Ухвала суду № 77454842, 29.10.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2565/17

Провадження № 1-кп/635/344/2018

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2018 року

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

розглянувши в судовому розгляді у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220140001318 від 01.12.2013, за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

за участю:

сторони обвинувачення:

прокурора - Омельченко І.І.,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про надання в порядку ст. 333 КПК України доручення органу досудового розслідування провести додатковий слідчий експеримент з свідками ОСОБА_5 (раніше ОСОБА_6В) і ОСОБА_7 (раніше ОСОБА_8М), обвинуваченим ОСОБА_1, з участю експерта з метою встановлення обставин ДТП, яка відбулась 30 листопада 2013 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_9, з врахуванням показань, наданих свідками ОСОБА_5 (раніше ОСОБА_10В) і ОСОБА_7 (раніше ОСОБА_8М) в ході допитів щодо поведінки потерпілого на дорожньому полотні до появи автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і безпосередньо в момент виникнення ДТП.

Захисник, обґрунтовував клопотання тим, що слідчий експеримент із участю свідків ОСОБА_6В.(нині ОСОБА_5В.) і ОСОБА_8 (нині ОСОБА_7М.) проведено непрофесійно, неповно, не об’єктивно і він не вирішує питань, які стоять перед досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження. Процес та процедура проведення вказаного слідчого експерименту, а також відомості, що в нього внесені були зведені до послідовних упереджених дій слідчого, спрямованих на досягнення лише результату обвинувального характеру в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України. Моментом небезпеки для водія ОСОБА_1 є момент різкого виходу потерпілого з обочини на проїжджу частину дороги прямо під колеса автомобіля під керуванням ОСОБА_1 Аналогічні стабільні показання, в частині настання моменту небезпеки надавав на досудовому розслідуванні і в судовому засіданні ОСОБА_1 Показання ОСОБА_1 були перевірені в ході проведення слідчого експерименту 24.12.2014 року. На підставі технічно обґрунтованих показань ОСОБА_1, свідків, висновку експертизи та інших матеріалів справи в їх сукупності, органом слідства обґрунтовано двічі кримінальне провадження закривалось. Однак, судом вказані постанови про закриття кримінального провадження скасовувались. В процесі одночасного допиту у березні 2017 р. свідки ОСОБА_6 (нині ОСОБА_5В.) і ОСОБА_8 (нині ОСОБА_7М.) повторно надали слідчому показання про момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_1, при цьому на уточнюючі питання ОСОБА_1 з’ясувалось, що питання про те, як вів себе потерпілий до появи автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і після його появи, в ході, зокрема, слідчого експерименту з їх участю, слідчим не з’ясовувалось, а самі вони ці питання не порушували оскільки, не розуміли значення цих даних для слідства. Факт не з’ясування вказаних вище суттєвих обставин на досудовому розслідувані підтвердила свідок в судовому засіданні. Крім того, що в наданих прокурором в судовому засіданні висновків авто-технічних експертиз № 920/16 від 27.10.2016 та № 11584 від 17.02.2017 наявні суттєві розбіжності. В ході слідчого експерименту підлягають з’ясуванню і фіксації питання, які не були з’ясовані слідчим в ході слідчого експерименту з участю свідків на досудовому слідстві, але були встановлені з їх показань на досудовому слідстві та в судовому засіданні, які суттєво відрізняються від тих, що були внесені слідчим в протокол при проведенні слідчого експерименту. Також, вважає необхідним надати судове доручення органу досудового розслідування провести повторний слідчий експеримент, спрямований на дослідження послідовних показань ОСОБА_1, які раніше експертним шляхом визнані технічно обґрунтованими, що обумовлено вимогами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України згідно якого недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Не проведення із участю підозрюваного ОСОБА_1 на досудовому слідстві та з обвинуваченим ОСОБА_1 в ході судового слідства слідчого експерименту, не перевірка технічної обґрунтованості його версії експертним шляхом є порушенням його Конституційних прав і свобод, а також є порушенням принципу змагальності у кримінальному процесі та інших прав обвинуваченого, передбачених КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що на досудовому слідстві момент небезпеки визначений вірно з урахуванням пояснень свідків. Зауважив, що свідки при допиті в судовому засіданні не все пам’ятали, тому проведення слідчого експерименту не буде об’єктивним. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що клопотання є надуманим, що приводить до затягування розгляду кримінального провадження. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала позицію свого представника.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 3-6 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу. Прокурор зобов’язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.

Вимогами ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини).

Частиною 1 ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки обставин певної події, проведення необхідних досліджень чи випробувань.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 (раніше ОСОБА_8М.) надала показання про те, що час спостерігання нею потерпілого складався з двох часових періодів, а саме до появи в її полі зору автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 і після появи вказаного автомобіля. При цьому дії потерпілого в ці два часових періоди були різними. До появи в полі зору свідка автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілий перетинав дорогу в нетверезому стані не поспішаючи зліва направо по ходу руху свідка, вів себе неадекватно, хитаючись зі сторони в сторону і на автомобілі, які рухались по проїжджій частині, він не реагував. Один з автомобілів майже його не збив, але водій виїхав на зустрічну полосу руху і об’їхав його. Потім, коли потерпілий вже перейшов проїжджу частину і дійшов до обочини, він став йти у попутному їм напрямку. Після появи в полі зору свідка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 свідок побачила, як потерпілий, знаходячись на обочині різко вийшов на проїжджу частину прямо під колеса цьому автомобілю, при цьому водій не встиг навіть застосувати гальмування.

Аналогічні показання, в частині настання моменту небезпеки надавав в судовому засіданні ОСОБА_1

Такі ж показання ОСОБА_1 були в ході проведення слідчого експерименту 24.12.2014.

Версія ОСОБА_11 про події ДТП висновком судово-автотехнічної експертизи № 1000/13 від 22.01.2014 визнана технічно обґрунтованою та згідно висновку зазначеної експертизи встановлено, що у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля «Хюндай Акцент» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній події, діючи відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, а також що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил Дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв’язку з виникненням події ДТП.

14 вересня 2016 року слідчим СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 із участю свідків ДТП ОСОБА_6 (нині ОСОБА_5В.) і ОСОБА_8 (нині ОСОБА_7М.) проведено слідчий експеримент на місці ДТП. З протоколу вказаного слідчого експерименту вбачаються наступні показання свідка ОСОБА_6: « В день події у вечірній час вона разом зі своєю подругою ОСОБА_8 направлялись в сторону м. Харкова по с. Липці, а саме по вул. Пушкінській вздовж узбіччя проїжджої частини по правому краю. В ході руху вздовж проїжджої частини, вони побачили чоловіка який перетинав дорогу зліва-направо, після чого, опинившись на правому узбіччі вздовж дороги, він в хаотичному порядку став направлятися в попутному їм напрямку. Далі ОСОБА_6 пояснила, що автомобіль який направлявся в попутному їм напрямку здійснив наїзд на вказаного чоловіка, який пересувався перед ними вздовж проїжджої частини при цьому транспортний засіб не гальмував. ОСОБА_8 підтвердила показання ОСОБА_6

Далі шляхом замірів встановлено, зокрема, наступне: пішохід рухався в сторону м. Харкова вздовж правого краю проїжджої частини зі сторони в сторону, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, при цьому спочатку рухався на відстані 2,25 м. від правого краю проїжджої частини, а після чого знову повернувся до правого краю проїжджої частини. Проте, в схему до протоколу слідчого експерименту внесені відомості про те, що потерпілий весь час знаходження в полі зору свідків хаотично хитався на дорожньому полотні у формі «зигзаг», як відображено у схемі. Отже, в ході слідчого експерименту питання про поводження потерпілого до появи автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і після його появи свідкам не ставились, експертним шляхом не досліджувались.

Так, слідчий експеримент із участю свідків ОСОБА_6В.(нині ОСОБА_5В.) і ОСОБА_8 (нині ОСОБА_7М.) проведено неповно в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, оскільки, слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, в наданих прокурором в судовому засіданні висновків авто-технічних експертиз № 920/16 від 27.10.2016 та № 11584 від 17.02.2017 наявні розбіжності.

Так, в висновку авто-технічної експертизи № 920/16 від 27.10.2016 експерт зазначив, що так як слідчий в постанові про призначення експертизи не задав момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «Хюндай Акцент» ОСОБА_1, тому експерт вирішував дане питання виходячи з експертної практики, а саме що небезпека для руху для водія ОСОБА_1 виникає з моменту зміни напрямку руху пішохода ОСОБА_9

Натомість, для висновку експертизи № 1158 від 17.02.2017 слідчим на вимогу експерта вже були надані додаткові вихідні дані щодо моменту виникнення небезпеки для руху водія ОСОБА_1 Експертом у висновку авто-технічної експертизи № 1158 від 17.02.2017 момент виникнення небезпеки для руху автомобіля «Хюндай -Акцент» прийнято з моменту видимості пішохода, який знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння та хитався зі сторони в сторону.

Отже, проведення додаткового слідчого експерименту із участю свідків ОСОБА_5 (раніше ОСОБА_6В) і ОСОБА_7 (раніше ОСОБА_8М) є необхідним для встановлення обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути встановлені судом іншим шляхом.

Також, суд вважає необхідним надати судове доручення органу досудового розслідування провести повторний слідчий експеримент, спрямований на дослідження послідовних показань ОСОБА_1, які раніше експертним шляхом визнані технічно обґрунтованими, що обумовлено вимогами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України згідно якого недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Не проведення за участю підозрюваного ОСОБА_1 на досудовому слідстві та з обвинуваченим ОСОБА_1 в ході судового слідства слідчого експерименту, не перевірка технічної обґрунтованості його версії експертним шляхом є порушенням його права на захист, а також є порушенням принципу змагальності у кримінальному процесі.

З урахуванням вказаного, суд, приймаючи до уваги, що обставини проведення слідчого експерименту мають істотне значення для кримінального провадження, та не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, - приходить до висновку про необхідність доручення проведення слідчих дій, з дотриманням вимог ст. 240 КПК України, направлених на перевірку показань свідків, обвинуваченого, уточнення відомостей, зокрема щодо моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_1

Керуючись ст. 333 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 про надання доручення органу досудового розслідування провести додатковий слідчий експеримент – задовольнити.

В рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доручити органу досудового розслідування провести додатковий слідчий експеримент із свідками ОСОБА_5 (раніше ОСОБА_6В) і ОСОБА_7 (раніше ОСОБА_8М), обвинуваченим ОСОБА_1, за участю експерта з метою встановлення обставин ДТП, яка відбулась 30.11.2013 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1 та пішохода ОСОБА_9

Слідчий експеримент провести з дотриманням вимог статті 240 КПК України.

Встановити строк виконання даного доручення до 10 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 333 КПК України після виконання доручення зобов'язати прокурора надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих дій за дорученням суду, учасникам кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України та надати їх суду у встановлений строк.

Копію ухвали для організації виконання та здійснення контролю за виконанням надіслати прокурору відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_13

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Токарєва