Рішення № 77448933, 17.10.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10110/14-ц

н\п 2/490/2704/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

І. Вступна частина

17 жовтня 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Подзігун Г.В., за участю секретаря Нірши Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ІІ. Описова частина

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року ( далі - Кредитний договір) в розмірі 107 167 грн. 66 коп. з яких: тіло кредиту - 84 176 грн. 27 коп., відсотки - 6 525 грн. 22 коп., сума пені - 15 129 грн. 24 коп., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу - 1 281 грн. 89 коп., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках - 53 грн. 04 коп.; та судовий збір у розмірі 1 071 грн. 67 коп.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

24.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 24/001/11-AKLN. 20.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанку» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі - продажу прав вимоги за вказаним кредитним договором. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки: №24002/1/11-AKLN від 24.05.2011 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, у позичальника виникла заборгованість, а у ОСОБА_2, в свою чергу виникли зобов'язання щодо погашення такої заборгованості. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за вказаним кредитним договором.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують, позовні вимоги не визнають в повному обсязі. Заперечували розмір заборгованості та вважали, що він обрахований не вірно, оскільки не відповідає квитанціям, про сплату ними заборгованості за Кредитним договором та відсотків за ним. Крім того, банком не було надано всіх необхідних документів для визначення дійсного розміру заборгованості відповідачів перед Банком.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 09.07.2015 року по справі було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника перед банком за Кредитним договором документам щодо видачі та погашення кредиту за вказаним кредитним договором? 2. Чи відповідає метод нарахування банком ПАТ "Дельта Банк" процентів за Кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"? 3. Яка загальна сума заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ "Дельта Банк, який є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", по Кредитному договору.

29.10.2015 року на адресу суду з Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №699-701 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи по справі через несплату рахунку за проведення експертизи та незадоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 30.10.2015 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 30.11.2015 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та з метою забезпечення повного та всебічного з'ясування обставин справи витребувано у ПАТ «Дельта Банк» наступні документи: акт приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013 року відносно ОСОБА_1 в розрізі суми заборгованості (строкової та простроченої) за тілом кредиту та відсотками (поточними та простроченими); виписки з усіх рахунків, відкритих ОСОБА_1 в межах Кредитного договору за період з 24.05.2011 року по теперішній час, за якими обліковується нарахування та погашення основного боргу (простроченого та строкового), відсотків (поточних та прострочених), штрафів, пені тощо із зазначенням призначень платежів; внутрішньобанківські облікові документи, що підтверджують видачу кредитних коштів ОСОБА_1 банком ПАТ "Сведбанк" за Кредитним договором; положення про кредитування банку ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", чинне в період видачі кредиту за Кредитним договором; квитанції з погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_1 за весь період дії Кредитного договору.

Вказана ухвала позивачем виконана не була, в зв'язку з чим суд повторно витребував зазначені докази ухвалами від 18.12.2015 року, 20.01.2016 року та 10.02.2016 року. Проте, зазначені ухвали суду позивачем були виконані тільки в частині надання акту приймання-передачі купівлі-продажу прав вимоги, в іншій частині виконані не були.

Ухвалою суду від 22.02.2016 року по справі було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1.Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника перед банком за Кредитним договором документам щодо видачі та погашення кредиту за вказаним кредитним договором? 2. Чи відповідає метод нарахування банком ПАТ "Дельта Банк" процентів за Кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку ПАТ "Дельта Банк"? 3. Визначити загальну суму заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ "Дельта Банк, який є правонаступником ПАТ "Сведбанк", по Кредитному договору.

25.04.2017 року на адресу суду з Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №7198 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи по справі через недостатню кількість документів для вирішення поставлених експерту питань.

Ухвалою суду від 25.12.2017 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 29.06.2017 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та з метою забезпечення повного та всебічного з'ясування обставин справи витребувано у ПАТ «Дельта Банк» наступні документи: читабельні копії або оригінали первинних документів (платіжні документи, меморіальні ордери), які підтверджують погашення/зарахування основного боргу; облікову політику ПАТ «Кредитпромбанк», яка діяла в період укладення Кредитного договору; Положення про порядок кредитування фізичних осіб, яке діяло в період укладення Кредитного договору; технологічну картку про порядок кредитування фізичних осіб на авто в кредит, яка застосовувалась Банком при укладенні Кредитного договору.

Вказана ухвала позивачем виконана не була, в зв'язку з чим суд повторно витребував зазначені докази ухвалою від 24.07.2017 року. На виконання вищевказаних ухвал представник позивача надав до суду: копію заяви на видачу готівки №214_48, розрахунок заборгованості станом на 11.06.2014 року та виписку з рахунку за період з 28.05.2013 року по 04.08.2017 року.

Ухвалою суду від 14.08.2017 року по справі було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено ті ж питання, що і в ухвалі суду від 22.02.2016 року.

24.01.2018 року на адресу суду надійшов висновок №9058 експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 25.01.2018 року відновлено провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

У судове засідання відповідача не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову заперечували.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24.05.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 24/001/11-AKLN, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 165000 грн. з розрахунку 17 % річних за користування кредитом на строк з 24.05.2011 року до 23.05.2016 року.

24.05.2011 року Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором.

ПАТ «Кредитпромбанк» свої зобов'язання з видачі ОСОБА_1 кредитних коштів виконав у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.1. кредитного договору при наданні кредитів до п.п. 1.2.1., 1.2.2. цього договору, щомісяця до останнього числа кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами на рахунок, вказаний у п. 1.3. цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту зі свого поточного/карткового рахунку у розмірі 2 750 грн.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати нараховані проценти за користування кредитом до 10 числа кожного календарного місяця, а також 23.05.2016 р. або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу Банку чи безготівкового перерахування з Поточного рахунку.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору забезпечення виконання зобов'язань за цим договором є: застава автомобіля марки NISSAN модель X TRAIL 2.0, рік випуску 2011, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно з договором застави від 24.05.2011 року та порука ОСОБА_2 згідно з договором поруки №24002/1/11-AKLN від 24.05.2011 року.

20.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанку» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відтак, кредитором у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року, на теперішній час є ПАТ «Дельта Банк».

У порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість.

16.06.2014 року ПАТ «Дельта Банк» надіслав ОСОБА_1 досудову вимогу за №31.4-08/6195/14 про сплату простроченої (поточної) заборгованості, станом на 20.05.2014 в розмірі 41 537 грн. 05 коп. (а.с. 24).

16.06.2014 року ПАТ «Дельта Банк» надіслав ОСОБА_2 досудову вимогу за №31.4-08/6202/14 про сплату простроченої (поточної) заборгованості, станом на 20.05.2014 в розмірі 41 537 грн. 05 коп. (а.с. 25).

Згідно з розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 27.05.2013 року складає: 121 257 грн. 33 коп. - сума заборгованості (основний борг) та 4 512 грн. 66 коп. - сума нарахованих відсотків на прострочену суму заборгованості.

З даним розміром заборгованості відповідачі не погодилися. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.08.2017 року по справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку №9058 судово-економічної експертизи від 03.01.2018 року, визначити загальну суму заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 не надається можливості.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України: підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України: договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 ЦК України: договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 512 ЦК України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 516 ЦК України: заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 530 ЦК України: якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частина 1 статті 264 ЦПК України: під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Частина 1 статті 76 ЦПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частини 1 та 2 статті 77 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 2 статті 78 ЦПК України: обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України: достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 81 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОЦІНКА СУДУ

Для правильного вирішення справи по суті необхідно, зокрема, встановити наявність чи відсутність заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року, а також дійсний розмір заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню на користь позивача.

Позивачем в обґрунтування заявленого розміру позовних вимог було надано лише «Розрахунок заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року за період з 21.05.2013 року по 01.07.2015 року» (т. 1, а.с. 116) та «Розрахунок заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року за період з 27.05.2013 року по 21.01.2016 року» (т. 1, а.с. 179). Відповідно до вказаних розрахунків заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2013 року складає: 121 257 грн. 33 коп. - сума заборгованості (основний борг) та 4 512 грн. 66 коп. - сума нарахованих відсотків на прострочену суму заборгованості.

Проте, надані позивачем розрахунки заборгованості не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України та не надає суду можливості належним чином встановити факт наявності заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року та її дійсний розмір.

Також суд звертає увагу, що ухвалою від 30.11.2015 року у ПАТ «Дельта Банк» було витребувано наступні документи: акт приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013 року відносно ОСОБА_1 в розрізі суми заборгованості (строкової та простроченої) за тілом кредиту та відсотками (поточними та простроченими); виписки з усіх рахунків, відкритих ОСОБА_1 в межах Кредитного договору за період з 24.05.2011 року по теперішній час, за якими обліковується нарахування та погашення основного боргу (простроченого та строкового), відсотків (поточних та прострочених), штрафів, пені тощо із зазначенням призначень платежів; внутрішньобанківські облікові документи, що підтверджують видачу кредитних коштів ОСОБА_1 банком ПАТ "Сведбанк" за Кредитним договором; положення про кредитування банку ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", чинне в період видачі кредиту за Кредитним договором; квитанції з погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_1 за весь період дії Кредитного договору.

Вказана ухвала позивачем виконана не була, в зв'язку з чим суд повторно витребував зазначені докази ухвалами від 18.12.2015 року, 20.01.2016 року та 10.02.2016 року. Проте, зазначені ухвали суду позивачем були виконані тільки в частині надання акту приймання-передачі купівлі-продажу прав вимоги, в іншій частині виконані не були.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Тобто, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої ним до суду позовної заяви, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи.

Отже, той факт, що позивачем в порушення наведених вище норм ЦПК України не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування розміру заявлених позовних вимог, навіть після неодноразового отримання ним ухвал суду про витребування відповідних доказів, свідчить про його процесуальну недбалість.

Крім того, у висновку експерта №9058 від 03.01.2018 року зазначено, що оскільки в представлених на дослідження «Розрахунку заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року за період з 21.05.2013 року по 01.07.2015 року» та «Розрахунку заборгованості за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року за період з 27.05.2013 року по 21.01.2016 року», відсутні дані щодо видачі кредиту згідно вказаного кредитного договору, обґрунтувати відповідність наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості позичальника перед банком документам щодо видачі кредиту не можливо. Що стосується суми заборгованості, відповідно до вищевказаного висновку експерта визначити загальну суму заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 не надається можливості.

Судово-економічну експертизу суд вважає такою, що проведена спеціалістом відповідної кваліфікації відповідно до норм чинного законодавства, та приймається як належні та допустимі докази по справі.

Відтак в матеріалах справи відсутні належні докази заявленого позивачем розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №24/001/11-AKLN від 24.05.2011 року.

Аналізуючи зазначені норми права, з'ясовуючи вказані обставини та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів кожний окремо й у їх сукупності, суд вважає їх такими, що не відповідають вимогам зазначених вище норм ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності, й вважає, що позивачем не доведено належним чином обґрунтованості заявленого розміру позовних вимог. З такого, в задоволенні заявленого ПАТ «Дельта Банк» позову про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ІV. Резолютивна частина

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2018 року.

СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН