Рішення № 77438746, 10.10.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3509/17

2/212/199/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участю секретаря: Мариненко І.О.,

представник позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ТзОВ « Житлокомцентр» звернулось до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі - 10 52,09 гривень, водопостачання та водовідведення - 532,55 гривень.

10 листопада 2017 року ТзОВ « Житлокомцентр» уточнили позовні вимоги, залучивши до справи власника житла ОСОБА_5, збільшили період за який нараховано заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідачам, а саме: з 01.04.2013 по 01.11.2017 з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на загальну суму - 13 220,92 гривень та за водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 по 01.04.2014 – 532,55 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_5 є власником житлового приміщення, в житловому будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 12/31, а співвідповідачем є ОСОБА_4 – дружина власника квартири, яка також зареєстрована в спірній квартирі. Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються ТОВ « Житлокомцентр». Відповідно до договору від 21.12.2012 року Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради ТОВ « Житлокомцентр» визначено виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкових території, який надає житловим будинкам з 01.04.2013 року по теперішній час.

Починаючи з квітня 2013 року Відповідачам нараховані суми за використані послуги, які жодного разу не сплачені, через що виникла заборгованість. Договір реструктуризації боргу укладено не було. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості та судовий збір.

Відповідно до процесуальних документів, які знаходяться в матеріалах справи-

04 липня 2017 року відповідною ухвалою відкрито провадження у справі;

10 листопада 2017 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог;

18 грудня 2017 року представником відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_2

надано заперечення проти позову;

15 червня 2018 року позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву;

29 серпня 2018 року представником відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_2 надано заперечення до відповіді на відзив.

Представник позивача ТОВ « Житлокомцентр» - ОСОБА_1 під час розгляду справи уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що посилання представника відповідача на не проживання відповідачів у належній на праві власності квартирі, через проведення ремонтних робіт - є безпідставними, так як послуги по утриманню будинку і прибудинкових території надаються багатоквартирному будинку, а не кожному мешканцю, щомісячні витрати по будинку розподіляються на всіх власників, наймачів, орендарів - відповідно займаній загальній площі приміщень, тобто сам по собі факт відсутності мешканців у квартирі. не звільняє їх від сплати за житлово - комунальні послуги. Оскільки обов’язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не лише на договорі, але й на законі, то відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від сплати за надані житлово-комунальні послуги. З боку ж відповідачів жодного разу не було пред’явлено претензії на нараховані суми, а тому посилання представника відповідача, що органами досудового слідства провадяться слідчі дії по факту неправильного нарахування комунальних послуг підприємством, не мають відношення до розгляду даної справи, так як вони не є предметом даного спору. Більш повні письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обґрунтування зазначені в запереченнях на позовну заяву та відповіді на відзив. Вважає, що відповідачі не є споживачами послуг ТОВ «Житлокомцентр», в квартирі проводяться ремонтні роботи, послугами ТОВ « Житлокомцентр» відповідачі не користуються, а тому не повинні сплачувати нараховані кошти за послуги. Крім того, підприємство надає житлово- комунальні послуги, однією ж з позовним вимог просять стягнути кошти за водопостачання та водовідведення, однак документального підтвердження, яким чином позивач має відношення до постачання води не надано. Щомісячні нарахування за водопостачання проводить інше підприємство - ДП «Кривбасводоканал», а тому нести відповідальність відповідачі повинні перед зазначеним підприємством.

Вислухавши доводи сторін, вивчивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1, що у м. Кривому Розі - є ОСОБА_5, в квартирі зареєстрована співвідповідач - ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить. Відповідно до вимог ст. 10 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року власники зобов’язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно займаної площі.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України встановлено, що члени сім’ї власника житлового будинку чи квартири, які проживають разом з ним у будинку чи квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні власником, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування.

Згідно ст. 160 Житлового кодексу України члени сім’ї наймача, які проживають у будинку чи квартирі, що належать громадянинові на праві власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму.

Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язанням.

Представником відповідача на підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей надані акти про не проживання які оформленці з порушеннями, а саме: не містять дати складання, не затверджені посадовими особами уповноваженої організації, відсутня печатка – все це ставить під сумнів викладені обставини в акті.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач (боржник) зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків незалежно від відомчої належності та форми власності визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року, відповідно до яких власники та наймачі квартир зобов'язані укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.

Враховуючи те, що вартість послуг за утримання будинків та прибудинкової територій повинна складатись з суми, розрахованої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року «Про затвердження порядку формування тарифів за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», загальної площі кімнати на тариф, який затверджений рішеннями Криворізької міської ради № 415 від 14.12.2011 року правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово - комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядки визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21, пп. 4, 13 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками сфери житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Істотними умовами договору на надання житлово- комунальних послуг є, зокрема, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та відповідальність сторін і штрафні санкції за невиконання умов договору. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, лише в разі його підготовки виконавцем на основі типового договору.

Законом чітко визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45), власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

П.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов’язок укласти договір лежить на позивачу, споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (ст. 20 ч.3 п. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Таким чином, оскільки обов’язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не лише на договорі, але й на законі, то відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати за наданні житлово-комунальні послуги.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Разом із тим, законодавче визначення терміну «балансоутримувач», дане в ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», допускає можливість існування різних ситуацій, у тому числі таких, коли багатоквартирний будинок існує, а особи, що має права та несе обов'язки балансоутримувача, немає (власники квартир балансоутримувачами бути не можуть за визначенням, а договір з будь-якою юридичною особою не укладався). За відсутності вирішення в цьому Законі питання про те, хто саме має ці права й обов'язки, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зі змісту якої випливає, що функції балансоутримувача до приватизації квартир виконував попередній власник будинку. Він повинен на вимогу об'єднання власників багатоквартирного будинку передати житловий комплекс на баланс об'єднання. Якщо ж немає особи, якій будинок може бути переданий на баланс, попередній власник (територіальна громада та уповноважені нею юридичні особи) змушені продовжувати виконувати функції балансоутримувача.

Передача майна з балансу на баланс відбувається відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання ними свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст. 264 ЦК).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2017 року судовий наказ від 02.03.2015 року скасовано, за заявою ОСОБА_4

Таким чином, строк позовної давності переривався подією - зверненням позивача із заявою про видачу судового наказу.

Крім того в наданому суду розрахунку, в графі оплата зазначено, що відповідачем в лютому 2017 року на рахунок погашення боргу внесено на 400 гривень, своїми діями Відповідач порушила позовну давність та фактично визнала, суму нараховану підприємством.

21.12.2012 року ТОВ « Житлокомцентр» прийняв функції виконавця послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, який набув сили з 01.04.2013 року. До переліку житлових будинків входить будинок №12 по вул. Кремлівська (Січеславська). Послуги надаються згідно Рішення Криворізької міської ради від 14.12.2011 № 415 « Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення Жовтневого району м. Кривого Рогу».

Згідно з наданого розрахунку боргу за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська,12/31 за період з квітня 2013 року по жовтень 2017 року, заборгованість становить 13 220,92 гривні, за послуги з водопостачання та водовідведення, за період з квітня 2003 року по березень 2014 року - 532,55 гривень.

Посилання представника відповідача, що підприємством не вірно нараховуються кошти за надані комунальні послуги, через що відкриті кримінальні провадження є безпідставними, тому що зазначені кримінальні провадження не стосуються житла в якому зареєстровані відповідачі.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

У відповідності до ч.ч. 2,4 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Доказів неналежного виконання взятих позивачем зобов'язань, щодо надання послуг з утримання будинку по вул. Січеславська,12 в м. Кривий Ріг та прибудинкової території, складання актів-претензій, згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» представником відповідача не представлено.

Однак суд вважає, що заперечення представника відповідача, щодо позовної вимоги про стягнення з боржників суми боргу за водопостачання та водовідведення є обґрунтованими та заслуговують на увагу, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представником відповідача надано рішення Господарського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 № 94/10366/17, відповідно до якого встановлено, що по умовам договору №192 від 22.05.2013 року надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, укладеного між ТОВ « Житлокомцентр» та КП «Кривбасводоканал», сторонами визначено порядок та обов’язок оплати, фактичне надання послуг холодного водопостачання та водовідведення населенню багатоквартирних будинків припинено 01.04.2014 року.

Судом встановлено, що оплата послуг холодного водопостачання та водовідведення населенню проводилась грошовими коштами населення, через систему ТОВ «НОВА-КОМ», платежі приймались через мережу банківських установ, безпосередньо на рахунок КП «Кривбасводоканал» в період з 01.04.2013 по 01.04.2014, тобто дана позовна вимога заявлена Позивачем безпідставно, оскільки ТОВ «Житлокомцентр» не є надавачем даної послуги.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: підлягає стягненню з Відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в іншій частині позову слід відмовити.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 266, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 509,625 ЦК України, ст. 66 ЖК України, ст. 7, 13, 16, 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, власника квартири АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» ( р/р 26006053505066 КФ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 3057500 ЄДРПОУ 37665038) заборгованість за житлово-комунальні послуги: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2013 року по 01.11.2017 року у сумі 13 220 гривень 92 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Житлокомцентр» судовий збір у розмірі 1 600 гривень, з кожного окремо по 800 гривень.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення складено та підписано 20 жовтня 2018 року.

Суддя: Ю. В. Козлов