Вирок № 77446516, 19.09.2018, Біловодський районний суд Луганської області

19.09.18

Справа №408/2554/18

Провадження №1-кп/408/365/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року Біловодський районний суду Луганської області у складі:

головуючого судді Кускової Т.В.

при секретарі Сіпаковій Л.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Юхимовича П.В.

захисника Шилова В.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Біловодськ кримінальне провадження №42017051110000172, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2017 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Великобоярка, Ананьївського району, Одеської області, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.1 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 працюючи на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 відділення відділу прикордонної служби «Станично-Луганське 2» Лисичанського прикордонного загону Донецько-Луганського Регіонального управління Державної прикордонної служби України, несучи службу у прикордонному наряді «Перевірка документів» зміни прикордонних нарядів на КПВВ «Станиця Луганська», маючи регламентований доступ до автоматизованої системи ПТК АПК «Гарт-1 П» інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1», діючи умисно, в інтересах третьої особи, в порушення вимог ст.ст. 3, 24, 33 Закону України «Про Державну прикордонну службу», ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у період з 09.06.2018 року по 14.06.2018 року, під своїм логіном користувача «606-15:krt10:tty1» та паролем входив до ПТК АПК «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» та змінив наявну у вказаній автоматизованій системі інформацію, шляхом внесення та збереження недостовірної інформації про перетин лінії зіткнення з тимчасово непідконтрольною територією України громадянами України: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою подальшого одержання від ОСОБА_12 неправомірної вигоди.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 працюючи на вищевказаній посаді 15.06.2018р., близько 19 год. 20 хв., перебуваючи на ринку за адресою: Луганська обл., смт. Станиця Луганська, квартал Молодіжний, неподалік від будинку №20 у якому знаходиться відділення №1 ТОВ «Нова Пошта», одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6 000 (шість тисяч) грн. за внесення до інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1П» відомостей про перетин лінії зіткнення з тимчасово непідконтрольною територією України громадянами України: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_13, паспортні дані яких йому надала ОСОБА_12

27.06.2018р. відносно ОСОБА_2 складено обвинувальний акт, скеровано до суду з угодою про визнання винуватості.

При цьому 27.06.2018 року між прокурором процесуального керівництва кримінальних проваджень військової прокуратури об'єднаних сил Федорівим О.М. та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника підозрюваного адвоката Шилова В.В. укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до ст. ст.468,469,472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони кримінального провадження повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.362, ч.1 ст.368КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний в повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.1 ст.368КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри.

Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 1ст. 362 КК України у вигляді 10 200 грн. штрафу; за ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді 17 000 грн. штрафу. На підставі ст.. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом частково складання покарань, сторонами остаточно узгоджено покарання у вигляді 25 500 грн. та додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, перебування яких пов'язане з виконанням функцій представника влади, строком на 1 рік.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначили, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, міра покарання.

Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_2 наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника обвинуваченого, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як визначено пунктом 1 ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Абзацом 2 п. 2 ч. 4ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив суду, що він беззаперечно визнає вину у вчиненні ним злочинів передбачених ч.1 ст.362, ч.1 ст.368 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.362, ч.1 ст. 368 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї та одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища.

При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст.50,65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 визнається винуватим у вчиненні злочинів середньої тяжкості, особи винного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів та у скоєному щиро кається, суд вважає можливим виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, а тому, з урахуванням узгодження сторонами угоди покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в межах санкцій інкримінованих статей, з врахуванням вимог ст.. 70 КК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.314,373,374,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27.06.2018р., укладену між прокурором процесуального керівництва кримінальних проваджень військової прокуратури об'єднаних сил Федорівим Олегом Михайловичем та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Шилова Володимира Васильовича про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 362, ч.1 ст. 368 КК України та призначити покарання:

- За ч.1 ст. 362 КК України у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн.;

- За ч.1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади, перебування на яких пов'язане з виконанням функцій представника влади, строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 (тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. з позбавленням права обіймати посади, перебування на яких пов'язане з виконанням функцій представника влади, строком на 1 рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя Кускова Т.В.