Вирок № 77447093, 17.09.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/457/2018

Справа № 423/2689/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Гордієнка П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130530000564 від 10.07.2018 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Попасна Луганської області, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 02.10.2009 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75-76, 104 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 22.04.2010 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст.15 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 02.10.2009 у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. 22.10.2014 року звільнений з Комісарської ВК №22 Луганської області по відбуттю строку покарання;

- 11.05.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- 07.09.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 11.05.2016, остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, 02.03.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання,

обвинувченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 року приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів, прийшов до огородженого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 яке належить ОСОБА_2. Потім ОСОБА_1 упевнившись, що власник домоволодіння відсутній, а також відсутні сторонні особи, які могли б перешкодити здійсненню його злочинного умислу, через незачинену калитку зайшов у подвір'я домоволодіння. Після чого, знаходячись у подвір'ї домоволодіння, ОСОБА_1 підійшов до вхідної двері у будинок.

Далі ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, через незачинені двері проник до будинку, де побачив, що в зальній кімнаті знаходиться ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підійшовши до них ОСОБА_1 упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спали у стані сильного алкогольного сп'яніння, з підвіконника, розташованому в спальній кімнаті будинку, таємно викрав мультимедійну акустичну систему марки «Sven» модель «MS-305», оцінену згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-955е від 20.07.2018року, вартістю 1197,60 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріального збитку потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1197.60 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 09 липня 2018 року приблизно о 19 годині він прийшов в гості до ОСОБА_3, який проживає за адресою АДРЕСА_3. Випили з ним горілки. Потім приблизно о 21 годині він пішов ще за горілкою. Коли повернувся, то у дворі будинку нікого вже не було. Він покликав ОСОБА_3, але той не відгукнувся. Тоді він зайшов до будинку, де побачив, що ОСОБА_3 спить, а ОСОБА_2 відсутній. Він вирішив зайти до кімнати, де таємно викрав акустичну систему «Sven». Поклав її до сумки та відніс до будинку АДРЕСА_4, де заховав. Наступного дня працівники поліції знайшли його та вилучили викрадене майно. У вчиненому кримінальному правопорушенні він щиро кається, засуджує свою поведінку, готовий понести покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без його участі. В заяві вказав, що покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, має середню спеціальну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ч.1 ст. 309 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в умовах його ізоляції від суспільства, оскільки тільки таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69,75 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний судом ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 01.08.2018 року по день ухвалення вироку.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 17.09.2018 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний судом ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 01.08.2018 року по день ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової-товарознавчої експертизи № 19/113/9-955е від 20.07.2018 року, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/9-859д від 20.07.2018 року складає 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.. в дохід держави (отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-мультимедійну акустичну систему марки «Sven» модель «MS-305», передану на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 - залишити у власності останнього.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова