Рішення № 77444686, 29.10.2018, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1496/18 Провадження № 2/358/795/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кіхтенко С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Симоненко О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, Дмитренківської сільської рада Богуславського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) , суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в землях, що перебували в колективній власності колишнього КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області в середньому розмірі частки (паю) по даному господарству 1,8 умовних кадастрових гектара за рахунок вільних земель на території Дмитренківської сільської ради, Богуславського району Київської області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її брат ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке було видане 23.01.2008 року виконавчим комітетом Дмитренківської сільської ради Богуславського району Київської області, та який до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав на території Дмитренківської сільської ради Богуславського району Київської області.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) в КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області. Її брат станом на 1986 рік був членом колгоспу ім. Гагаріна, в с. Дмитренки, в якому пропрацював з 1986 року по 1998 рік, і мав членство в КСП.

04.12.1995 року КСП ім. Гагаріна було видано державний акт на право колективної власності на землю. На час видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП її брата помилково не включили до списків членів КСП, які мали право на земельну частку (пай) та не видали відповідний сертифікат.

Посилаючись на Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року, позивач просить задовольнити її вимоги та визнати за нею право на земельну частку (пай) в бувшому КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач Богуславська районна державна адміністрація Київської області свого представника в судове засідання не направила, але надіслала заяву, в якій просить розглядати справу без представника адміністрації, а також зазначила, що позов визнає в повному обсязі.

Дмитренківська сільська рада Богуславського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, але надіслала заяву, в якій просить розглядати справу без представника, а також зазначила, що позов визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється сестрою ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 21.08.1950 року серії НОМЕР_1.

З 1986 року ОСОБА_3 був прийнятий в члени колгоспу ім. Гагаріна в с. Дмитренки, Богуславського району Київської області.

Згідно інформації відділу у Богуславському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Гагаріна був виданий 04.12.1995 року.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року визначено коло осіб, які мають право на земельний пай, а саме «право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно роз'яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Оскільки ОСОБА_3 на час одержання КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області Державного акту на право колективної власності на землю станом на 04.12.1995 року був членом даного КСП, то він мав право на земельний пай, і на його ім'я помилково не видали сертифікат на право на земельну частку (пай) при розпаюванні землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинною на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3, для придбання спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнавалася належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадщину прийняла його сестра ОСОБА_1, в тому числі і право на земельну частку (пай), яке належало спадкодавцю.

Загальновідомим є факт, що колишні члени КСП вже отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) та в послідуючому державні акти на земельну частку (пай).

Із інформації начальника відділу у Богуславському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області вбачається, що розмір земельної частки (паю) на одну особу КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, складає 1,8 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Оскільки, право позивача на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Вільховець» було порушено, суд виходячи з принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землю громадян, що визначено п. б) ч. 1 ст. 5 ЗК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області, що буде підставою для виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки, як власнику земельної частки (паю).

Визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352,40 грн..

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч. 1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 5, 152 ч. 3 п. а) ЗК України, ст.ст. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, ст.ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»,суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП ім. Гагаріна, с. Дмитренки, Богуславського району Київської області в умовних кадастрових гектарах 1,8 га за рахунок вільних земель на території Дмитренківської сільської ради Богуславського району Київської області.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу ОСОБА_1, з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 13.07.2018 року, згідно квитанції № 96 на р/р 31210206010080, МФО 899998, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 352,40 грн..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко