проживає в сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_10, які є його бабою та дідом по лінії матері. ОСОБА_8 навчається у Жадівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існують неприязні стосунки, внаслідок чого на даний час ОСОБА_1 не бажає отримувати від ОСОБА_3 будь-якої матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_6, не бажає, щоб ОСОБА_6 спілкувався з батьком, чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів доцільності позбавлення відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_6, не спростовано твердження відповідача щодо перешкоджання йому у спілкуванні з дитиною, відмови ОСОБА_1 отримувати від нього матеріальну допомогу. ОСОБА_3 стверджує, що не відмовляється від виконання батьківських обов’язків. ОСОБА_1 до суду з позовом (заявою про видачу судового наказу) про стягнення аліментів не зверталася. Відповідач ОСОБА_3 постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3. Працює робочим цеху деревопереробки у ДП «Семенівкарайгролісгосп», позитивно характеризується за місцем роботи. Будь-які дані про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з викладеного позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

В даному випадку має місце спір про визначення місця проживання дитини між батьком та бабусею дитини, який, виходячи з контексту ст. 161 Сімейного кодексу України, не підлягає вирішенню судом, оскільки такі спори, можуть бути вирішені судом лише між батьком та матір’ю дитини.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні первісного позову представника позивача – адвоката ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, - відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини; третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 26 жовтня 2018 року.

Суддя: С. В. Смага