Рішення № 77452060, 22.10.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №539/1347/18

Пров. 2/539/730/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю : представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свій позов тим, що 22.06.2016 року помер його брат ОСОБА_5.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в м. Лубни Полтавської області по вул. Залізничній, 192 на неприватизованій земельній ділянці.

На момент смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за вищевказаною адресою. Разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

З наявними документами він звернувся до Другої лубенської державної нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_5 йому було відмовлено, та надано роз’яснення стосовно необхідності визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки спадкова справа на майно померлого 22.06.2016 року ОСОБА_5, за даними спадкового реєстру не заводилась.

Жодних спорів стосовно права власності на спадкове майно немає.

У спадкодавця ніколи не було своєї сім’ї (дружини та дітей). Його батьки померли.

Він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин. Про те, що його брат мав спадкове майно він знав, але, оскільки він працює в іншій державі (Російській Федерації) на постійній основі та у період з 22.06.2016 року по 22.12.2016 року перебував на території Російської Федерації, подати вчасно заяву про прийняття спадщини він не міг.

Прохає суд постановити рішення, яким визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, померлого 22 червня 2016 року терміном на три місяці.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позовні вимоги обгрунтовувала обставинами, викладеними у позовній заяві. Пояснила, що на даний час позивачем вживаються заходи із пошуку майна спадкодавця.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки будинок, який хоче успадкувати ОСОБА_3 взятий на облік як безхазяйне майно.

Представник третьої особи Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, від третьої особи до суду надійшов лист, у якому третя особа прохає справу розглядати без участі їх представника, по суті позову покладається на розсуд суду.

З’ясувавши обставини справи, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 22.06.2016 року помер брат позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ №324228, виданого Виконавчим комітетом Вищебулатецької сільської ради (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.

На момент смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання №1693/14.1-03 від 20.09.2018 року, виданою Сектором з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ЦНАП ВК Лубенської міської ради (а.с.75). Разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

При зверненні позивача ОСОБА_3 до Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, та надано роз’яснення стосовно необхідності визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки спадкова справа на майно померлого 22.06.2016 року ОСОБА_5, за даними спадкового реєстру не заводилась.

Позивач стверджує, що він пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки він працює в Російській Федерації, маючи постійне місце роботи, що підтверджується довідкою ТОВ «Техоренда» від 28.02.2018 року (а.с.21) і в період з 22.06.2016 року по 22.12.2016 року перебував на території Росії, а тому подати вчасно заяву про прийняття спадщини він не міг.

Причини, з яких позивач пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини він вважає поважними.

Суд вважає вказані посилання позивача обґрунтованими з наступних підстав.

Спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Зокрема, не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що є всі підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи надано суду докази, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви для прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а саме, перебуванням позивача за межами України на постійному місці роботи безвиїзно з місця роботи на протязі шестимісячного строку, коли спадщина згідно Закону мала бути прийнята.

Відповідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України.

Позивачем доведено, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 та шість місяців потому він перебував за межами України, маючи постійне місце роботи в Російській Федерації, а тому не мав можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Суд визнає поважною причиною пропуску позивачем строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не сам факт перебування його за кордоном на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, а той факт, що він працював за кордоном безвиїзно, маючи там постійне місце роботи.

Суд враховує, що основні заперечення відповідача щодо задоволення позову зводяться до того, що позивач претендує на майно (будинок з господарськими будівлями), яке перебуває на обліку як безхазяйне, але відповідачем не спростовано той факт, що причини пропуску позивачем строку звернення із заявою про прийняття спадщини були поважними.

Таким чином, суд вважає позивачем доведено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, його вимоги ґрунтуються на доказах у справі та зазначених нормах матеріального права, а тому позов слід задовольнити, визначивши ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини терміном на три місяці.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради (місце знаходження м. Лубни, вул. Я.Мудрого, 33 ЄДРПОУ 04057430), третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора (місце знаходження м. Лубни пл. Вокзальна, 7) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер 22.06.2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_7