Рішення № 77453674, 18.10.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/362/2018 Справа № 641/7876/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Григор'єва Б.П.,

за участю секретаря судового засідання - Жигаліної (Вакуленко) Л.І., Ємельяненко А.М.,

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та встановлення порядку участі у вихованні онуки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_5, в якому просять усунути перешкоди у спілкуванні і вихованні з онукою ОСОБА_7, визначити спосіб у вихованні онуки та спілкуванні з нею.

В обґрунтування позовних вимог, зазначили, що 28 березня 2008 року донька позивачів ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_5. Від шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 червня 2012 року шлюб між ОСОБА_8, та ОСОБА_5 було розірвано. На наданий час онука ОСОБА_7 проживає разом з батьком. Матір ОСОБА_8 проживає окремо від дитини. На підставі рішення суду ОСОБА_8 встановлено порядок участі у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_7

Наприкінці 2009 року ОСОБА_5 запропонував влаштувати дитину до дитячого садку біля свого місця мешкання, дід та баба не стали цьому заперечувати. Однак після цього відповідач почав активно перешкоджати подальшому спілкуванню з онукою, нічим не мотивуючи.

З вересня 2014 року по травень 2016 рік позивачі раз на тиждень відвідували онуку у позакласній групі для молодших школярів ЗОШ № 94, відповідач був цим вкрай незадоволений і постійно перешкоджав спілкуванню баби та діда з дитиною.

Позивачі неодноразово пропонували ОСОБА_5 матеріальну допомогу в різних формах для онуки, але відповідач відмовлявся від неї. Кожного періоду шкільних канікул позивачі робили спробу домовитись з відповідачем про відпочинок онуки у м. Полтава разом з дідом та бабою.

У зв'язку із зазначеним позивачі змушені звернутись до суду з позовом з проханням усунити перешкоди у спілкуванні та встановити їм графік зустрічей із дитиною, таким чином: у третю неділю кожного місяця з 10:00 до 14:00 години, у період шкільних канікул з можливістю забрати онуку до м. Полтава, а саме навесні на 3-4 дні. Взимку з 2 по 7 січня або з 7 січня по 13 січня, залежно від тривалості канікул та за домовленістю з батьками, влітку у липні місяці.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_7, його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог частково, оскільки дані вимоги є необґрунтованими та безпідставними, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачі зазначають інформацію однобічно та неповно. Просив суд призначити зустрічі позивачам з дитиною згідно висновку органу опіки та піклування у вихідні дні одночасно з їх донькою ОСОБА_8, а саме: четверта неділя кожного місяця з 10:00 до 13:00 години, обов'язково у присутності батька. Також відповідач згоден щоб час зустрічей позивачів з онукою був більшим, але проходив виключно у присутності батька.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу без їх участі, надав висновок щодо доцільності встановлення порядку участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_7

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 18 січня 2018 року призначено процедуру врегулювання спору за участі судді Чайка І.В.

Ухвалою суду від 09 лютого 2018 року припинено процедуру врегулювання спору за участі судді Чайка І.В.

Ухвалою суду від 12 лютого 2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Григор'євим Б.П.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, матеріали справи, показання свідків, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 28 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 укладено шлюб. Від шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8). На підставі рішення суду від 29 травня 2012 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 - розірвано.

Батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 15). Отже позивачі являються дідом та бабою для малолітньої ОСОБА_7

Дитина на теперішній час постійно мешкає разом з відповідачем ОСОБА_5.

На підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі №641/7383/16-ц та рішення апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року усунуто перешкоди ОСОБА_8.(матері дитини) у спілкуванні з донькою ОСОБА_7, та встановлено порядок участі ОСОБА_8 у спілкуванні та вихованні її доньки.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що вона є директором школи в якій навчається ОСОБА_7. Свідок зазначила, що батько відвідує батьківські збори. ОСОБА_7 має охайний вид. Пояснила, що приблизно два роки тому бачила конфлікт між дідом, бабою з однієї сторони та батьком з іншої, щодо з'ясування питання з ким дитина буде відвідувати планетарій. Свідок повідомила, що батько надав їй для огляду рішення суду з приводу участі матері у спілкуванні і вихованні ОСОБА_7. На питання відповідача, чи були випадки відмови ОСОБА_7 спілкуватись та бачитись з дідом та бабою, свідок пояснила, що зі слів класного керівника ОСОБА_7 чула, що у школі дитина відмовилась спілкуватись з бабою, дідом при відвідуванні її останніми.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 зазначила, що позивачів по справі знає приблизно 20 років. Пояснила, що батько дитини не давав ОСОБА_7 на вихідні діду та бабі, як було між ними домовлено, у зв'язку з чим дитина почала боятись спілкування з позивачами.

У 2013 році свідок разом з позивачами та ОСОБА_7 відвідували АР Крим для оздоровлення. Свідок пояснила, що при спілкуванні з ОСОБА_7, остання зазначила, що папа не дозволяє їй спілкуватись з дідом та бабою, дитина налякана.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 зазначила, що є матір'ю ОСОБА_7. З відповідачем по справі свідок має конфліктні відносини з приводу виховання та спілкування з дитиною. Відповідач перешкоджає позивачам у спілкуванні з ОСОБА_7 без його присутності. Забороняв позивачам відвідувати дитину з початку у дитячому садку, а потім у школі. Повідомила, що у грудні 2016 року ОСОБА_2 завітавши у школу до ОСОБА_7 дізналась, що остання хворіє, позивач пішла додому в якому мешкає онука провідати її, але відповідач, щоб завадити зустрічі ОСОБА_7 з бабою, в грубій формі відштовхнув останню на сходи. Після виклику наряду поліції позивачем, ОСОБА_5 погодився дозволити ОСОБА_7 поспілкуватись з бабою п'ять хвилин часу. Також зазначила , що під час її поїздки до АР Крим з дитиною у 2013 році батько заперечував проти цього.

Згідно зі ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що спір щодо участі баби, діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до норм які регулюють спірні відносини які виникають між матір'ю та батьком щодо виховання дитини.

Відповідно до ст. 10 СК України якщо певні сімейні відносини не врегульовані Сімейним Кодексом України, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з ч.2,3 ст. 157 Сімейного Кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року (статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Відповідно до положень ч.ч. 4 -6 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків тощо, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради № 586 від 14.09.2018 року, управління вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши час: перша неділя місяця з 10:00 до 13:00 години за згодою дитини.

Суд вважає, що вищевказаний висновок органу опіки та піклування підтверджує наявність спору між позивачами та відповідачем щодо визначення часу участі у вихованні та спілкуванні позивача з дитиною, і в цілому погоджується із цим, але висновок не повною мірою вирішує спірну ситуацію, яка склалась з приводу визначення часу бабі та діду для спілкування та виховання онуки.

Враховуючи те, що дитині вже 10 років, вона проживає тільки разом з батьком, матір дитини ОСОБА_8 приділяє увагу донці лише 9 годин на місяць, а для виховання дівчини у любові і злагоді, формування її моральних цінностей, майбутнього сприйняття та поваги соціального надбання інституту сім'ї важливу роль несуть не тільки батьки а й баба і дід,

суд, приходить до висновку, що рішення органу опіки щодо надання позивачам часу у вигляді 3 годин на місяць для участі у спілкуванні та вихованні дитини є незначним, та не зможе повною мірою забезпечити бабі та діду можливість приділити увагу онуці, здійснювати повноцінне виховання дитини та піклування про неї, а отже суд вважає, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим та об'єктивним, не відповідає забезпеченню максимально можливих інтересів дитини.

Відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага («Olsson v. Sweden (№2) від 27.11.1992 року, п.90, «Хант проти України», п.54), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з дитиною, що має наслідком недостатню участь позивачів у вихованні дитини та спілкуванні з нею, враховуючи відносини, які на даний час склалися між сторонами, суд вважає, що встановлення способу спілкування позивачів із дитиною повинен відбуватись у присутності батька.

Надавши оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності, із врахуванням показань свідків, враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, які переважають за інтереси батьків,діда, баби наявний спір, що виник між сторонами, враховуючи вік, стать, стан здоров'я, психоемоційний стан дитини, принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають гарантоване законом право на спілкування зі своєю онукою та право на її виховання.

Тому необхідно встановити такий порядок участі діда та баби у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1: перша, третя неділя місяця з 10:00 години до 14:00 години у присутності батька.

Рішення суду про встановлення режиму спілкування з дитиною тільки в зазначений судом час, обумовлено тим, що ОСОБА_7 має тісний психологічний контакт з батьком, любить та поважає його, натомість на цей час дитина має травмуючий досвід взаємовідносин які виникли між батьком з однієї сторони та дідом з бабою з іншої, що може негативно впливати на неї під час довгострокового розлучення з батьком. Також суд відмовляє у задоволенні вимог позивачів брати онуку до м. Полтави тому, що відповідно до висновку органу опіки та піклування умови проживання у будинку позивачів розташованого у Полтаві не досліджувались.

У разі зміни обставин, з врахуванням яких суд визначив способи участі позивачів у вихованні та спілкуванні з онукою, сторони, враховуючи передусім інтереси дитини, можуть змінити вказані способи, а у разі недосягнення згоди звернутися за вирішенням спору до суду.

Крім того, суд зобов'язує відповідача усунити перешкоди позивачам у спілкуванні і вихованні онуки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11-13,76-79, 262-265, ЦПК України, ст.ст. 7,10,19,141,153,157,159,257, 263 Сімейного Кодексу України, ст. 11,15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3,18 Конвенції про права дитини, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні та встановлення порядку участі у вихованні онуки - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні і вихованні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити час та дні для зустрічей ОСОБА_1, ОСОБА_2 з онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

до її повноліття, у присутності батька, визначивши час: перша, третя неділя місяця з 10:00 години до 14:00 години.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 640 грн., 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих те перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: невідомий, адреса мешкання: АДРЕСА_1

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: невідомий, адреса мешкання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_3

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса: м. Харків, вул. Сумська, 78

Повний текст рішення виготовлений 29 жовтня 2018 року.

Суддя: Б. П. Григор'єв