Рішення № 77442964, 26.10.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3704/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5967 га, кадастровий номер 1824286500:10:000:0215, та площею 0,6511 га, кадастровий номер 1824286500:09:000:0234, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, і належали його матері – ОСОБА_2, яка померла 03.09.1997, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №053482 і серії ЖТ №053483, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1732 і №1733, а також на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Паризької комуни с. Раківщина в розмірі 1500 грн.46 коп., або 0,03 відсотки вартості майна пайового фонду підприємства, який також належав ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №202757, виданого головою Раківщинської сільської ради 26.02.2007, мотивуючи тим, що він прийняв спадщину після смерті матері, так як в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і вже отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на зазначені земельні ділянки та майновий пай, йому було відмовлено, так як державні акти на право власності на земельні ділянки та свідоцтво про право власності на майновий пай були видані після смерті матері.

В судове засідання позивач не з’явився, але в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надали клопотання, в якому просять справу слухати у їх відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_2 померла 03.09.1997. На день її смерті відкрилася спадщина на належні їй на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5967 га і площею 0,6511 га, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району.

Крім того, відкрилася спадщина на майновий пай в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Паризької комуни с. Раківщина в розмірі 1500 грн. 46, або 0,03 відсотки вартості майна пайового фонду підприємства.

Вказані обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про смерть серії І-ТП №061594 від 04.09.1997, державних актів серії ЖТ №053482 і серії ЖТ №053483 від 10.01.2003 та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №202757 від 26.02.2007.

Позивач є спадкоємцем за законом 1-ї черги. Після смерті матері прийняв спадщину, так як у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і вже оформив спадщину на житловий будинок, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім позивача, інших спадкоємців немає. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки та майновий пай, йому було відмовлено, так як державні акти та свідоцтво про право власності на майновий пай були видані після смерті матері.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2003, зареєстрованого в реєстрі за №224, державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №053482 та серії ЖТ №053483 від 10.01.2003, свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №202757 від 26.02.2007, довідки про вартість сільськогосподарських угідь №Т-1208/0-0.29-1241/138-18 від 26.09.2018, витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 21.09.2018, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №4050/02-31 від 20.09.2018 та повідомленням Овруцької ДНК №4246/01-16 від 08.10.2018.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельних ділянок кадастрові номери 1824286500:10:000:0215 і 1824286500:09:000:0234 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право власності на спадкові земельні ділянки та майновий пай на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України “Про власність” від 07.02.1991.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. в доход держави.

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5967 га, кадастровий номер 1824286500:10:000:0215, та площею 0,6511 га, кадастровий номер 1824286500:09:000:0234, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2, яка померла 03.09.1997, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №053482 і серії ЖТ №053483, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1732 і №1733.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Паризької комуни с. Раківщина в розмірі 1500 грн.46 коп., або 0,03 відсотки вартості майна пайового фонду підприємства, який належав ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №202757, виданого головою Раківщинської сільської ради 26.02.2007.

На рішення суду до Житомирскього апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_3