Рішення № 77438756, 04.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.10.2018

Справа № 320/4812/15-ц

2/320/531/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Діденко Т.Ю.

прокурора Мошкова Д.І.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_3, третя особа: ДП «Бердянське агроторгове підприємство», про повернення грошової суми,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу частини комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, укладений 08.09.2014 між Державою України в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та ОСОБА_4, а також зобов'язати останнього повернути державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства 9/10 частин комплексу будівель і споруд за вказаною адресою, що складається з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навіса «б», ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови «б4 -1», прибудови «б5-1», надбудови над Б-3, будівлі 3-1, будівлі К-1, прибудови К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт, загальною площею 4253,2 кв.м,.

Ухвалою судді від 15 червня 2015 року провадження по справі було відкрито та 13 липня 2016 року під головуванням судді Урупа І.В. було винесено рішення про задоволення позову. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 15 червня 2015 року скасовано, в позові відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 27 лютого 2017 року України відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Однак, постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року скасовано, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 13 липня 2016 року скасовано в частині повернення ОСОБА_4 того, що він передав державі в особі Мінагрополітики та продовольства України на виконання укладеного між ними 08 вересня 2014 року договору купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 у зв'язку з визнанням судом зазначеного договору недійсним. Справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, позовні вимоги є такими, що позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_4 повернути державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства 9/10 частин комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1

При цьому, він посилається на те, що зазначений об'єкт нерухомості на час укладання договору було власністю держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та знаходилося на праві господарського віддання ДП «Бердянське агротогрове підприємство». Згідно Статуту (п.5.1) зазначеного підприємства майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського віддання, відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. (п. 5.5 Статуту). Частиною 5 ст. 75 ГК України передбачено, що відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється КМ України, який визначає порядок відчуження та списання об'єктів державної власності ( ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Згідно ст. 7 зазначеного Закону Фонд державного майна України дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством. Таким чином, відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_1 в м. Мелітополі повинно було здійснюватися з урахуванням особливостей його правового режиму, встановленого законом. Відповідно до п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановлю КМ України № 803 від 06.06.2007, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна. Крім того, звіт про оцінку державного майна, що підлягає відчуженню, має пройти рецензування, а висновок про вартість майна має бути погоджений з Фондом державного майна (п.10 Порядку). Проте, Фонд не надавав погодження на відчуження вищевказаного об'єкта нерухомого майна. Крім того, відчуження комплексу будівель по вул. Воровського в м. Мелітополь було реалізовано за ціною 472705 грн., яка нижче від ринкової вартості, в разі чого Державний бюджет України недоотримав 1,4 млн. грн. Так, звіт про оцінку державного майна відповідно до якого здійснено продаж об'єкту нерухомості, класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний. А відповідно до звіту від 23.03.2015 року про повторну оцінку майна, вартість комплексу будівель по АДРЕСА_1 в м. Мелітополі складає 1918868,34 грн., проте продаж здійснено за 472 705 грн. Оскільки за рішенням суду даний договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є частина комплексу будівель по АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, що є державною власністю, було визнано недійсним, а тому необхідно застосувати правила реституції.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 13.07.2016 року, яке набрало законної сили, було зобов'язано ОСОБА_4 повернути державі 9/10 частин комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 в м.Мелітополі.

Таким чином, відповідно до вказівок Верховного Суду України суд розглядає тільки питання повернення ОСОБА_4 того, що він передав державі в особі Мінагрополітики та продовольства України на виконання укладеного між ними 08 вересня 2014 року договору купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 в м.Мелітополі Запорізької області.

В судовому засіданні (через відеоконференцзв'язок) прокурор Мошков Д.І. підтримав раніше надіслане письмове клопотання, в якому просив закрити провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки на даний час відповідач ОСОБА_4 відчужив майно, яке є предметом позову на користь ТОВ «ЛВЗ-2017» шляхом передачі його до статутного капіталу товариства. В подальшому ТОВ «ЛВЗ-2017» більшу частину об'єктів нерухомого майна протягом липня 2018 року перереєструвало за фізичними особами та даному товариству вони не належать. Оскільки на даний час ОСОБА_4 не повернув державі майно, що є предметом позову, відсутні правові підстави повернення йому грошових коштів за це майно.

Представник відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_1 у судовому засіданні (через відеоконференцзв'язок) підтримав клопотання прокурора, пояснивши, що за таких обставин правила реституції не можуть застосовуватись.

Однак, дане клопотання судом було залишено без задоволення, оскільки предметом позову був договір купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд, який визнано судом недійсним. І на вимогу ВСУ суд розглядає позовні вимоги в частині застосування реституції, а отже, підстав закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору у даному випадку немає.

Представник Фонду Державного майна України в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи /а.с.138-141/ наявна заява від В.о. голови Фонду Трубарова В. про розгляд справи в його відсутність та задоволення позовних вимог. Також, в надісланих письмових поясненнях він зазначає, що нерухоме майно, яке є предметом оскаржуваного договору, на момент його укладання перебувало у державній власності в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України і знаходилось на праві господарського відання ДП «Бердянське агроторгове підприємство» і відповідно до п.6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою КМ України №803 від 06.06.2007 «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності», відчуження майна повинно було погоджено із Фондом держмайна. Крім того, статутом ДП «Бердянське агроторгове підприємство» також встановлено, що відчуження нерухомого майна здійснюється за умовами додаткового погодження в установленому порядку з Фондом (п.5.5 статуту). Таким чином, відчуження нерухомого майна здійснювалося без згоди Фонду, рецензування звітів про оцінку цього майна Фондом не проводилось.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, від його представника за довіреністю ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятість його в іншому судовому процесі в Запорізькому окружному суді, а сам відповідач знаходиться поза межами України, іншого представника у нього не має.

Крім того, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Отже, суд вважає, що відповідач та його представник були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Повторна неявка представника відповідача не є перешкодою у слуханні справи.

Представник третьої особи ДП «Бердянське агроторгове підприємство», голова ліквідаційної комісії Зварійчук В.В., в судове засідання також не з'явився. В матеріалах справи наявний відзив на позов, в якому він зазначає, що прокурором не підтверджено своє представництво в суді, направлення відповідного повідомлення Фонду держмайна України та висловлення свого відношення до позову не може суперечити позиції останнього як позивача. Крім того, погодження з Фондом держмайна України у даному випадку не передбачено законодавством, оскільки майно не було власністю Фонду. Також, безпідставними є доводи прокурора щодо приховування приватизації підприємства, оскільки було складено висновок науково-правової експертизи, згідно якого спеціальне законодавство про приватизацію та про управління об'єктами держвласності не містить спеціальних положень щодо порядку ліквідації держпідприємств. Крім того, представник Зварійчук В.В. викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд вислухавши представника позивача - прокурора, представника відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до наказу від 01 липня 2013 року № 403 «Про припинення державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство» Міністерство аграрної політики та продовольства прийняло рішення про припинення шляхом ліквідації діяльності державного підприємства «Бердянське агроторгове підприємство».

Пунктом 4.3 Наказу зобов'язано голову комісії з ліквідації «Бердянське агроторгове підприємство» Зварійчука В.В. провести інвентаризацію і оцінку майна, коштів та здійснити продаж основних засобів в установленому законодавством порядку з метою погашення заборгованості. ( Т № 2, с. 60-61).

Пунктом 5.5. Статуту ДП «Бердянське агроторгове підприємство» встановлено, що відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України ( Т № 1, с. 27 ).

Головою комісії з ліквідації ДП «Бердянське АТП» було укладено 01.06.2014 № 08/2014 та 01.06.2014 №09/2014 з Професійно-технічним Навчальним закладом «Майстер» товариства з обмеженою відповідальністю «ТДН» договори на проведення незалежної експертної оцінки. Предмет договорів полягає у визначенні ринкової вартості будівель і споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, АДРЕСА_1.

Також, на підставі заяви голови ліквідаційної комісії проведено рецензування звітів про визначення загальної ринкової вартості нежитлових будівель і споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, АДРЕСА_1. Загальний висновок рецензій свідчить про те, що звіти оцінки майна в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не впливають на достовірність оцінки.

07.07.2014 Головою комісії з ліквідації ДП «Бердянське АТП» Зварійчуком В.В. було укладено Договір з Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «ЕПСІЛОН» на організацію та проведення аукціону з продажу майна, яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, АДРЕСА_1.

МУТСБ «ЕПСІЛОН» є біржою, акредитованою Фондом державного майна України і включеною до Реєстру організаторів аукціонів з продажу майна. Вона має угоду на продаж державного майна, а саме: угода № 344 від 10.10.13 року з Фондом Державного майна України про організації продажу майна, що перебуває у державній власності.

На виконання умов договору МУТСБ «ЕПСІЛОН» 14.07.2014 було опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ДП «Бердянське АТП», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, АДРЕСА_1, в загальнодержавному рекламно-інформаційному виданні «Біржовий щотижневик» № 7(7).

Протоколом № 2 від 26 серпня 2014 року проведення відкритих публічних торгів (аукціону) визначено ОСОБА_4 переможцем аукціону з продажу майна відповідно до лоту 2: будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навісу б, ґанку до Б- 3, рампи до Б-3, ґанку до Б-3, ґанку до Б-3, рампи до Б-3, ґанку до Б-3, прибудови б4-1, прибудови б5-1, надбудови над Б-3, будівлі 3-1, будівлі К-1, прибудови К'-1, будівлі О-І, будівлі П-1, будівлі Р-1, ґанку до Р-1, огорожі №1, воріт, загальною площею 4253, 2 м., загальна вартість об'єкта 472705 грн. 00 коп. ( Т № 2, с. 227-228).

08.09.2014 Державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого входить Державне підприємство «Бердянське агроторгове підприємство», та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, АДРЕСА_1, який нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за номером 2817.

Відповідно до пункту 2 договору купівлі продажу частина комплексу складається з: будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навісу б, ґанку до Б- 3, рампи до Б-3, ґанку до Б-3, ґанку до Б-3, рампи до Б-3, ґанку до Б-3, прибудови б4-1, прибудови б5-1, надбудови над Б-3, будівлі 3-1, будівлі К-1, прибудови К'-1, будівлі О-І, будівлі П-1, будівлі Р-1, ґанку до Р-1, огорожі №1, воріт, загальною площею 4253, 2 м., основною площею 3767,3 кв.м.

Однак, згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року судом встановлено, що Фондом державного майна відчуження спірного об'єкту нерухомості не погоджувалося. Тобто, спірний договір купівлі-продажу вчинено без дотримання встановленої процедури відчуження, а тому, даний договір було визнано недійсним та зобов'язано ОСОБА_4 повернути державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України 9/10 частин комплексу будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, АДРЕСА_1, що складається з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навіса «б», ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови «б4 -1», прибудови «б5-1», надбудови над Б-3, будівлі 3-1, будівлі К-1, прибудови К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт, загальною площею 4253,2 кв.м., основною площею 3767,3 кв.м.

На дане рішення відповідачем було подано апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої дане рішення було скасовано 19.01.2017 року та прийнято рішення, за яким позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах Фонду держмайна України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, ОСОБА_8, третя особа: ДП «Бердянське агроторгове підприємство», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна залишено без задоволення.

В подальшому, 27.02.2017 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргу прокурора на рішення апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2017 відмовлено.

Але, Верховний Суд України своєю постановою від 06.09.2017 скасував ухвалу апеляційного суду Запорізької області, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, в свої постанові ВСУ зазначив про необхідність застосування правил реституції за ч.1 ст.216 ЦК України, оскільки в своєму рішенні суд першої інстанції застосував правила реституції тільки щодо однієї зі сторін правочину - постановив рішення про зобов'язання ОСОБА_3 повернути державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України майно, одержане ним як покупцем за недійсним договором, не вирішивши питання про повернення іншій стороні правочину, а саме: відповідачу ОСОБА_3, того, що він передав державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України на виконання цього ж договору у зв'язку з визнанням його недійсним.

Однак, під час слухання справи прокурор просив відмовити у позові, оскільки відповідач ОСОБА_4 відчужив майно, яке є предметом позову, на користь ТОВ «ЛВЗ-2017», більшу частину об'єктів цього нерухомого майна товариство перереєструвало за фізичними особами. Отже, оскільки на даний час ОСОБА_4 не повернув державі майно, що є предметом позову, відсутні правові підстави і для повернення йому грошових коштів на це майно.

Представник відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив відмовити у позові з підстав наведених прокурором.

Як вбачається з матеріалів справи, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна були відчужені відповідачем ОСОБА_4 та на даний час йому не належать. Так, нежитлова будівля П-1, площею 58,6 кв.м. по АДРЕСА_1 в м.Мелітополі зареєстрована 27.06.2018 за ТОВ «ЛВЗ-2017» за актом прийому-передачі нерухомого майна, виданого 07.05.2018. Інша частина комплексу, що складається з будівлі К-1 та О-1 зареєстрована 18.07.2018 за ОСОБА_9, на підставі акту приймання-передачі за протоколом учасників зборів ТОВ «ЛВЗ-2017» зареєстроване в держреєстрі 27.06.2018. Інша нежитлова будівля А-2, площею 391,7 кв.м. зареєстрована 18.07.2018 за ОСОБА_10 на підставі акту приймання-передачі 12.07.2018, на підставі протоколу учасників зборів ТОВ «ЛВЗ-2017» зареєстрованого в держреєстрі 27.06.2018. Нежитлова будівля З-1, площею 172,4 кв.м. зареєстрована 18.07.2018 за ОСОБА_10 на підставі акту приймання-передачі 12.07.2018, на підставі протоколу учасників зборів ТОВ «ЛВЗ-2017» зареєстрованого в держреєстрі 27.06.2018. Комплекс, що складається з будівлі Б-3 та Р-1 зарестровані 18.07.2018 за ОСОБА_11 на підставі акту приймання-передачі 12.07.2018, на підставі протоколу учасників зборів ТОВ «ЛВЗ-2017» зареєстрованого в держреєстрі 27.06.2018.

Отже, на даний час більшість комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, які ОСОБА_4 згідно з рішенням суду повинен був повернути на користь держави за договором купівлі-продажу від 08.09.2014, вже відчужені ним на користь ТОВ «ЛВЗ-2017» у зв'язку з чим немає підстав для повернення йому внесених коштів на вищевказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Але, як встановлено судом після визнання договору недійним відповідач ОСОБА_3 відчужив майно на користь ТОВ «ЛВЗ-2017» і на даний час воно йому не належить, не належить воно і державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, а тому, немає і підстав для повернення ОСОБА_3 грошових коштів, сплачених ним за це майно при укладанні договору купівлі-продажу від 08.09.2014.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що застосування правил реституції за недійсним правочином відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України є неможливим, а тому, в поверненні ОСОБА_3 грошових коштів слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,13 81, 89,141,247, 258, 264-265,274,279, 352-356 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 328 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в поверненні ОСОБА_3 грошової суми, переданої ним державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 в м.Мелітополі Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: