Ухвала суду № 77452209, 25.10.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.10.2018 Справа № 554/6224/18

Справа № 554/6224/18

Провадження № 1-кс/554/8436/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Дроздові Д.А.

прокурора - Пасько О.І.

слідчого- Фоменко О.В,

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Жданов В.Ю., в рамках кримінального провадження № 12018170040002509, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого

10.07.2014 року засуджений Ленінським РС м. Харкова за ч2. ст.186, ч.1 ст.186, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 75, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Жданов В.Ю., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.

В обгрунтування клопотання слідчий вказав, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи відкрито, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, шляхом ривку 03.08.2018 року, близько 16 години 30 хвилин, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 58, зірвав з шиї громадянки ОСОБА_3 золотий ланцюжок та побіг у невідомому напрямку.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, рніше судимий 10.07.2014року засуджений Ленінським РС м. Харкова за ч2. Ст.186, ч.1 ст.186, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 75, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.,-

31.08.2018 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170040002509 від 04.08.2018, СВ Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом прийняття заяви у ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2018 року.

-показами потерпілої ОСОБА_3 від 06.08.2018 року;

-протоколом огляду місця події від 03.08.2018 року;

-показами свідка ОСОБА_4 від 06.08.2018 року;

-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого від 09.08.2018 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3. впізнала особу чоловіка, який зірвав з неї золотий ланцюжок - ним виявивсяОСОБА_1;

-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_4 від 22.08.2018 року;

-висновок судово-товарознавчої експертизи №1497

Таким чином, у кримінальному провадженні в достатній мірі зібрано доказів, якими підтверджується вина підозрюваного ОСОБА_1 у скоєнні ним інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам :

1)Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 ухиляється від органів досудового розслідування та суду 05.08.2018 року він оголошений в розшук. Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене позбавлення волі на строк до 4 років, може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1, не має постійного місця проживання, тому може здійснити спробу переховуватись від органів досудового розслідування з метою ухилення відповідальності, оскільки буде позбавлений контролю з боку правоохоронних органів;

2)Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Потерпілий у кримінальному провадженні надав покази, що підтверджують скоєння злочину саме підозрюваним ОСОБА_1 Тому, знаходячись на волі підозрюваний може впливати на потерпілого, свідків з метою зміни ними в подальшому своїх показів, шляхом психологічного тиску, шантажу, вмовлянь, погроз тощо.

3)Знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

4)Вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості. Ця обставина вказує на те, що ОСОБА_1 є суспільно небезпечною особою, не має стабільного заробітку, не працює, та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини середньої тяжкості, але на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин, а тому може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі корисливі.

5)Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підозрюваний не має стабільного заробітку, не працює, може змінити місце свого проживання так як не має постійного місця проживання. Тому є підстави вважати, що останній може виїхати за межі Полтавської області, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Внаслідок чого існує ризик, що він буде ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду. Також встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний тривалий час ухилявся від органів досудового розслідування, був оголошений в розшук. При визначені розміру застави покладається на розсуд суду.

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Звернув увагу суду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При визначені розміру застави покладається на розсуд суду.

Підозрюваний вину визнає , не заперечує проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу. Повідомив суду що, має на утриманні малолітню дитину відком 9 місяців, працює не офіційно, має середню освіту. Фактичним місце проживання визначив АДРЕСА_2. Прохав визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний надав заяяву, в якій вказав, що від послуг адвоката пнри розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу відмовляється.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_1підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 4 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на свідків, а також те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, може продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам. З місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Судом встановлено, що ухвалою Октябрського районного суду м.Полатва від 05.09.2018 року надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Жданов В.Ю. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого АДРЕСА_2, раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який обчислювати з 12 год. 00 хв. 25.10.2018 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 24.12.2018 року, до 12 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 10 (десяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 17 620 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська