Постанова № 77441229, 29.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1535/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018, суддя Н.І. Слободянюк, м. Полтава по справі № 816/1535/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно із заявою від 03 квітня 2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів (пенсії) у сумі 7098,90 грн. у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, у справі №524/7929/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15 травня 2017 року №4/10490 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за списками, наданими Пенсійним фондом на ім'я ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з урахуванням проведених виплат без обмеження її граничного розміру; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.49-54).

Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7929/17 набрала законної сили 22 січня 2018 року (а.с. 49).

На виконання вказаної постанови суду 01 лютого 2018 року ГУ ПФУ у Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та 08 лютого 2018 року виплачено нараховану суму пенсії (а.с. 58, 84-85).

05 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про виплату компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7929/17 на підставі статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (а.с. 80-81).

Листом від 10 квітня 2018 року № 676/О-03 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено позивача про те, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, передбачено, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 26 лютого 2001 року №2001/0/14-10/039 нарахування компенсації на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду не передбачено. Таким чином, відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації на суми пенсії, виплаченої позивачу за рішенням суду (а.с. 79).

Позивач не погодившись із бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, оскільки в даному випадку нараховані (перераховані) позивачу кошти були виплачені у період, менший за один календарний місяць.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із статтею 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 вказаного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати /надалі - Порядок №159/.

Згідно з пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме: заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата) не повинні носити разового характеру;

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17 (номер в ЄДРСР 72364727) та від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17 (номер в ЄДРСР 72364307), основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, компенсація втрати частини доходів може бути присуджена у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що визначальними обставинами для виплати компенсації є лише дати нарахування та виплати вказаних доходів.

Даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підтверджується, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7929/17 набрала законної сили 22 січня 2018 року за наслідками апеляційного перегляду (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року).

При цьому вказаною постановою районного суду питання нарахування (перерахунку) та виплати конкретно визначених сум пенсії не вирішувалися, натомість зобов'язання провести таке нарахування (перерахунок) та виплату пенсії було покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с. 49).

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7929/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_1 нараховано (перераховано) пенсію, що підтверджується витягом з пенсійної справи ОСОБА_1 №9410490 (а.с. 58, 85).

Дата проведення вищевказаного перерахунку - 01 лютого 2018 року - зазначена у рішенні про перерахунок пенсії та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії (пенсійна справа №9410490-МВС) (а.с. 82-84).

Даним розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №9410490 пенсіонеру ОСОБА_1 нараховано пенсію за період січень 2016 року - лютий 2018 року - у загальній сумі 50664,12 грн. (а.с.84).

Нараховану (перераховану) суму виплачено ОСОБА_1 - 08 лютого 2018 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 6, 58).

Колегія суддів зазначає, що компенсація передбачена у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам нарахованих доходів (стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").

Проте в даному випадку нараховані (перераховані) позивачу кошти були виплачені у період, менший за один календарний місяць.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року по справі № 816/1535/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 243, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 по справі № 816/1535/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко