Рішення № 77449108, 11.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4967/18

Провадження № 2/500/2835/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами, якими просять визнати за ними в порядку спадкування право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, по 1/2 частці за кожним, свої вимоги мотивують тим, що вищевказане майно належить їх батьку ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадкоємцями за законом першої черги являються діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дружина спадкодавця ОСОБА_4 Спадкоємці прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить 1/3 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 Заповіту спадкодавець не залишила. Спадкоємцями за законом першої черги являються діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Спадкоємці прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачам було відмовлено, у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Позивачі в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивачів, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 03.08.1961 року. Згідно технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, вказаний будинок побудовано у період часу з 1965-1990 р.р. Відповідно до п. 3.2 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Мінюсті України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належить до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року. Згідно листа № 12/5-126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України не підлягає здачі в експлуатацію об'єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.06.2000 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53063052 від 23.08.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфимової Т.І., згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_3 являються:

- дружина ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4, виданим 15.08.1960 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 22.12.1967 року, виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

- дочка ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 02.08.1961 року, виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7, виданим 06.06.1981 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, згідно якого ОСОБА_1 після укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) - спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

В судовому засідання було встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 фактично вступили у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини мешкали разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою №5119-17/7568 від 25.09.2018 року, наданою Ізмаїльським районним відділом Головного управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, тобто вважаються такими, які прийняли спадщину.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, виданого 29.06.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/3 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53271281 від 12.09.2018 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 22.12.1967 року, виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

- дочка ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 02.08.1961 року, виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7, виданим 06.06.1981 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС, згідно якого ОСОБА_1 після укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини мешкали разом із спадкодавцем ОСОБА_4, що підтверджено довідкою №5119-17/7568 від 25.09.2018 року, наданою Ізмаїльським районним відділом Головного управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, тобто вважаються такими, які прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І. №207/02-14 від 31.03.2018 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на відповідне спадкове майно оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, 525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1),в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1),в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2018 року.

Суддя: О.Я.Присакар