Рішення № 77445860, 17.10.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1743/18

провадження №: 2/398/1691/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" жовтня 2018 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Борозни Л.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/1743/18ц за позовом ОСОБА_2 до Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права забудовника в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права забудовника в порядку спадкування.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права у тому числі на право забудовника на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, оскільки даний будинок не зареєстрований належним чином. Позивач просить визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право забудовника житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1 Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задоволити.

Представник відповідача надіслав письмову заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тому судом ухвалено заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та нормативними актами.

Позивач ОСОБА_2 22.05.1970 року уклала шлюб з ОСОБА_3, відповідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1

Згідно рішення Бандурівської сільської ради №46 від 26.03.1977 року ОСОБА_3 відведена земельна ділянка для індивідуального будівництва, площею 0,25 га.

На підставі дозволу на виконання будівельних робіт та свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_3 побудував новий будинок житловою площею 30,25 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1, Олександрійського району Кіровоградської області, містить інформацію, що станом на 21.03.2018 року, він складається з приміщень, які розташовані на одному поверсі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 будував будинок згідно законодавства діючого станом на 1977 рік.

Відповідно архівної довідки №48 від 12.03.2018 року, будинок АДРЕСА_1, Олександрійського району Кіровоградської області за архівними даними КП «ОМБТІ» не зареєстровано за ОСОБА_3.

Таким чином, побудований будинок АДРЕСА_1, Олександрійського району Кіровоградської області не введений в експлуатацію та не зареєстрований в установленому законом порядку.

Стаття 331 ЦК України вказує, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишилося майно, хоча спірний будинок не введений в експлуатацію та не зареєстрований в установленому законом порядку.

Позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та згідно матеріалів спадкової справи №171/2018 до майна померлого ОСОБА_3 єдиною спадкоємицею є ОСОБА_2.

Державний нотаріус Олександрійської районної державної нотаріальної контори 23.04.2018 року відмовила позивачу у здійсненні нотаріальної дії, мотивуючи тим, що житловий будинок АДРЕСА_1, Олександрійського району Кіровоградської області в експлуатацію не введено, право власності на житловий будинок належним чином не зареєстровано та відсутні правовстановлюючі документи.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1261 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв'язку із положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Вказані норми встановлюють особливий порядок виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, яким передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації та державній реєстрації. При цьому, за змістом даних норм, державна реєстрація права власності та державна реєстрація майна (прав власності на майно), яка здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», не є тотожними поняттями. Реєстрація речових прав, на відміну від державної реєстрації прав власності, не має правовстановлюючого значення.

Згідно із ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Аналізуючи вищевикладене, наявний висновок, що права на об'єкти нерухомого майна виникають з передбачених законом підстав та підлягають державній реєстрації, новостворене нерухоме майно підлягає прийняттю в експлуатацію.

Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року роз'яснив, що за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.

П. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 встановлено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Оскільки спадкодавець за життя побудований будинок не здав в експлуатацію та не забезпечив його державну реєстрацію, вирішити питання позивачу (спадкоємцю) у встановленому законом позасудовому порядку, неможливо, тому суд дійшов висновку, що позивач захищає порушене право у такий спосіб та позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право забудовника житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1 Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА